Усі розбігаються як ошпарені таргани, Путін більше не керує країною. Інтерв'ю з Курносовою
Спроба "держперевороту", здійснена господарем ПВК "Вагнер", "кухарем Путіна" Євгеном Пригожиним, показала, що за найменшої небезпеки кремлівські еліти "розбігаються як ошпарені таргани", а сам російський диктатор Володимир Путін уже не керує країною. Звернення до росіян, яке він зробив 26 червня, також продемонструвало, що від глави Кремля втекли навіть тямущі спічрайтери – у його промові не було жодного меседжу.
Сьогодні Путін розгублений, але істерично намагається довести, що "все йде за планом". Історія з Пригожиним довела: військовий спосіб зміни влади у Росії цілком реалістичний. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловила російська опозиціонерка Ольга Курносова.
– 26 червня Путін уперше після "держперевороту" Пригожина виступив перед росіянами. Лукашенко мав звернутися до нації того ж дня, але переніс його на 27 червня. Які висновки можна зробити з промов цих двох диктаторів?
– Щодо звернення Путіна – важко коментувати текст, у якому повністю відсутні будь-які сенси. Складається враження, що тямущі спічрайтери Путіна розбіглися під час заколоту, залишилися лише ті, хто пише новорічні звернення. Це абсолютно порожня історія, у всьому зверненні немає жодного меседжу.
На мій погляд, це показує те, що Кремль розгублений, але істерично намагається зобразити, що все гаразд, жодної паніки, втечі з Москви та іншого не було, що все йде за планом.
Щодо Лукашенка, то я впевнена, що реальні переговори з Пригожиним вів Дюмін (губернатор Тульської області РФ Олексій Дюмін. – Ред.). Втім Лукашенко виступив як ширма.
Чому ці звернення розвели за часом? Тому що вся ця історія показала, що Лукашенко з політичного погляду на голову вищий за Путіна. Якби вони ще одночасно зверталися до людей, це ще раз стало б очевидним. Але від цього перенесення ситуація не змінюється.
Путін показав себе так, що абсолютно не керує країною і змушений звернутися бодай по політичну підтримку до Лукашенка, щоб той допоміг цю ситуацію якось гідно завершити. Хоча це аж ніяк не гідне завершення, коли Лукашенко по суті рятує Путіна.
– Як ви оцінюєте позиції путінського режиму? Чи можна сказати, що він дав тріщину? Ви сказали, що Путін не керує країною, але, мабуть, уже не перший день.
– Звісно, він не перший день не керує країною, але зараз усі побачили на власні очі, що це так. Що за найменшої небезпеки всі просто розбігаються як ошпарені таргани. Що ми бачили? Бізнес-джети, що розлітаються, літаки державного авіазагону "Росія", які летіли в різні боки, тільки щоб не залишатися в Москві.
Російська опозиційна еміграція постійно критикувала Іллю Пономарьова, який виступав за військовий спосіб зміни Путіна, але історія з Пригожиним показала, що військовий спосіб реалістичний. І, найімовірніше, це єдиний можливий спосіб поміняти диктатуру на щось більш осудне.
Усе абсолютно змінилося за ці дні. Єдине, що сьогодні засмучує, це інформація про те, що західні партнери просили Україну ніяк не використовувати заколот Пригожина для того, щоб переломити ситуацію на фронті. Це дуже сумна звістка, тому що, як і раніше, немає розуміння, що, тільки прибравши Путіна, світ може жити спокійно і в безпеці.
Мовляв, ми не втручаємося у внутрішні справи… А якщо вони там натискатимуть на червону кнопку, ви теж не втручатиметеся? Хотілося б, щоб ця позиція змінилася. Мені здається, головне, що має зрозуміти колективний Захід, – це те, що з Путіним спокою їм не бачити.
– Ви сказали, Путін не керує країною. Хто сьогодні керує Росією?
– Нею особливо ніхто не керує. Кожен займається чимось своїм. Що ми бачили під час походу Пригожина? Хтось розбігався, хтось підривав мости, хтось намагався розрити асфальт на дорогах. Так і є. Кожен займається чимось своїм, при цьому намагаючись, поки є можливість, набити кишені і з цими грошима кудись втекти.
Це закономірний підсумок будь-якої диктатури. І просто зараз ми його на власні очі спостерігаємо.