"Головне – не вийти на самих себе": ФСБ влаштувала полювання на українських диверсантів, але щось пішло не так

Низку гучних замахів та ліквідацій, які останнім часом сталися на території Росії, пов'язує одне: бажання спецслужб країни-агресора підігнати все під діяльність "українських диверсантів". Проте факти – річ уперта: усі затримані виявилися громадянами РФ і жителями окупованої території, котрі воювали проти України.

Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Чудеса "маскування"

На думку російського аналітика Анатолія Несміяна, між трьома НП останнього часу в Росії – ліквідаціями доньки Дугіна Дарії, "військкора" Владлена Татарського та замахом на письменника, а за сумісництвом воєнного злочинця Захара Прилєпіна – простежується чіткий зв'язок.

"Вони характеризуються одним почерком і однією слідчою технологією, коли основна увага переноситься на безпосередніх виконавців, причому виконавців технічних, завданням яких є принести, натиснути, простежити. Тут так і напрошується відома фраза: головне в будь-якому розслідуванні – не вийти на самих себе", – вважає Несміян.

Натяк на причетність російських спецслужб до вбивств і замахів досить очевидний. У принципі, версія має місце, оскільки консолідувати російське суспільство, зважаючи на все, можна тільки такими акціями залякування, а в керованому терорі Кремль, варто зазначити, має чималий досвід. Але є й інші можливі причини.

Із завоюванням України в окупантів усе складається не так, як планувалося, навіть війна перейшла на територію Росії. А під шумок (цілком можливо, й українських диверсій – підривів військових об'єктів та ударів по них із неба) зручно виконувати свої завдання. Як то кажуть – під чужим прапором. Нічого нового.

Але давайте докладно.

Батько засумнівався у фюрері

Російська пропагандистка Дар'я Дугіна загинула 20 серпня 2022 р. у Підмосков'ї. Разом із батьком – ідеологом "русского міра" Олександром Дугіним – вони були гостями фестивалю зі скрєпною назвою "Традиції", де обговорювалося, як знищити Україну. Після закінчення заходу Дугіна сіла у свій автомобіль, але від'їхала недалеко – прогримів вибух. Згодом з'ясувалося, що під днищем було прикріплено вибуховий пристрій.

Російські спецслужби швидко знайшли "вбивцю", якою призначили громадянку України Наталію Вовк. Вона залишалася жити в окупованому Маріуполі, збиралася відкрити там магазин, а згодом деякий час провела в Москві. У Маріуполі залишилася жити її мати, а в Росії – багато родичів. І припущення, що благополучна жінка піде на вбивство з 12-річною дочкою (а саме з нею Наталя приїхала до столиці РФ), позбавлено будь-якої логіки.

Не менш цікаво, що співучасником вбивства Дугіної російське слідство вважає Богдана Циганенка – теж мешканця окупованої території, у якого в захопленому Донецьку залишаються найближчі люди. А це – один із найголовніших запобіжників від "дуростей".

Затримати підозрюваних силовики не змогли (а може й не збиралися) – вони давно виїхали з РФ, однак у Росії швидко знайшли цапів-відбувайлів і навіть встигли їх засудити. Ними виявилися двоє громадян РФ – Олександр Сучков та Андрій Кузнєцов, які, за твердженням слідства, виготовили підроблені документи на машину Вовк. Кожному дали по 2,6 та 3,6 роки.

Російський публіцист й опозиційний політик Андрій Піонтковський, як і багато інших, переконаний: це попередження Дугіну, щоб він залишався лояльним до фюрера.

"Зрозуміло, що це (вчинили. – Ред.) російські спецслужби. Дугін добре відомий як такий неформальний духовний вождь ультрафашистської "партії", яка останнім часом усе більше критикує Путіна як "недостатньо фашиста", – розповів після інциденту Піонтковський.

"Привіт" Пригожину

Ще одна гучна ліквідація, в якій ФСБ звинуватила міфічних українських диверсантів, сталася у Петербурзі. У кафе, яке належить співзасновнику ПВК "Вагнер" Євгену Пригожину, 2 квітня 2023 р. проходив "творчий вечір" відомого воєнного злочинця та пропагандиста Владлена Татарського (справжнє ім'я – Максим Фомін).

Татарському подарували статуетку, яка під час заходу вибухнула (СВП було закладено всередині). А передала її "військкорові" росіянка Дар'я Трепова.

ФСБ вважає головним "винуватцем" нібито українця Юрія Денісова, який "виконував вказівки осіб, які діяли з території України". Але Денісов, як з'ясувалося, так само, як і "фігуранти" вбивства Дугіної, приїжджав до Росії в особистих справах – у Володимирі у нього помер батько, і треба було вирішити питання зі спадщиною.

Цікавою була реакція Пригожина на ліквідацію "військкора", котрий, як стверджують обізнані люди, був його людиною. Він заявив, що не вірить у причетність до вибуху української сторони, назвавши це діяльністю якихось "радикалів".

У Росії ж багато хто переконаний, що вбивство Татарського було попередженням безпосередньо ватажку "Вагнера". Зважаючи на останні скандали – "війну" Пригожина з російським міноборони, – дуже можливий і такий варіант. До того ж і Татарський з подачі "господаря" жорстко критикував владу через провали на фронті: наприклад, він закликав створити трибунал для російського військового керівництва, назвавши офіцерів "ненавченими ідіотами".

Коли підривають свої

Остання гучна НП сталася 6 травня 2023 року в Нижньогородській області РФ у районі міста Бор – на дорозі на протитанковій міні підірвалася Audi Q7 письменника та воєнного злочинця Захара Прилєпіна (зараз він є заступником командира батальйону Росгвардії "Оплот").

Перед вибухом Прилєпін пересів за кермо, що й урятувало йому життя, а Олександр Шубін ("Злий"), який їхав праворуч на пасажирському кріслі, загинув. Прессекретарка МЗС Росії Марія Захарова відразу ж звинуватила у тому, що сталося, Україну, Вашингтон, Англію та НАТО – хіба що не Папу Римського.

За гарячими слідами було затримано підозрюваного у вбивстві та замаху – Олександра Пермякова. Його "свідчення" на камеру видалися непереконливими – це помітили навіть афілійовані з російськими силовиками Telegram-канали.

Але найцікавіше, що "український диверсант" насправді воював (як і Прилєпін) проти ЗСУ.

Сестра Пермякова – Ірина – розповіла, що її брата давно засудили в Україні за розбій, який він скоїв у 15 років, потім відбув строк, а після цього працював різноробом у рідній Дружківці. А у 2014-2015 роках був "ополченцем" і воював на боці "ДНР".

"У травні 2015 року Олександр Пермяков пішки переходив кордон з РФ, і в рюкзаку в нього було виявлено штик-ніж від автомата Калашникова. Проросійський "терорист" був на зв'язку зі своїми близькими (сестра та мати проживають у Санкт-Петербурзі) донедавна. Востаннє він писав рідним із Нижнього Новгорода, розповів, що працює на будівництві, та цікавився в Ірини здоров'ям матері, після чого, мабуть, з Олександром Пермяковим щось сталося, 8 днів він не виходив на зв'язок, а потім СКР опублікував відео його допиту, де у кількох склейках (грубий монтаж) обвинувачений зізнається у всіх гріхах суто протокольними фразами", – йдеться у повідомленні Telegram-каналу ВЧК-ОГПУ.

Усе це не завадило слідчому комітету Росії вважати Пермякова саме українським диверсантом, що, звісно, вже не дивує. Факти можна підігнати під будь-яку версію – ще й не таке буде.