Очікування Путіна не виправдалися: в ISW вказали на важливий нюанс у риториці Сі Цзиньпіна й оцінили результат переговорів

Лідер КНР Сі Цзіньпін та глава РФ Володимир Путін на зустрічі в Москві 20 березня розхвалювали міцність китайсько-російських відносин, але пропонували різні інтерпретації їхніх масштабів у майбутньому. Перший запропонував стриманіше бачення співпраці, ніж те, якого домагався другий.

Відео дня

На це вказали аналітики Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW). На їхню думку, тривалі дипломатичні зусилля Росії, спрямовані на те, щоб заручитися у Китаю підтримкою своєї війни проти України, як і раніше не приносять відчутних результатів, й намагання Кремля згуртувати решту світу проти Заходу навряд чи будуть ефективнішими.

Зазначається, що напередодні переговорів із Сі Цзіньпіном у китайських держЗМІ опублікували статтю кремлівського лідера, в якій той стверджував, що Росія і Китай "вибудовують партнерство для формування багатополярного світопорядку в умовах колективного прагнення Заходу до домінування та США, які проводять політику подвійного стримування щодо КНР і РФ".

Зі свого боку лідер Китаю запропонував менш агресивну всеосяжну ціль для російсько-китайських відносин у своїй статті, опублікованій у росЗМІ. Він підкреслив, що дві країни загалом "прагнуть багатополярного світового порядку", але не конкретно проти "ворожого Заходу". Натомість китайський політик зосередився на тому, щоб представити КНР як життєздатного стороннього посередника у війні в Україні, чий план переговорів "відбиває єдність поглядів світової спільноти на подолання української кризи".

"Путін заявив, що Росія вітає готовність Китаю "грати конструктивну роль у врегулюванні кризи" у зв'язку з війною в Україні, але він, ймовірно, сподівався, що Сі Цзіньпін займе таку ж агресивну риторичну лінію проти Заходу. Його відмова явно об'єднати Китай із РФ у наміченому Путіним геополітичному конфлікті із Заходом є помітним відходом від проголошеного Пекіном "безмежного партнерства" з Москвою, яке передувало початку російського вторгнення в Україну", – вказали аналітики ISW.

Там додали: риторика китайського лідера припускає, що він не схильний повною мірою надавати РФ економічну та політичну підтримку, якої вона потребує, щоб компенсувати невдачі на фронті в Україні.

Путін і Сі Цзіньпін запропонували дещо схожі погляди на розширення китайсько-російського економічного партнерства та підписали двосторонні торговельно-економічні угоди, деякі з яких будуть спрямовані на спрощення схем ухилення від санкцій. На думку експертів, Сі Цзіньпін озвучив конкретнішу пропозицію щодо врегулювання війни в Україні шляхом переговорів, але залишається незрозумілим, до чого призведе його пропозиція і наскільки сприйме її Кремль. Незрозумілими залишаються і перспективи постачання Китаю до Росії військової техніки.

"Путін, ймовірно, нарощує свої риторичні спроби згуртувати решту світу проти Заходу, хоча малоймовірно, що завдяки цим зусиллям він досягне вирішальних результатів", – вважають у ISW.

Зображення ним гаданої китайсько-російської осі проти Заходу та його коментарі на конференції називають рівнозначними посиленою пропозицією країнам, що не приєдналися до цього, сформувати певний антизахідний блок.

Путін сподівався, що його китайський колега запропонує аналогічне бачення на додаток до цієї пропозиції, і його відмова зробити це лише послабить вплив зусиль російського диктатора.

"Привабливість потенційного антизахідного китайсько-російського геополітичного блоку більшою мірою пов'язана з економічною і політичною потужністю Китаю, ніж із ослабленням економічної могутності РФ і її військовою потужністю, сильно ослабленою бойовими діями в Україні. Тривалі дипломатичні зусилля Росії, спрямовані на те, щоб заручитися підтримкою своєї війни, як і раніше, не приносять відчутних результатів, й інтенсивні зусилля зі згуртування решти світу проти Заходу навряд чи будуть ефективнішими", – підсумували аналітики.

Як повідомляв OBOZREVATEL, Сі Цзіньпін і Путін провели 4,5-годинні переговори в Кремлі. Їхня зустріч складалася з трьох частин – публічної, переговорів тет-а-тет та обіду в неформальній обстановці.

Лідер Китаю зачепив тему необхідності деескалації в Україні та мирних переговорів. Китайське новинне агентство написало, що політики провели "докладний та відвертий обмін думками".

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!