Кремль перед 9 травня охопила "небувала нервозність" – The Guardian

Перш ніж президент РФ Володимир Путін проголосить промову на Красній площі в День перемоги над нацистською Німеччиною 9 травня, влада в Москві переживе неспокійний тиждень. "Небувала нервозність" пов'язана з атакою безпілотників на Кремль, а також із тим, що один із російських військових керівників, Євген Пригожин, погрожував заколотом.

Про це пише британська газета The Guardian, посилаючись на джерела. "Є нервозність, якої я ніколи раніше не бачив. Але День перемоги повинен відбутися, іншого виходу немає", – розповів один із чиновників московської мерії на умовах анонімності.

Характерно, що в п'ятницю Путін пішов на незвичайний крок, щоб обговорити підготовку до параду 9 травня на зустрічі зі своєю радою безпеки, що складається з вищих посадових осіб Росії та керівників силових структур, пише The Guardian.

Причому ще до атаки на Кремль російське керівництво проявляло ознаки занепокоєння щодо святкування на тлі побоювань українських ударів. Так, принаймні шість регіонів РФ скасували святкування, причому один із них перебуває більш ніж за 640 км від кордону.

"День Перемоги, коли росіяни святкують закінчення у 1945 році того, що вони називають "великою вітчизняною війною", поступово став центральним елементом бачення Путіним російської ідентичності за 23 роки його правління. Ретельно сплановані паради перемоги, які відбуваються по всій країні, традиційно дають Кремлю можливість продемонструвати сучасну військову міць Росії", – йдеться в статті.

Для президента РФ це, безумовно, найважливіша подія року, каже старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир у Москві Андрій Колесников.

"Путін черпає всю свою легітимність у параді, уявляючи себе прямим наступником армії, яка перемогла нацистську Німеччину. ...Це також шанс Путіна показати нації, що він, як і раніше, сильний і контролює так звану спеціальну військову операцію в Україні", – сказав він.

Однак напередодні 9 травня Росія, схоже, далека від перемоги у війні. Зимовий та весняний наступ на сході України приніс їй мінімальні вигоди за приголомшливих втрат, пише The Guardian.

За оцінками офіційних осіб Заходу, лише з грудня в боях загинуло понад 20 тис. російських військових.

Україна за підтримки сучасної західної зброї невдовзі має розпочати свій власний довгоочікуваний контрнаступ.

На додачу до занепокоєння в Кремлі, лідер найманців ПВК "Вагнер" Євген Пригожин записав показове відео, сповнене лайки, в якому він особисто звинувачує вищих військових керівників РФ у втратах в Україні. Пригожин також пригрозив, що його війська залишать Бахмут 10 травня, наступного дня після параду перемоги.

На думку експертів, у містах Росії, де паради все ж таки відбудуться, "уважне прочитання святкування, ймовірно, покаже напругу та збитки, завдані війною військовим", йдеться в статті.

"На більшості військових парадів марширують лише призовники, тому що всі контрактники перебувають в Україні. Оскільки в Україні задіяно так багато сухопутних військ, деякі регіони будуть змушені проявити творчий підхід і зробити так, щоб військові інструктори та інший персонал відігравали помітнішу роль, щоб створити видимість нормальності", – сказав Дара Массікот, старший дослідник політики аналітичного центру Rand Corporation (США).

А скасування ходи "Безсмертного полку" може пояснюватися тим, що влада РФ побоюється, що процесія може зрештою показати реальну кількість російських втрат в Україні, якщо родичі принесуть портрети загиблих у нинішній війні.

У вівторок Путін, ймовірно, проведе історичні паралелі між двома війнами, хибно представивши Україну правонаступницею нацистської Німеччини, каже Андрій Колесников.

Але, незважаючи на спроби Москви представити війну як екзистенційну битву за виживання країни, є ознаки того, що деякі в Росії, як і раніше, не бажають жертвувати власним благополуччям заради того, що Кремль називає "важливішою справою".

Згідно з останнім опитуванням, проведеним незалежним соціологічним центром "Левада", більшість росіян не бажають вносити 1-2 тис. рублів на місяць на потреби армії РФ в Україні.

Те саме опитування показало, що "занепокоєння" та "страх" були емоціями, які найчастіше згадувалися, коли респондентів запитували про новий закон про електронні повістки в Росії.

"Нація адаптувалася до реалій війни. Але це не означає, що люди готові пожертвувати всім. Якщо є можливість залишитись осторонь, вони з радістю нею скористаються", – зазначив Андрій Колесніков.

Як повідомляв OBOZREVATEL:

– За даними британської розвідки, атака на Кремль виявила вразливість Росії. У відомстві звернули увагу на масове скасування парадів до 9 травня та ходи "Безсмертний полк" до РФ та на окупованих територіях України.

– В Офісі президента відкинули причетність України до атаки на Кремль, припустивши, що РФ готує масштабний теракт в Україні.

– Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не атакує ні Москву, ні Путіна.

– У Держдепі США звинувачення РФ сприйняли скептично, зазначивши, що заяви, що звучать з Москви, необхідно "ділити на два".

– Аналітики ISW вважають, що атака на Кремль була ретельно спланована та інсценована Росією, щоб показати війну росіянам як щось екзистенційне, а також підготувати ґрунт для більш широкої мобілізації в РФ. Експерти зазначають, що на тлі суттєвого зміцнення ППО вибух прямо над Кремлем виглядає неправдоподібно.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!