Блог | Кремль отримує по зубах: Азербайджан почав виставляти Росії рахунок за роки безкарності
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Що криється за спробою Азербайджану притягнути до відповідальності кількох кремлівських дурників? Офіційний Баку оголосив у міжнародний розшук радника голови мінтрансу рф Олексія Чадаєва, ведучого телеканалу "москва 24" Івана Князєва та кремлівського політолога Семена Уралова. Причина наступна: ці особи в ефірі однієї з пропагандистських передач мололи язиками і договорилися до того, що росії треба провести "десантну операцію" на території Азербайджану і показати всьому Південному Кавказу "кузькіну мать". Типова безвідповідальна шовіністична маячня прокремлівських спікерів "десятого ешелону", на яку раніше майже не звертали уваги за межами боліт. Тепер звернули. Чому?
Політичний конфлікт між Баку та москвою розгортається давно. У грудні 2024 року російське ППО збило азербайджанський літак, після чого Баку вимагав проведення чесного розслідування та вибачень від кремля. Але замість повноцінного розслідування розпочалася серія "недружніх кроків" з боку москви. Зокрема, жорсткі затримання представників азербайджанської діаспори в Єкатеринбурзі. Окрема сторінка азербайджано-російських відносин – повітряний терор росії проти України, внаслідок якого були серйозно пошкоджені об’єкти азербайджанської енергетичної компанії SOCAR та будівлі посольств.
Цікавою була реакція офіційного кремля на оголошення болотних пропагандистів у розшук. Якщо раніше в подібних випадках міністерство закордонних справ рф жорстко огризалося, то цього разу обмежилося формальними закликами до "конструктивного діалогу". Ми бачимо, що москва поводиться стримано, і розуміємо, чому так відбувається: росія виснажена війною проти України і не може собі дозволити гарячий конфлікт на Південному Кавказі. Простіше кажучи, агресор втрачає сили.
Процес "знесилення" кремля триває протягом усієї повномасштабної війни і, як наслідок, дає можливість пострадянським країнам вийти з орбіти кремля або, принаймні, збільшити дистанцію. Що ми, власне, й бачимо на прикладі Казахстану, Вірменії та, звісно ж, Азербайджану.
Не так давно президент Азербайджану Ільхам Алієв дав оцінку колоніальному минулому. Він констатував, що перебування республіки у складі російської імперії та СРСР було періодом безправного колоніального стану. Азербайджанський президент також нагадав, що в радянські роки з Азербайджану "вивозилися мільярди тонн нафти". Власне, в Баку сказали те, що думають у столицях усіх країн, які колись входили до складу імперії. Але давати оцінку історичним процесам це одне, а виставляти юридичний рахунок – уже зовсім інший рівень взаємин.
Оголошення російських пропагандистів у міжнародний розшук – це одна з перших спроб виставити рахунок за безвідповідальні слова. Але крім слів були ще й діла – злочини проти представників азербайджанської діаспори, проти пасажирів того самого літака, проти державної цілісності. Список довгий. Не менш довгий список претензій як до росії, так і до конкретних російських злочинців має кожна колишня радянська республіка. Отже, далі буде.
Сили оборони України щодня роблять із недоімперії колоса на глиняних ногах. Рано чи пізно цей колос розсиплеться. Коли це станеться (а це обов’язково станеться), рахунки кремлю виставлятимуть уже не тільки колишні радянські республіки, а й нинішні суб’єкти так званої російської федерації. Від недоімперії не залишиться каменя на камені. Працюємо в цьому напрямку. Попереду багато цікавого. А головне – попереду Перемога. Слава Україні!
