Блог | Навколо Кремля розпочалася рішуча боротьба за владу
Російська армія здійснила бомбардування цивільних об'єктів в українському місті Краматорськ на Донбасі, оголосивши це актом відплати за знищення величезної кількості російських солдатів у Макіївці, коли в новорічну ніч командир полку №1444 наказав усім новомобілізованим бійцям зібратися в актовій залі ПТУ, де вони проживали, щоб послухати новорічне привітання Володимира Путіна. Натомість чотири ракети HIMARS з українських позицій влучили в будівлю, яка одразу була повністю зруйнована через зберігання у підвалі артилерійських боєприпасів, що вибухнули. В результаті чотири сотні загиблих росіян і ще 300 отримали поранення.
У Міноборони РФ повідомили, що знищили будівлю в Краматорську з 600 українськими військовими. Про це заявив речник російського відомства генерал Конашенков. Насправді, російська армія обстріляла школу в Краматорську, яка, слава Богу, на той час була порожньою, кілька ракет потрапили в сусідні гаражі та побічним чином дещо пошкодили сусідні житлові будинки. На щастя, ніхто не загинув і не постраждав. Залишається загадкою, чому Міноборони Росії вводить в оману громадян Російської Федерації та міжнародну громадськість. Схоже, міністр Шойгу відчув небезпеку в оцінках дій військового керівництва РФ на тимчасово окупованих територіях України. Вже зараз в Москві є політичні групи та клани, які прагнуть перекласти відповідальність за всі військові поразки Росії в Україні виключно на військове керівництво Міноборони та Генштабу. Це не подобається більшості генералів, які змушені слухати щоденні накази з Кремля. Але Володимир Путін і його найближче оточення не хочуть опинитися в полі критики російських ЗМІ і громадськості. Винуватець цієї провальної злочинної політики проти сусідньої країни має бути десь в іншому місці.
Зростання авторитету Сергія Шойгу в перші місяці російського військового вторгнення в Україну багатьом не сподобалося. Але коли почалися військові поразки, всі, хто не хотів зростання впливу міністра оборони РФ, почали його критикувати. Найактивнішими виявилися власник приватної військової компанії (ПВК) "Вагнер", мільярдер і колишній злочинець Пригожин, який відсидів дев'ять років у в'язниці за пограбування, і лідер Чечні Кадиров. Пригожин і Кадиров свого часу зуміли завоювати прихильність Володимира Путіна. Перший тісно співпрацював з майбутнім російським президентом і диктатором ще за часів бандитського Петербурга 90-х років минулого століття, коли перші мільярди доларів були зароблені на сумнівних торгових та ділових контрактах, де Путін був активним учасником спрута, який висмоктав собі величезні кошти.
Майбутній президент Російської Федерації відповідав у місті Петербурзі за всю зовнішню торгівлю і вже тоді почав створювати свій особистий капітал майбутнього найбагатшого росіянина у світі, який, за даними міжнародних агентств, що борються з незаконним збагаченням, оцінюють активи та фінанси Путіна в колосальні 70 мільярдів доларів. Путін планував подвоїти розмір свого багатства після завоювання Української держави, яка є дуже багатою на мінеральні і сільськогосподарські ресурси та промислову базу. Поки що особисті плани збагачення Путіна та його політичного оточення провалюються, а це вкрай не подобається господарю Кремля, який дуже незадоволений результатами особисто підготовленої ним війни проти України.
Лідер Чечні Кадиров, який також різко критикує Міноборони і Генштаб РФ, пішов на союз із Пригожиним. Схоже, вони готують свої приватні армії (50 000 солдатів ПВК Вагнера та 10 000 чеченських бійців, до зуба озброєних в Україні і беззастережно лояльних Кадирову) до можливих внутрішніх розборок, якщо Путін буде змушений піти у відставку або нинішній глава Кремля просто кане у вічність. Це будуть важкі і криваві часи, коли кожен серйозний гравець на російському політичному полі може втратити голову, якщо він опиниться в політичному таборі сили, яка програє. У Російській Федерації практично знищені всі демократичні інститути і все це буде вирішуватися на рівні боротьби за корону в середньовіччі. Або ти переможеш, або будеш фізично знищений. Це теперішній російський real politik. ФСБ, яка не налаштована співробітничати з армією, вважає її небезпечною для свого кандидата на главу держави і завжди має окремі плани щодо підтримки чи захоплення влади.
Так, у ФСБ погані стосунки з міністром оборони Шойгу і начальником Генштабу генералом Герасимовим. У ФСБ ще пам’ятають часи, коли після смерті Сталіна до влади прийшов Микита Хрущов, який за допомогою армії відсунув Zлогласне НКВД, яке підтримувало у боротьбі за владу свого шефа Лаврентія Берію, який як і Сталін був русифікованим грузином. За поразку в боротьбі за владу в Кремлі Лаврентію Берії довелося заплатити власною головою. Тоді Хрущов зняв з посад усіх впливових генералів органів безпеки, вважаючи їх небезпечними для себе як наближених Берії, а насправді кривавих чудовиськ. З іншого боку, ФСБ прекрасно розуміє небезпеку приходу до влади групи Пригожина-Кадирова і не виключено, що готова ліквідувати обох, якщо почнеться запекла боротьба за Кремль. Володимир Путін все це бачить і в його інтересах, щоб групи навколо нього боролися і послаблювали одна одну. Цей сценарій його влаштовує, оскільки він планує правити Росією до кінця свого життя. Він у всьому зараз найбільше покладається на Федеральну службу охорони. Як усе обернеться врешті-решт, поки що невідомо, але втрати росіян на полях битв в Україні наближають крах імперської системи управління Росією, яку для себе особисто придумав Володимир Путін. Таким чином, повільно, але впевнено наближається криваве і запекле фінальне протистояння всередині Росії.
