Росія стає заручницею Європи — екс-віце-прем'єр РФ

Українська економіка зазнає великих збитків після введення в експлуатацію газопроводу "Північний потік-2". Його будують в обхід України, і вже з 1 січня 2020 року поставки російського газу до Європи почнуться напряму.

Чи стане ЄС газовим заручником Росії і чи зможе президент Володимир Путін шантажувати їх своїм газом — в інтерв'ю OBOZREVATEL розповів екс-віце-прем'єр РФ Альфред Кох.

— Чому Німеччина, незважаючи на критику потужного союзника в особі США, все ж лобіює російський проект "Північний потік-2"?

— Все просто: цей проект дозволяє німцям отримувати дешевий російський газ безпосередньо. Німеччина як потенційний ринок для американського скрапленого газу — зникає.

Тому американці не хочуть цього проекту. Україна і Польща теж втрачають гроші, адже через ці країни не буде того обсягу транзиту газу, який є зараз. Це очевидні речі, але особисто я не бачу в цьому якоїсь спеціальної підоснови. Все просто — німцям цей проект вигідний, а Польщі, Америці та Україні — ні.

— Президент Польщі Анджей Дуда після зустрічі з литовською колегою Далею Грібаускайте, сказав, що завдяки "Північному потоку-2" Європа стане газовим заручником Росії.

— Часто чую таке формулювання, але воно неправильне. Можу пояснити, чому.

Щойно вони почнуть піднімати ціну, так відразу скраплений газ з Америки і Катару стає конкурентоспроможним. У Європі достатньо СПГ-терміналів для нього, щоб повністю задовольнити свої потреби. Сукупна потужність всіх терміналів, напевно, близько 200 млрд кубометрів газу. Це стільки ж, скільки Росія експортує до Європи. Крім цього, у Німеччині будують ще два СПГ-термінали — один для Північного моря, а другий — для Балтійського.

Коли вони будуть закінчені, а це буде приблизно тоді ж, коли запрацює і "Північний потік-2", тоді у Німеччині буде альтернатива — або брати скраплений газ, або російський. Відповідно, у росіян німецький і загальноєвропейський ринок будуть тільки тоді, коли вони пропонуватимуть низькі ціни. Якщо ж вони влаштовуватимуть якісь маневри зі своєю ціною і щось диктуватимуть — Європа легко може відмовитися від їхнього газу.

Читайте: Конгресс США начал наступление на ''Северный поток-2''

Водночас Росія не може відмовитися від європейського ринку, адже фактично весь свій експорт вона відправляє до Європи. Цей газ їй подіти більше нема куди. Труба, яка будується до Китаю, вона, по-перше, в шість разів менша за обсягом, ніж 200 млрд кубометрів, які Росія експортує до Європи, а по-друге, китайці навіть ще не підписали контракт на купівлю цього газу.

Більше того, китайці завжди казали і кажуть, що повністю задоволені тим обсягом газу, який сьогодні експортують з Туркменії і М'янми. Також у них є власні джерела газу. До того ж вони переходять на альтернативну енергетику. Додаткові обсяги газу їм не потрібні.

— Тобто крім європейського ринку у Росії немає ніякого іншого?

— Саме так. Тому не Європа є заручником Росії, а Росія є заручником Європи. І остання історія з третім пакетом Енергетичної хартії демонструє, що диктат Європи для російського газу лише посилився. Введена норма для трубопроводів країн, що не входять до європейської спільноти, за якою газова труба не повинна належати компанії, що видобуває газ. У випадку з "Північним потоком-2" ситуація повністю протилежна. Труба належить "Газпрому", тобто він і видобуває газ, і володіє трубою, що прямо суперечить Енергетичній хартії.

Тобто Німеччина будь-якої миті може відключити "Північний потік-2", заявивши, що вона вводить у дію норму з третього енергопакету (право введення в дію цієї норми належить країні, куди входить трубопровід). У Німеччині з'являється величезний важіль тиску на "Газпром" і на Росію з приводу ціни на газ. Якщо ціна перестає влаштовувати Німеччину, вона включить цю норму і все — труба перестає працювати.

А Німеччина тим часом починає брати скраплений газ. Так, це буде дорожче на 15-20%, ніж той газ, який пропонує Росія. Але ми ще у 12-13-му році жили при ціні на газ, удвічі вищою за нинішню. І нічого, витримали. Тому газ, дорожче на 15-20% теж витримаємо. А Росія, втративши ці обсяги, не зможе їх нікуди продати. Саме тому вона стає заручницею і Німеччини, і Європи загалом.

Єдиний, хто в усьому цьому проекті потерпає, це країни-транзитери, через які сьогодні проходить газопровід. Це Україна і Польща. Якісь обсяги транзиту у них збережуться, адже прокачати всі 200 млрд по "Північному потоку-2" не можна. Через нього можна прокачати лише половину від цих обсягів. А чи працюватиме "Турецький потік" і коли — ще невідомо.

Читайте: ''Северный поток-2'' может развалить экономику России

У будь-якому разі говорити, що Європа стає газовою заручницею Росії — абсолютно неправильно. У неї є альтернативні джерела отримання газу, які вона легко може використати. А у Росії, на відміну від Європи, інших ринків збуту немає.

До сказаного можу лише додати, що всі гроші, які заробляла Україна і Польща за транзит російського газу, платила у кінцевому підсумку не Росія, а Німеччина. Бо, заплативши, наприклад, Україні за транзит, Росія, зрозуміло, потім включала ці витрати в ціну газу, за якою вона продавала його Німеччини. Тепер, коли є дешевша логістика російського газу до Німеччини, вона просто поступово припинить спонсорування української економіки.

Погодьтеся, що після того, як Німеччина і ЄС загалом, на знак солідарності з Україною ввели проти Росії санкції, які серйозно вдарили зокрема і по німецькому бізнесу, вимагати від Берліна ще й таких щедрих жестів безглуздої благодійності було б наївно.