Блог | У російської драми два фінали: шлях у прірву або шлях очищення і порятунку власних боліт
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Друзі, давайте тверезо та аналітично поглянемо на те, що зараз розгортається в економіці ворога. Паливна криза, про яку так багато говорять, – це не просто "тимчасові труднощі". Це початок масштабного системного цунамі, яке здатне поховати російську економіку значно швидше, ніж здається.
Міністр оборони України чітко дав зрозуміти: найближчі шість місяців ініціатива та перевага на фронті будуть лише зростати на нашу користь. Ворог банально не встигає і не має технічних рішень, щоб зупинити нашу "далекобійну санкційну систему". Додайте сюди тримання під вогневим контролем трас від Донецька до Маріуполя, Мелітополя та Криму, а також величезне чекання на нашу балістику та новітні протибалістичні рішення – і картина для кремля стає зовсім похмурою.
Ефект доміно
Зараз усі обговорюють "першу серію" паливної кризи: перебої з підвезенням боєприпасів на передову, ускладнення логістики живої сили, проблеми з евакуацією поранених. Так, стратегічні запаси для армії вони ще судорожно утримують. Але катастрофа підкрадається з іншого боку – цивільного.
Нас чекає "друга серія". Через брак палива та параліч логістики вже починаються проблеми з доставкою продуктів у супермаркети. Найсильніше це відчують тимчасово окуповані території Херсонщини, Запоріжжя та Криму – туди цивільне паливо доїжджатиме в останню чергу.
А далі – найстрашніше для них: колапс посівної та збору врожаю. Трактори й комбайни без солярки не працюють. Це означає, що цілі регіони не просто залишаться без роботи вже зараз, а будуть приречені на жорсткий дефіцит продуктів і шалену інфляцію наступного року.
А тепер додамо сюди чисту фізику та географію, про яку росіяни воліють мовчати. Коли через удари по НПЗ зупиняється переробка, а слідом – транспортування бензину, виникає надлишок сирої нафти, яку нікуди дівати. Резервуари заповнюються миттєво.
Єдиний вихід – заморожувати нафтові свердловини. А це для росії – вирок:
1. Геологічний фактор: Більшість їхніх родовищ розташовані в зоні вічної мерзлоти або мають високу обводненість. Якщо таку свердловину зупинити, нафта всередині "парафінізується", а пласти замулюються.
2. Неможливість відновлення: Щоб запустити таку свердловину знову, потрібні колосальні гроші та західні технології (свердління нових обхідних стовбурів, гідророзриви), доступу до яких у них більше немає через санкції. Заморожена свердловина в рф у 80% випадків – це втрачена назавжди свердловина.
3. Крах нафтохімії: Нафта і газ – це не лише паливо. Це сировина для виробництва пластиків, добрив, побутової хімії, мастил для промисловості та медичних препаратів. Зупинка промислу автоматично множить на нуль усю суміжну хімічну індустрію.
4. Економіка рф уже летить униз, і цей політ прискорюється в геометричній прогресії.
Ризикну з обережністю спрогнозувати фінал цієї драми. Путін буде упиратися до останнього подиху, але коли петля кризи затягнеться остаточно, він змінить риторику. Але перед цим путін обов'язково розіграє свою улюблену виставу: почне жалітися, скиглити і плакати на весь світ, що мовляв "це не він почав війну", його "примусили", а сам він нібито прагнув вирішити все виключно мирним шляхом. Замість колишніх пихатих ультиматумів він почне за лаштунками благати антипутінську коаліцію лише про одне: "Ну дайте мені хоч що-небудь! Дайте мені хоч якуську символічну перемогу для мого телевізора!" Він уже не проситиме весь Донбас. Проситиме щось абсолютно абсурдне, заїжджене, зі своєї старої побитої платівки, на кшталт: "Пообіцяйте мені на папері, що не будете чіпати російськомовних". Це його єдиний шанс зберегти обличчя перед власним зазомбованим електоратом.
Звісно, це моя особиста суб’єктивна думка. Але якщо на росії все ж знайдуться рішучі політики та прагматичні економісти, які вміють рахувати збитки, ситуація для бункерного діда виявиться набагато плачевнішою, ніж просто заміна у кріслі. Його знесуть самі ж.
На болотах ще залишаються бізнесмени та люди, які вміють рахувати гроші й бачать цей тверезий погляд на катастрофу. Мер Москви чи губернатори регіонів уже отримують незручні питання у TikTok про дефіцит палива. Навіть в аеропортах пасажири починають обурюватися, чому літаки сідають не там і коли вони потраплять додому.
Але російське суспільство поки що або робить вигляд, що не знає, з кого питати, або просто традиційно прикидається дурниками. Проте заглядати в очі реальності доведеться. І шляхів виходу з цієї кризи для них є всього два:
1. Шлях у прірву: Залишити все як є, дозволити бункерному щуру продовжувати свою "операцію", поки вся країна остаточно не розіб'ється об дно економічної та політичної ізоляції.
2. Шлях очищення: Якщо там знайдуться адекватні сили, які виженуть щура з кремля. Але новий керівник має чітко усвідомити: перші кроки до порятунку їхньої ж території – це повне виведення всіх військ з України, визнання провини, стовідсоткове виплачування репарацій для відбудови нашої держави і залізна обіцянка ніколи більше не пхати свого носа до сусідів. Лише тоді вони зможуть зайнятися порятунком власних боліт.
А ми віримо в наші Сили оборони, віримо в логіку історичних процесів! Цивілізація завжди перемагає варварство.
