Відео дня
"Цирк" з "інавгурацією" Путіна: про що заявив диктатор і які "перестановки" в Росії можливі
Російський диктатор Володимир Путін у вівторок, 7 травня, вкотре складавприсягу перед вступом на посаду президента після вистави з нібито виборами у Росії. Втім на інавгурації кремлівського "довгожителя" не було видно лідерів потужних держав світу, хоча кілька європейських країн заявляли, що відправлять на це дійство своїх представників.
Тим часом після спектаклю під назвою "інавгурація" "новий президент" РФ може здійснити деякі кадрові перестановки. Що відомо про сьогоднішній день та перші кроки Путіна після інавгурації, зібрав OBOZ.UA.
"Свято" без гостей
Так звані "вибори президенат", що відбулися у РФ у березні цього року, були настільки відірваними від засад демократії, що США та більшість країн Європейського союзу вирішили бойкотувати інавгурацію Путіна 7 травня.
Втім, як писало Reuters, на приведення до присяги "нового" правителя РФ на наступні шість років можуть прибути представники семи держав Євросоюзу.
Один із європейських дипломатів напередодні інавгурації Путіна на основі анонімності розповів виданню, що 20 членів Євросоюзу проігнорують церемонію.Однак, прогнозував він, церемонію відвідають представники Франції, Угорщини, Словаччини і, можливо, ще деяких європейських країн. За даними "Радіо Свобода", йдеться про Грецію, Мальту та Кіпр, а ось Бельгія практично в останній момент плямуватися передумала.
Натомість заздалегідь було відомо, що точно бойкотуватимуть кремлівську церемонію США, Велика Британія, Канада, Німеччина, Литва, відмовилися від участі у "шабаші" Чехія, Естонія, Польща, не буде у Кремлі цього дня також посла ЄС у Росії. При цьому джерела Reuters у Москві зазначили, що на церемонію запрошували глав усіх дипломатичних місій у РФ.
У своєму виступі після складання присяги Путін заявив, що не відмовляється від діалогу з Заходом "не з позиції сили, а взаємоповаги". Торкнувся він також теми війни РФ проти України: диктатор подякував тим, хто "бореться за Батьківщину", а також громадянам Росії у всіх регіонах країни і заявив, що фальсифікована пародія на вибори в РФ є підтвердженням того, що усе населення Росії підтримує загарбницьку війну.
Знайшлося у промові Путіна місце й для розповідей про "прориви" РФ, яка стала "наддержавою", наміри Москви будувати "багатополярний світ" та нахабній брехні про те, що розв'язавши війну проти України Росія нібито "тримає відповідь перед своєю тисячолітньою історією".
"День бабака": на що чекати в РФ після "інавгурації" Путіна
Журналісти видання Рolitico влучно назвали інавгурацію Путіна "днем бабака": "новий президент" складатиме присягу вже вп'яте. При цьому журналісти не відмовили собі у можливості трошки покепкувати над російським диктатором. Не без іронії вони назвали Путіна, що відчайдушно вдає з себе чоловіка у розквіті сил, "71-річним силачем". Дісталося від них і демократії по-російськи: приведення диктатора до присяги журналісти назвали "коронацією".
Однак щодо подальших дій диктатора після інавгурації журналісти розмірковували вже без жартів.
Так, російське законодавство передбачає, що новий президент має провести перестановки в уряді, тож на певні ротації на початку чергової каденції Путіна слід очікувати. З іншого боку, наразі російський диктатор не демонструє жодних натяків на бажання припинити повномасштабну агресію проти України, так само як ніщо не вказує на його бажання зменшити репресії всередині РФ та знизити риторику щодо антагонізму з Заходом.
"Найголовніша мета для Путіна — виробляти більше зброї, підтримувати стабільність економіки, захистити її від санкцій і таргетувати інфляцію. Ми не повинні очікувати перегляду цієї політики", – вважає Тетяна Станова, засновниця фірми політичної аналітики R. Politik.
Натомість зміни у переліку тих, кому Путін доручить реалізовувати цю програму, стане проявом того, наскільки він готовий відмовитися від старих звичок заради укріплення свого режиму.
Так, консультант Chatham House Микола Петров вважає,що Путін традиційно обмежував дві моделі правління. Він, зокрема, опирався на давніх друзів і знайомих, як то незмінні міністр оборони Сергій Шойгу чи міністр закордонних справ Сергій Лавров. З іншого боку, Путіну доводилося покладатися на лояльних технократів – прем’єр-міністра Михайла Мішустіна і голову Центрального банку Росії Ельвіру Набіулліну. Це було потрібно для збереження на плаву російської економіки.
Однак поплічники Путіна, як і він, не молодіють. Тому ж Лаврову 74 року, Шойгу – 68. Директору ФСБ Олександру Бортнікову 72 роки, директору Служби зовнішньої розвідки Сергію Наришкіну – 69, главі Слідчого комітету Олександру Бастрикіну – 70. Безкінечно виконувати свої обов'язки вони не зможуть. Однак у Кремлі досі не почали готувати їм заміну.
"Покоління Путіна вже пора зійти зі сцени, але заміна їм не готова. Система зіткнулася з серйозною проблемою, і ми побачимо, якою мірою вона зможе її вирішити, чи вона просто зупиниться на час", – вважає Петров.
А політолог Аббас Галлямов переконаний: "якщо Путін хоче зберегти свою систему, йому потрібно її змінити". І нещодавній арешт заступника міністра оборони Тимура Іванова нібито за корупцію, що є випадом проти Шойгу, може свідчити про готовність Путіна "похитнути фундамент системи". А вона встояла навіть на тлі ганьби армії РФ в Україні та спроби заколоту у виконанні власника ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина.
"У минулі роки Кремль, як правило, вибирав кандидатів, яких легко контролювати, а не обов’язково кваліфікованих для відповідної роботи, залучаючи нових новобранців серед колишніх охоронців Путіна або молодших родичів найближчого оточення Путіна. У цьому контексті Дмитра Патрушева, нинішнього міністра сільського господарства та сина секретаря Ради безпеки Миколи Патрушева, 72 роки, рекламували як людину, яку можна підвищити під час майбутніх перестановок Путіна. Це означало б перемогу яструбиного правоохоронного блоку Росії, каже Галлямов. Але Петров з Chatham House додав, що такі призначення також є способом для Путіна тримати їхніх батьків "на повідку", – пише видання.
Натомість Станова прогнозує можливі несподіванки – як то призначення на політичні посади нині невідомих "молодих яструбів", що воювати проти України.
"Путін публічно заявив, що вважає їх справжньою елітою, яка з часом повинна замінити нинішню еліту", – наголосила експерт.
Водночас вона впевнена, що до яких би змін не вдався Путін, вони будуть обмеженими і швидкими – щоб "забезпечити безперебійну роботу високопосадовців без перерв".
AP News зазначає, що на посаді російський диктатор пробуде до 2030 року, тож матиме чимало часу, аби поглибити "досягнення" попередніх каденцій.
"Він перетворив Росію з країни, що виходить із економічного колапсу, на державу-вигнаницю, яка загрожує глобальній безпеці. Після вторгнення до України 2022 року, яке стало найбільшим конфліктом у Європі від часів Другої світової війни, Росія зазнала жорстких санкцій від Заходу та звертається за підтримкою до інших режимів, таких як Китай, Іран і Північна Корея", – пише видання.
Журналісти нагадали, що Путін, вступаючи на посаду у 2018 році, обіцяв вивести Росію в п’ятірку найбільших світових економік, наголосивши, що вона має бути "сучасною та динамічною". Натомість російська економіка повернулася до воєнного стану, і влада РФ витрачає рекордні суми на оборонну промисловість.
Нині ж, вважають аналітики, коли Путін забезпечив собі ще шість років при владі, уряд може піти на непопулярні кроки – підвищити податки для фінансування війни та змусити більше людей вступати до армії. Втім, хоча в АР і припускають шанси на заміну Шойгу на посаді кимось іншим, шанси ці не є високими через те, що війна досі триває.
Не варто розраховувати росіянам також на послаблення внутрішніх репресій: вони лише посилюватимуться.
"У роки після вторгнення до України влада РФ розправлялася з будь-якою формою інакомислення, з жорстокістю, небаченою від радянських часів. Немає жодних ознак того, що ці репресії послабляться під час нового терміну Путіна", – наголосило видання.
Лідер російської опозиції Олексій Навальний, помер в колонії в лютому 2024 року. Інші відомі критики або були ув'язнені, або втекли з країни, і навіть деякі з його опонентів за кордоном побоюються за свою безпеку.
В РФ також були ухвалені закони, які загрожують тривалими термінами ув’язнення тим, хто дискредитує армію. Кремль також націлений на незалежні ЗМІ, правозахисні групи, ЛГБТК+ активістів та інших, хто не поділяє те, що Путін наголосив як "традиційні сімейні цінності" Росії.
І далі буде лише гірше.
Трансляцію інавгурації Путіна можна подивитися тут.
Нагадаємо, Путін вп’яте захопив владу в РФ, тож OBOZ.UA розповідав, які ще президенти найдовше правили країнами.
Окрім того, днями австрійський генерал назвав головні помилки Росії під час вторгнення в Україну.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!