Росія здатна генерувати сили на війну проти України зі швидкістю, що дорівнює рівню втрат: в ISW вказали на загрози

Росія навіть незважаючи на величезні втрати у війні проти України здатна проводити регулярні ротації на оперативному рівні. На це вказує нинішня концентрація всіх її боєздатних сухопутних підрозділів на фронті та зусилля з формування нових сил.

Можливість ворога проводити ротації може дозволити йому підтримувати загальний темп локальних наступів на сході, але не гарантує, що так буде завжди й по всій передовій. Про те, які небезпеки це несе, проаналізував Інститут вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW).

Днями заступник начальника українського Головного управління розвідки генерал-майор Вадим Скібіцький заявив, що російські сили мають в Україні 462 тис. військовослужбовців і це – весь сухопутний компонент ЗС РФ. За його словами, більшість російських підрозділів в Україні укомплектовані на рівні від 92-95% від запланованої кінцевої чисельності, а розмір угруповання дозволяє ворогу проводити ротацію по всьому фронту.

Скібіцький зазначив, що російські війська відводять до тилових районів частини, чисельність яких становить 50% або менше від запланованої кінцевої кількості, і повертають їх на фронт після відновлення й поповнення.

Водночас заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв стверджував, що російські військові "успішно поповнили" сили в Україні за допомогою тривалих зусиль із прихованої мобілізації, в результаті яких у 2023 році було залучено понад 500 тис. нових військовослужбовців.

В ISW зазначили, що спостерігали за звичайними спробами Росії провести ротацію на оперативному рівні з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року й до українського контрнаступу влітку 2023-го.

"Очевидна здатність Росії генерувати сили зі швидкістю, яка дорівнює втратам, ймовірно, дає військам можливість поповнювати частини, які командування вивело з лінії фронту через деградацію, а потім повертати їх на фронт. Російські сили зберігають ініціативу на всій території східної України, і відсутність українських контрнаступальних операцій, ймовірно, усуне тиск на оперативне розгортання, яке раніше частково обмежувало здатність росіян проводити ротацію", – зазначили аналітики.

Але водночас наголосили, що ЗС РФ не перехопили ініціативу на полі бою в Херсонській області, їхні частини та з’єднання, що діють поблизу українського плацдарму на лівому березі річки Дніпро, деградують, не роблячи видимих зусиль щодо проведення ротації на оперативному рівні (хоча вони, судячи з усього, проводять ротацію на тактичному рівні). З початку жовтня 2023 року російські війська провели кілька перегрупувань під час локальних наступів на Авдіївському, Бахмутському, Лиманському та Куп’янському напрямках, що, ймовірно, дало РФ час для проведення ротацій, про які згадав Скібіцький. Але ISW не спостерігав широкомасштабних скарг із боку Росії щодо відсутності ротації на фронті з літа 2023 року, а загальний темп російських операцій відповідає звітам представника ГУР.

"Здатність Росії проводити ротацію на оперативному рівні, ймовірно, дозволить російським силам підтримувати загальний темп своїх локалізованих наступальних операцій на сході України в найближчому майбутньому, але неясно, чи російські сили зможуть проводити ефективні ротації в довгостроковій перспективі або в майбутньому у разі активізації своїх наступальних зусиль або значної української контрнаступальної операції", – кажуть аналітики.

На їхню думку, оперативна ротація армії РФ у принципі пом’якшує деградацію атакувальних окупаційних сил, яка згодом може призвести до кульмінації наступальних зусиль агресора. Декілька інших оперативних факторів раніше сприяли цьому, але обмеження наявності живої сили і боєздатних з’єднань ЗС РФ часто були основним фактором. Російські війська переважно проводять в Україні важкі піхотні атаки з використанням штурмових груп, які не обов’язково потребують великої кількості техніки або високого рівня підготовки солдатів. Так, Росія заповнює втрати в Україні за рахунок погано навченого та відносно неефективного в бою особового складу, якого командування вважає достатнім для звичайних виснажувальних лобових атак.

"Ці наступи ще не призвели до більш ніж незначних успіхів Росії в Україні з початку жовтня 2023 року, і малоймовірно, що російські сили зможуть продовжувати їх нескінченно, щоб мати можливість конвертувати тактичні успіхи в оперативні значущі результати. Успішні російські наступи вимагатимуть від командування виділення порівняно боєздатних і добре оснащених частин та з’єднань для масштабних операцій, і неясно, чи буде воно за рахунок цих оперативних ротацій достатнім для підтримки боєздатності частин", – зазначили в ISW.

Там вважають, що загалом російські бойові можливості в Україні все ще можуть згодом деградувати, тому попри ротацію це обмежує здатність ЗС РФ проводити кілька важливих наступальних операцій одночасно.

Крім того, російські військові також можуть зазнати втрат, що перевищують можливості Росії генерувати нові сили, якщо командування вирішить активізувати наступальні зусилля, тим самим обмежуючи людські ресурси для поповнення частин і з’єднань, що деградували. Інтенсифікація російських наступальних зусиль призведе до залучення більшої кількості елементів на лінію фронту і чинитиме тиск на кількість уже наявних сил, які можуть взяти на себе контроль над зоною відповідальності підрозділу, що деградував, поки той відпочиватиме і відновлюватиметься.

"Незрозуміло, чи зможе нинішня російська кампанія прихованої мобілізації, яка значною мірою спирається на набір добровольців і примусову мобілізацію засуджених та мігрантів, забезпечити збільшення кількості персоналу, необхідного для проведення ротації під час активізації російських наступальних зусиль", – підсумували в ІSW.

Як повідомляв OBOZ.UA, нині в Росії часто згадують Другу світову, щоб виправдати свою війну проти України та проведення мобілізації росіян на фронт. Інститут вивчення війни пояснив, чому таке порівняння країни-агресора не має підстав.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!