Путін піде на поступки стосовно Донбасу. Президентом Росії він більше не буде – Радзіховський
Президент Росії Володимир Путін не балотуватиметься на наступних президентських виборах 2024 року. Він залишає посаду президента, але не йде із влади. Що буде з Росією і чому саме зараз він готовий закінчити війну на Донбасі – в інтерв'ю OBOZREVATEL розповів російський політолог Леонід Радзіховський.
– Зміни до Конституції, запропоновані Путіним, вже через тиждень блискавично були ухвалені у першому читанні в Думі. Чому так поспішають?
– Чому це відбувається в режимі якоїсь поліцейської спецоперації, незрозуміло. Поспіх страшний, ніби хтось женеться за ними. Не розумію цього. Але сенс і дії зрозумілі: Путін не залишатиметься президентом, він точно піде. Мабуть, піде раніше або в крайньому разі досидить до 2024 року. Більше балотуватися у президенти не буде, і про це він сказав досить чітко.
Більше того, він змінює закон, який нікому не залишає лазівок бути президентом більше ніж два терміни. При цьому йти з політики Путін не хоче, створюючи для себе довічну структуру під назвою Держрада. У нього фактично буде представницька посада, яка дозволить йому зберегти всі привілеї, можливість зустрічатися з різними президентами. Ця посада або означає реальну владу в країні, або це просто почесне представницьке місце.
– Чому Путін не хоче, аби президент у Росії міг обиратися скільки завгодно разів? Як він, наприклад.
– По-перше, він більше президентом не буде і цю лазівку ні для кого після себе залишати не хоче. По-друге, Путін не вважає, що в Росії має бути монархія. Мабуть, думає, що в Росії має бути така-сяка, але республіка. Тому варіант, за якого людина може за допомогою різних, фактично шахрайських прийомів, зачепившись за слово "поспіль", сидіти на посаді президента два терміни, потім один пропустити і повернутися знову, як робив сам Путін, більше не потрібен. Об'єктивно, країні це шкодить.
– Якщо Путін очолить Держраду, чи призначатиме наступника-президента?
– Перед тим, як піти, Путін назве свого кандидата у президенти і 99%, що саме він і виграє вибори. Роль Держради, яку він очолить, буде дуже великою, влада в Росії розділиться. Ось на гербі зображений двоголовий орел – так і в країні буде двовладдя: з одного боку – президент, з іншого – Путін як голова ради. Але я, чесно кажучи, не думаю, що влада цього органу буде такою самою, як і у президента. Згідно закону, в його руках армія, зовнішня політика, поліція, служба безпеки. За таких розкладів важко уявити, що влада голови Держради дорівнюватиме владі президента.
Читайте: Путін поставив Зеленського на лічильник. Меркель і Макрон на боці Росії – Піонтковський
– Яка ж роль буде у Путіна тоді? Почесний лідер, чи що?
– Почесним лідером країни він бути не може, для цього у нього немає підстав. Ось Назарбаєв має офіційний титул у Казахстані – він батько нації. Це не журналісти так пишуть, це офіційний, присвоєний йому парламентом Казахстану титул. День народження Назарбаєва – це свято і вихідний день у Казахстані. Уявити щось подібне з Путіним неможливо, його в Росії ніхто не сприймає як творця держави. Російська держава існує століттями, Путін її не створював. І навіть Російська Федерація існувала до Путіна, першим президентом був Борис Єльцин. Тому підстав у Путіна піднести себе як живого бога немає.
Він буде головою цієї самої Держради. Що це таке – є різні думки. Від почесної пенсії з усіма атрибутами, як в англійської королеви, і до людини, у якої в руках значна частина реальної влади. Такий собі співправитель при президенті.
Напевно, на думку Путіна і за його бажанням – це щось у вигляді тренера, що грає в хокеї. Ось є реальна команда, президент, уряд і є тренер. Це він. Він не втручається в безпосереднє керівництво, тренер же не може вискочити на лід і махати ключкою, але він може підбирати гравців, давати поради. Думаю, що Путін визначив для себе таку роль. А як це буде насправді, ніхто сказати не може, включаючи самого Путіна.
– Серед кандидатів на роль наступника може бути Медведєв?
– Не думаю. Медведєв зараз максимально непопулярний в країні. Звісно, якщо Путін запропонує його кандидатуру, то 99%, що його виберуть. Але це буде президент, з якого всі сміятимуться, у якого не буде жодної поваги у суспільстві. Глузування, зневага і знущання дістануться не тільки Медведєву, а й Путіну. Народ буде дуже погано ставитися і до нього. Власне, саме ставлення народу – це єдина причина, з якої Путін іде з поста президента. Йому ж нічого не варто внести до Конституції зовсім інші поправки, повністю протилежні наявним. Просто скасувати обмеження за кількістю термінів. Жодних "поспіль" і жодних двох термінів, а просто – президент Росії обирається на 6 років, хоч 2 рази, хоч 22 рази. І Путін залишився б довічним президентом без якихось Держрад.
– Чому ж він цього не зробив?
– Він не хоче, щоб народ із нього сміявся і ставився до нього зі зневагою. Путін не хоче перетворитися на лідера насмішок. Це єдина причина, чому він відмовився від такого простого рішення. Якщо він запропонує кандидатуру Медведєва, то разом вони стануть предметом для насмішок. Але й виключити цього повністю не можу. У Медведєва є дві величезні переваги в очах Путіна. По-перше, він уже перевірений на посаді президента і, будучи ним, покірно виконував волю Путіна. Це перша перевага. По-друге, Путін дуже добре знає Медведєва, він для нього особисто зручний.
– Останнім часом наступником називають також колишнього охоронця Путіна і нинішнього губернатора Тульської області – Ігоря Дюміна.
– Так, про це говорять. Дюмін – відносно молода людина, йому років 40-45. Так, кажуть, він входить до найближчого кола Путіна, але про це абсолютно безглуздо говорити зараз. Питання, кого Путін назве майбутнім президентом, вирішуватиме тільки він сам. Це одна з головних його таємниць, його ноу-хау і вигадувати абсолютно марно.
Читайте: У россиян очередная истерика: ЦРУ рассекретило данные о Бандере
– Чи можуть опозиціонери претендувати на посаду президента у 24-му році? Ходорковський, наприклад, який живе за кордоном?
– Ходорковський може жити за кордоном, Ходорковський може жити в Росії, Ходорковському може бути 50, 25 або 70 років – проте у нього немає найменшого шансу, навіть натяку на шанс, стати президентом Росії. Я гадаю, сам Ходорковський, якщо він остаточно не збожеволів, чудово розуміє, що ніколи не зможе бути ні президентом США, ні Росії, ні України, ні королем Іспанії, ні королем Англії, ні навіть Папою Римським. Це однаково абсурдні і недосяжні для нього посади.
– А інші російські опозиціонери?
– У Росії немає опозиціонерів, є буркотуни на зразок мене, які роздають інтерв'ю різним каналам. Можливо, вони відоміші, ніж я, але теж буркотуни. Ніким і ніколи вони бути не можуть.
– Навальному, що претендує на владу в Росії, посада президента теж не світить?
– Якщо буде революція – світить, якщо ні – то ні.
– Нинішні зміни в російській Конституції – це конституційний переворот чи ні?
– Всі конституційні перевороти на світі, про які я коли-небудь чув, мають на меті "посилення". Є два варіанти. Перший – група людей, що не має офіційної влади, скидає президента і встановлює свою владу. Це називається військовий переворот. Класичний зразок – Піночет (Аугусто Піночет, чилійський військовий і державний діяч. – Ред). Другий варіант – людина, яка має вже офіційну владу, змінює Конституцію з метою збільшити її та з виборного лідера стати диктатором. Класичний приклад – Гітлер, 1933 рік. Він був обраним канцлером, здійснив переворот і оголосив себе фюрером німецького народу. Третього варіанту я не знаю, і жодні із наведених визначень під дії Путіна не підходять. Його дії зараз спрямовані проти збільшення влади, а не навпаки.
Ще раз повторюю, якби Путін хотів зробити свою владу довічною, він легко міг би це зробити. Вноситься поправка до Конституції, скасовуються обмеження за кількістю термінів і його обиратимуть стільки, скільки йому треба. Путін на це не пішов. Якою б не була влада у голови Держради, ця влада буде меншою, ніж у президента. Отже, це не державний переворот.
– Чому він вирішив обмежити пріоритет дії міжнародного права в Росії? Що це означає?
– Це абсолютно безглузді слова, які, на мою думку, вимовлені лише з однією метою – Путін чекіст, який любить спецоперації. Що таке спецоперація? Це морочити людям голову, вивалити величезну купу документів і фактів, серед яких заховати реальний зміст, важливий для нього. Якщо ви хочете сховати голку, найкраще заховати її в копиці сіна. В Конституцію внесено багато поправок. Всі вони, з моєї точки зору, абсолютно безглузді і не мають жодного змісту. Це просто величезна копиця сіна. Усередині цих поправок важливі дві. Перша – скасування слова "поспіль" і ліквідація президентського самодержавства в Росії, і друга – посилення Держради.
Ось це дві важливі поправки, навколо яких Путін за своєю звичкою конспірувати, нагріб купу всякої дурні, щоб вони не стирчали самі по собі, а були у величезному і безглуздому пакеті. Жодних реальних змін не буде, міжнародних договорів Росія дотримуватиметься саме настільки, наскільки вона їх сьогодні дотримується. В Росії і сьогодні повний пріоритет російського права над міжнародним.
– У новому уряді одіозні міністри Сергій Шойгу і Сергій Лавров таки залишилися на своїх посадах. Не було ким їх замінити?
– Змінити їх неважко, людей в Росії багато, але вони популярні. Це два єдині популярні в Росії міністри, відповідно, навіщо їх міняти? Решта непопулярні, який же сенс міняти популярних?
Читайте: Зеленський носить маски, а Росія мріє зробити з України селюка – скандальний російський професор
– Якщо Путін змінює Конституцію, то чи можуть змінитися відносини Росії та України у плані вирішення війни на Донбасі?
– Так, можуть. Думаю, Путін піде на поступки. Річ у тім, що для нього важливий перехідний період зі створення Держради. Також для нього важливі відносини із Заходом, щоби світові лідери прийняли його на рівних як нову фігуру – голову Держради. Геополітика – одна з головних іграшок, якими грається Путін. Як президента Росії, його приймають на рівних будь-які лідери світу. Подобається він їм чи не подобається, погано вони до нього ставляться чи добре – це неважливо. А ось голова Держради – це історія інша, його можуть приймати на рівних, а можуть і не приймати, можуть ігнорувати. Велику роль відіграють відносини із західними лідерами, і вони для Путіна набагато важливіші за Донбас.
Мені здається, він може піти на поступки, тим більше, якщо йде з посади президента. Якби він ішов на вибори, для нього важливим було б ставлення людей. Якщо Путін здає Донбас, то ставлення багатьох людей стане до нього дуже поганим. Ну а якщо він голова Держради, йому байдуже, як до нього ставляться люди. Обиратися йому не треба, якогось твердого закону немає, прямих виборів теж. Відповідно, залежність від думки населення набагато менша. А сам Донбас, як ви розумієте, Путіну і задарма не потрібен.
– Про які поступки може йтися?
– Путін вкрай зацікавлений у режимі повної тиші, щоб там ніяких пострілів не було. Друге, Путін абсолютно не зацікавлений в "Л/ДНР", вони йому зовсім не потрібні, особливо як людині, що пішла з посади президента. Божевільні ідеї, типу захопити Україну, з реальністю не мають нічого спільного. Війни на Донбасі немає. За останні 4 роки там не було жодного бою і жодного бойового зіткнення.
– На Донбасі постійно гинуть українські військові. Це хіба не війна?
– Це перестрілки, а не війна. Те, що гинуть – це пропаганда українських ЗМІ, я спеціально цією справою цікавився. За жовтень 2019 року з українського боку загинуло 9 осіб, а за листопад 6. При цьому небойові втрати української армії, тобто неправильне поводження зі зброєю, самогубства, вбивства, смерть від хвороб – 7-5 осіб. Втрати з боку "ДНР" трохи більші, ніж із боку України. Всі вони від снайперів, у крайньому разі від артилерійського пострілу. Давно не було жодного зіткнення, коли два загони вступають в бій один з одним. Тому назвати війною це неможливо, як і повним миром.
Повний мир – це в Абхазії та у Придністров'ї. На Донбасі повного миру немає, але і війни також. Але, як ви це не назвете – війна, перестрілки, бойові зіткнення – Зеленський зацікавлений все це припинити. Не зацікавлені в цьому його противники, яким треба кричати, що він нічого не може зробити. Не зацікавлені також люди, які роблять бізнес на війні, піарники, а також військові. Але оскільки їх менше, то Зеленському під силу, а Путіну тим паче, твердо розпорядитися, щоб ці перестрілки припинилися.
– У разі, якщо Путін відійде, Крим повернеться до складу України?
– Відійде Путін, прийде інший президент, відійде інший президент – питання Криму для Росії не існує. Його просто немає взагалі. Якщо російська держава перестане існувати, як було у 18 році, коли розвалилася Російська імперія і виникло багато різних держав, тоді можливо все.
Але я погано уявляю собі зникнення російської держави. Думаю, якщо таке відбудеться, Україні буде не до Криму. Уявити, що може трапитися, коли розпадеться Росія з її ядерною зброєю, і на її теренах утворяться неконтрольовані території, думаю, хто-хто, але сусіди Росії в цьому точно не зацікавлені. А доти, доки існує російська держава, Крим буде в її складі.