Велика брехня маленького Путіна

4 хвилини
30,8 т.
Велика брехня маленького Путіна

Президент Росії підтвердив своє прізвисько "пан Велика брехня". Володимир Путін заявив московському телебаченню, що російські війська не обстрілювали торговельний центр у Кременчузі. І взагалі, сказав президент РФ, російські воїни ніколи не обстрілюють цивільні об’єкти в Україні. Як наче не було повністю знищених міст Бородянка, Маріуполь, Гостомель, Волноваха та обстріляних інших десятків міст та сіл України.

Відео дня

Заперечення вбивств українських цивільних осіб та руйнування об’єктів міської інфраструктури стали звичайною практикою і для пана на прізвисько Брехня, тобто міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, московських пропагандистів з кремлівських каналів, приручених депутатів російської Думи та відставних генералів. І тут вишенькою на кремлівському торті інформаційної війни проти України та Європи виходять заяви російського президента. Він не бажає, щоб можливо якогось разу і обійтись від поширення брехливих тверджень у лояльних собі медіа, та він особисто заповзято виставляє широкі рамки обману міжнародного співтовариства і власних громадян.

Запереченням скоєння злочинів російською армією Кремль намагається запобігти, перш за все, в середині російського суспільства сумнівів чи потрібна ця війна, яку Москва називає спеціальною військовою операцією. Від того, що вбивство цивільних осіб ти назвеш відбиранням життя - нічого не змінюється. Це злочин, за який передбачено суворе покарання. Путін та його пропагандисти вважають, що якщо не здійснено вбивство на лінгвістичному рівні, то за нього не потрібно відповідати, тому що його нема і фізично. Але неминучість покарання за скоєні Zлочини є стрижнем будь-якої правової системи. Це мав би знати і Путін як випускник юридичного факультету Ленінградського університету. Він ніколи не згадував з якими оцінками отримав диплом юриста, що тільки свідчить про те, що був студент середніх здібностей, який має знання лише для того, щоб обходити діючу правову систему з найменшою ймовірністю відповідальності, а не з вимогою виконання і поваги до всіх діючих юридичних норм та документів.

У реальності, що ми можемо вимагати від людини, яка свою роботу в КДБ та п’ять років перебування у східній Німеччині в якості розвідника завжди жила під легендою. Вимисли і брехня були щоденною роботою для Володимира Путіна, щоб його не впіймали на шпигуванні. У його біографії пишеться, що він звільнився з КДБ у перший день військового путчу проти відомого радянського комуністичного лідера Михайла Горбачова, який бажав реформувати СРСР, тобто 19 серпня 1991 р. Цим Путін хотів показати російським реформаторам на чолі з Борисом Єльциним, що начебто вирішив зректися КДБ через активну участь цієї шпигунсько-бепекової мега організації у путчі проти демократії. Але, коли пізніше Путін заявив, що розпад СРСР був найбільшою геополітичною трагедією 20-го століття, то стало ясно, що тоді він був на стороні путчистів. Так, за допомогою обману він запливає у води найбільшого реформатора у той час у Петербурзі - до Анатолія Собчака. Тут поруч з Собчаком також вертівся молодий юрист, а потім президент та голова уряду РФ Дмитро Медведєв.

Коли Собчак став мером Петербургу за результатами перших демократичних виборів, то Володимир Путін став йому допомагати в організації зовнішньоекономічної діяльності міських підприємств та всієї економіки цього величезного міста на міжнародних ринках. Після падіння влади комуністів до влади наприкінці 1991 року приходять так звані реформатори. Але у той час правління демократів на чолі з А.Собчаком за допомогою Путіна і Медвєдєва, місто отримало прізвисько на усі 90-і роки минулого століття – бандитський Петербург. Таких фінансових маніпуляцій, крадіжок державних і муніципальних коштів не було ніде в Росії, навіть у Москві, Владивостоці чи інших містах РФ. Після смерті А.Собчака ця гвардія крадіїв переселяється до Москви, де Володимир Путін потихеньку починає пробивати лід влади найвищого рівня. Він входить у довіру сім’ї тодішнього президента РФ Бориса Єльцина і як глава ФСБ, тобто наступника КДБ, допомагає прибічникам Єльцина розбити змову найвищих політиків і бізнесменів, які вважали тодішнього президента старим та немічним. Так Єльцин вчасно отримує підтримку від бандитського Петербургу. У велику політику входить Володимир Путін зі своїм приятелем Дмитром Медведєвим та зграєю послідовників з міста на річці Нева. Усі вони "випрасувані", освічені хлопці, що добре розуміли функціонування бізнесу, ціну брехні, ціну великої брехні, давання та отримання хабарів, застосування шантажу та ліквідації усіх незгодних. Так бандитський Петербург виходить на політичну арену Москви, а точніше всієї Росії, де і до тепер плече в плече тримає усю країну в кулаці своєї ідеології заробляння грошей, їх використання та знаходження джерел постійного фінансування. Це каста недоторканих осіб, які, на їхнє переконання, вищі за правлячу партію Єдина Росія, сильніші за міжнародне право, конституцію РФ і звичайно усього російського народу, який на відміну від західних суспільств не став джерелом влади у державі.

Так що брехня Володимира Путіна і Дмитра Медведєва має свою довгу історію. Брехня стала способом їх життя, комунікації, досягнення політичних та бізнесових цілей. Не дивно, що зараз Ангела Меркель заявила, що вона була роками обдурена Путіним. Президент РФ у двосторонній комунікації міг обманути більшість співрозмовників, які по життю зовсім не наївні люди, але вони не могли собі уявити такий рівень маніпуляцій. Володимир Путін вже давно отримав корону як "пан Велика брехня" і зараз біля нього нема якихось серйозних конкурентів.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...