Відео дня
Блог | У збирача земель щось пішло не так: Путін фактично подарував Китаю російський Далекий Схід
Перша частина тут.
"Китайська політика - це нескінченний шлях хитрості" – ці слова понад 2500 років тому написав великий стратег Сунь Цзи.
З огляду на це твердження взаємодія москви і Пекіну щодо територіальних проблем являє собою зіткнення китайської довгострокової рефлексивної системної стратегії і абсолютно нетривалої кон’юнктурної російської тактики, результат якого визначений заздалегідь.
У китайських підручниках історії дуже часто згадують, що майже вся Сибір аж до Томської області – це тимчасово втрачені китайські території.
А у книжкових магазинах КНР можна придбати географічні карти, на яких російські території, зокрема – Східний Сибір, Примор’я та Сахалін – показані як нібито належні Китаю ще з часів першої династії Цинь, тобто з ІІІ століття до нашої ери.
І це не просто пропаганда, а відтворення національних архетипів.
Про це свого часу говорив і Мао Цзедун: "Росія захопила надто багато земель. Понад 100 років тому вона відрізала землі на схід від Байкалу, включаючи зокрема Болі (Хабаровськ), а також Хайшеньвей (Владивосток) і півострів Камчатка. Цей рахунок не закритий, ми ще не розрахувались з ними по цьому рахунку".
В цілому ж, на думку колишнього голови КНР, росія має повернути Китаю понад 1,5 мільйони квадратних кілометрів земель.
У 2014 році, під час візиту до ФРН голови КНР Сі Цзиньпіна, канцлер Ангела Меркель зробила йому незвичний подарунок – "Першу точну карту Китаю", виготовлену у Німеччині у 1735 році.
На цій карті відображено, що значні території тодішнього Китаю (Далекий Схід, Урянхайський край (це Тива), суттєва частина Сибіру та Південно-Китайське море з усіма островами) у сучасній історії є територіями російської федерації.
Який у Китаї здійнявся галас! "Цей подарунок фрау Меркель промовистіше ста тисяч слів!". "На прикладі Криму сама росія дала добрий урок, як потрібно відстоювати свої території!"; "Ця карта, яку нам подарували німці, без зайвих слів говорить про те, хто наш справжній ворог!"; "Німці нам прямо сказали, що з усіх країн росія забрала найбільше наших земель!".
Територіальні претензії Китаю до росії – це не стільки слова та декларації, скільки ретельно продумана стратегія, основою якої є "метод відкладеної суперечки".
У чому полягає цей метод? Суперечки щодо кордонів і територій виводяться за рамки двосторонніх міжнародних відносин, після чого Китаю слід дочекатись, поки "дозріють умови" для вирішення проблеми на прийнятних для Китаю, а простіше кажучи – на китайських умовах.
І такий підхід спрацьовує. За останні тридцять років росія віддала Китаю стільки територій, скільки Китай не зміг отримати за попередні 150 років!
Як попереджав ще на початку минулого століття воєнний міністр царської росії Володимир Сухомлинов, "Будь-які поступки і вагання з нашого боку, як свідчив досвід, розуміються китайцями як прояви слабкості і заохочують їх до подальших вимог".
Нинішня стратегія китайської територіальної експансії на росію реалізується за трьома напрямками.
1. КНР отримує російські території в результаті "демаркації кордонів" як запоруку "подальшого зміцнення російсько-китайського стратегічного партнерства", як "безоплатні подарунки" від запобігливої москви.
Так, 15 жовтня 2004 року в Пекіні Путін підписав "Додаткову угоду про російсько-китайський державний кордон на його Східній частині", за якою КНР добровільно передаються острова Тарабарів, частини Великого Уссурійського острова у Хабаровському краї та острів Великий у Читинській області. Усі ці острови мали стратегічне значення для російської держави.
Наприклад, на Великому Уссурійському був розміщений великий укріпрайон та прикордонна застава.
2. Довгострокова офіційна оренда російських територій. Станом на кінець 2020 року Китай вже отримав в оренду не менше 5 мільйонів гектарів російських земель з терміном оренди від 49 до 70 років.
При цьому ніхто в кремлі не ставить таких питань – а що буде з цими російськими землями через 50 та 70 років? А що станеться з рф на той час? Може, через 70 років і нікому вже буде повертати ці території? І взагалі, чи захоче Китай їх повертати?
Влада Забайкальського краю передала в оренду Китаю на 49 років понад 300 тисяч гектарів лише сільськогосподарських земель. Протягом двох десятиліть триває активна вирубка лісів в Забайкальському краї, в Примор'ї, в Іркутській області. А в Амурській області під вирубку віддано більше половини регіонального лісового фонду.
А тим часом, ще у 1998 році уряд КНР повністю заборонив комерційну вирубку лісу на своїй території. Ця програма захисту китайських лісів називається "Велика зелена стіна". Основну частину необхідної деревини китайці закуповують у росії.
Більше того, на 80 відсотків російський ліс, що йде до Китаю, - крадений. Чита, Іркутськ – тут розташовані найбільші нелегальні ринки деревини.
Відповідно до офіційно не афішованої постанови Держради КНР "Про заходи щодо подальшої стабілізації проблеми зайнятості та розподілу трудових ресурсів", основні зусилля Китаю мають бути спрямовані на розширення експорту робочої сили з Північно-Східного Китаю до малозаселених сільськогосподарських районів росії, що прилягають до державного кордону.
При цьому влада Китаю приділяє велике значення створенню компактних місць проживання громадян Китаю. Тож влада країв і областей росії, прилеглих до території Китаю, просто виконують постанову Держради КНР.
В результаті в Єврейській автономній області вся земля порізана на клаптики, і 80% території області контролюють китайці — різними способами, законними та незаконними.
80% землі в Єврейській АО засівається соєю, яка вбиває землю. Але російську орендовану землю вбиває не лише соя, а й китайські отрутохімікати, які активно використовують орендарі.
При цьому оренда землі для китайців обходиться у копійки. Наприклад, орендна плата у Забайкальському краї становить лише 250 рублів на рік за гектар.
Всього ж лише в цьому краї більшість орендованої китайцями землі – 1 844 407 гектарів – віддано під вирубку.
20000 квадратних кілометрів землі в оренду на 50 років отримали китайці в Томській області за 1,26 мільярда рублів.
Китайцям віддали ліси на півночі області – угіддя, де ростуть сосни, ялини, кедри. За оцінками експертів, цінні породи деревини були віддані китайцям лише за 0,5 відсотка від реальної вартості!
3. Нелегальна довгострокова територіальна експансія. Вона здійснюється на стику сірої діяльності китайського бізнесу та секретної активності китайських спецслужб переважно у трьох формах.
У деяких особливо важливих для Пекіна регіонах (наприклад, Приморський та Красноярський край) здійснюється тактика "захоплення плацдармів". Залежно від специфіки регіонального законодавства, у тому чи іншому регіоні формується чи реєструється набір так званих "порожніх" фірм – власне китайських, СП, тільки російських.
Їхня економічна діяльність мінімальна, за винятком скуповування задешево ділянок землі в різних місцях. Причому ці ділянки можуть складатися з пусток, ярів, заболочених місць та боліт. Наприклад, у Красноярському краї такі "захоплені плацдарми" вже становлять близько 20 відсотків усієї території краю.
Юридична легалізація китайців (інакше кажучи, набуття російського громадянства) здійснюється у двох напрямках. Зокрема, китайські військовослужбовці, які проникають до росії під виглядом робочої сили, створюють сім'ї з російськими жінками.
Нарешті, третя форма – проникнення в регіональні органи влади та формування там "агентури впливу" знов-таки корупційними каналами. І не лише за рахунок грошового підкупу, а й за сприяння місцевим елітам у легалізації їхніх капіталів у світовій фінансовій системі.
Але тепер про головне.
Згідно із федеральним законом від 29.12.2014 № 473-ФЗ "Про території випереджаючого соціально-економічного розвитку в російській федерації" було утворено 18 таких територій (ТВР), зокрема – у Якутії, Забайкаллі, Бурятії, Примор’ї.
Коли читаєш зазначений закон, складається враження, що цей дивовижний за "патріотизмом" документ був виданий не інакше як на прохання китайських орендарів. Фактично на цих "територіях" обмежується дія російського законодавства.
Тут землі можуть віддаватися в оренду на 70 років (з правом пролонгації), іноземним робітникам не потрібен дозвіл на роботу, немає обмежувальних квот для завезення іноземної робочої сили, вводиться вільна митна зона, допускається вилучення у громадян росії на користь іноземних орендарів земельних ділянок та розміщених на них об'єктів нерухомого майна.
Крім того, іноземцям дозволяють добувати та вивозити мінеральну сировину, вуглеводні, вирубувати ліс, ловити рибу, відстрілювати тварин у будь-якій кількості та без відшкодування збитків.
Цим законом путін фактично подарував Китаю російський Далекий Схід. Як говорить трохи змінена китайська приказка: "Можна тільки помилково купити, але не можна помилково продати або віддати в оренду".
Відомий російський історик Борис Ткаченко дав своєрідну підсумкову картинку цьому розбазарюванню:
"Китай – наш найбільший сусід, це така велика, грубо кажучи, жирна свиня, яка розліглася у нас у черевці Сибіру та Далекого Сходу.
Я анітрохи не вірю у стратегічне партнерство між росією та Китаєм. Мені здається, що це надумана річ. У нас все це зводиться до декларацій, ось начебто ми проголосили партнерство.
Партнерство має виражатися у конкретних справах. У чому Китай нам допоміг? Та ні в чому. Поки що ми для них цікаві як постачальник новітніх розробок у галузі військових технологій та техніки, та як джерело сировини. Але настане час, коли китайці звідси все виссуть. І що тоді?".
Втім, Борис Ткаченко, можливо, і помиляється, бо настав час, коли росії конче потрібна допомога Китаю в озброєнні та боєприпасах. От чи дадуть все це китайці – то ще невідомо. А Далекий Схід путін вже профукав.
І виникає питання – а на х..я путін поліз в Україну, нащо йому ця територія, коли він уп’ятеро більшу, по суті, подарував своєму східному сусіді?
Може, справа не тільки в території, скільки у 35 мільйонах українців, які б мали стати суттєвим поповненням для "руского міра". Китайців у "рускій мір" не навернеш – і обличчям не вийшли, та й релігія не та.
Та все пішло не так у "величного збирача зємєль русскіх", і замість отих 35 мільйонів рабів путін може вже найближчим часом отримати великий середній палець. А росія замість збирача земель отримала їх марнотрата.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...