"Газпром" витрачає мільярди доларів на друзів Путіна — російський економіст

'Газпром' витрачає мільярди доларів на друзів Путіна — російський економіст

Через агресію Росії в Україні, Данія відмовила російському "Газпрому" в будівництві газопроводу "Північний потік-2" у своїх водах. А американці вже давно погрожують санкціями німецьким банкам, якщо ті фінансуватимуть його будівництво.

Коли Володимир Путін добудує газопровід і чому він насправді йому не потрібен – в інтерв'ю OBOZREVATEL розповів російський економіст Михайло Крутіхін.

Данія заборонила вести газову трубу в своїх територіальних водах. Як це рішення вплине на її будівництво?

— Очікувалося, що Данія заборонить прокладання "Північного потоку-2" в своїх територіальних водах, але не зможе заборонити його будівництво в своїй ексклюзивній економічній зоні. Міжнародне морське право дозволяє прокладати газопроводи, але за мінімальної згоди прибережної держави. Поки незрозуміло, на що саме поширюється ця заборона.

Відео дня

Але якщо Данія заборонить будівництво тільки в своїх територіальних водах, тоді "Газпрому" доведеться прокладати трасу приблизно на 26-27 кілометрів довше, ніж планувалося, і проводити додаткові інженерні роботи, які можуть на тиждень-другий відсунути проект від завершення за графіком.

Михайло Куртіхін

Але щоб газ пішов по трубопроводу, німцям необхідно добудувати другий газопровід, який має приймати російський газ. Поки що він не побудований, а у Німеччині немає рішення регулюючих органів щодо статусу та повноважень такої траси.

І оскільки ця труба буде прокачувати винятково російський газ, то за європейськими законами, за її перетину кордонів держав-членів ЄС (а вона перетинатиме спочатку Чехію, а потім Австрію) необхідно забезпечити рівний доступ інших користувачів до труби.

Цього поки немає, і ми подивимося, як цю проблему вирішуватимуть в Німеччині та в Єврокомісії. Без її участі, швидше за все, не обійдеться.

США виступають проти будівництва газопроводу і весь час погрожують німцям ввести санкції.

— Ми не бачимо взагалі ніяких санкцій, і навряд чи ми побачимо. Вся ця риторика, про яку ми чуємо з Держдепартаменту та інших відомств у Вашингтоні, має тільки одну мету — якось показати європейським державам, що в Америці піклуються про їхні інтереси, але вводити санкції там не мають наміру. Ми не бачимо жодного законопроекту, жодної пропозиції в американському Конгресі, які могли б змінити нинішній закон про санкції так, щоб ввести якісь обмежувальні заходи проти "Північного потоку-2".

У нинішньому законі йдеться, що стосовно цього проекту Білий дім може вводити якісь заходи, але тільки за погодженням європейських партнерів. А це означає, що з Німеччиною, яка прагне мати у себе цей газопровід, ніякого узгодження не вийде. Нинішнє законодавство фактично накладає заборону на санкції щодо проекту і ніякого руху в інший бік не помітно.

Правда, що з "Північним потоком-2" Європа стає газовим заручником Росії?

— Це дурниці, адже це просто інший маршрут того ж самого газу, який не підвищує його споживання Європою. Будуть ті самі обсяги, які знімуться з українського транзитного напрямку. Ніякого нового рівняння не вводиться, як і нових величин. Європейці і без цього якось намагаються обмежити свою залежність від російського газу шляхом будівництва інтерконекторів через кордони всередині Євросоюзу, і орієнтуються ще на скраплений природний газ. Ось у них є два методи, за якими вони і просуваються.

Будівництво "Північного потоку-2"

Якщо ж у всіх європейських країнах буде можливість альтернативного отримання газу не тільки з Росії, але й з інших джерел, тоді всі забудуться, що від Росії є якась залежність. Так само, як вони забули про залежність від російського вугілля, нафти й урану. Ніхто ні на що не скаржиться, оскільки є інші шляхи отримання цих енергоносіїв.

Для чого тоді німцям здався "Північний потік-2"? Щоб отримувати дешевий російський газ?

— Німці абсолютно на халяву, не вкладаючи ні копійки, отримують ще один додатковий маршрут отримання газу. Крім того, оскільки цей прямий маршрут із Росії минає різні транзитні держави, Німеччина має можливість перетворитися в розподільний центр газу в північно-західній і центральній Європі. Звідти газ будуть відбирати і в південному напрямку через Австрію, а також ще Бельгія і Франція. Німеччина підвищує свою роль як розподільний центр газу в цьому регіоні, нічого не вкладаючи. Для неї це подарунок з російської сторони.

Екс-віце-прем'єр Росії Альфред Кох говорить, що із впровадженням "Північного потоку-2" Росія стає газовою заручницею Європи.

— Не думаю, що це станеться. У Росії є гігантський козир. За наявності величезної потужності трубопровідних систем, націлених на Європу, вона може прокачати вдвічі більше газу, ніж зараз. Росія користується такою конкурентною перевагою, як більш дешевий газ, ніж газ із будь-якого іншого джерела. Це гігантські запаси, собівартість видобутку яких набагато нижча, ніж в інших держав. До того ж є інфраструктура для його транспортування.

Крім того, є й інші переваги. У "Газпромі" можуть знизити витрати на виробництво газу і на його транспортування, може знецінитися російський рубль, який теж дасть конкурентні переваги "Газпрому". І звичайно — допомога російського уряду цій компанії, яка може вилитися в скорочення податкового тягаря. Тому в "Газпрому" є всі можливості перемогти будь-який інший газ у Європі.

Путін зможе маніпулювати європейцями ціною на газ або ж шантажем "прикрити вентиль"?

— А ось це якраз реально. Ми бачимо, що, починаючи з 2005-го року, було багато випадків, коли в Росії прикручували чи закручували газопроводи з політичних причин або через невдоволення якоїсь із країн. Спочатку це було з Білоруссю, а потім перемкнулося на українську територію. Так, це дійсно турбує європейців, оскільки головною загрозою в енергетичній безпеці Європи є — непередбачуваність і ненадійність російського постачальника.

Для цього вони і будують собі нові термінали з прийому скрапленого газу та інтерконекторів між державами.

Тобто, якщо Путін прикрутить вентиль, Європа купуватиме скраплений газ із Катару і США?

— Європа зможе купувати газ звідки завгодно, вона це робить вже зараз. Найбільша проблема — це організація з перекидання цього газу всередині Євросоюзу. Далеко не всюди є інтерконектори, сполучні газопроводи через кордони членів Євросоюзу. Їх ще потрібно побудувати. Але американці два дні тому в палаті представників прийняли новий законопроект про те, що США готові надати фінансову допомогу країнам Східної Європи, які захочуть скоротити свою залежність від Росії. Це стосується прибалтійських держав, балканських, України та Польщі, яким американці можуть допомогти фінансово побудувати інтерконектори і термінали з приймання природного та скрапленого газу.

Європа взагалі коли-небудь зможе відмовитися від російського газу назавжди?

— У цьому немає необхідності. Я думаю, що все визначатиметься ціною. За прогнозами, частка російського газу в європейському споживанні газу буде приблизно 30-35%. Ця пропорція збережеться, незважаючи на розвиток зрідженого природного газу. У "Газпрому" є конкурентні переваги і російський газ буде порівняно дешевшим, на що й орієнтуватиметься споживач.

Китаю російський газ потрібен?

— Труби, орієнтовані на Китай, "Сили Сибіру", не мають ніякого зв'язку на російській території з трубами, які йдуть до Європи. Просто перекидати один потік на Захід і на Схід — не вийде. Подивіться на обсяги. Для того, щоб вийти на запланований обсяг поставок у Китай на 38 млрд кубометрів на рік, "Газпрому" потрібно ще дуже довго працювати. І відбудеться це не раніше, ніж у 2028-му році.

Для чого Путіну "Північний потік-2"? Щоб завдати економічного удару по Україні?

— Це одна з основних причин. Але головна причина — інша. Це використання "Газпрому", як механізму для перекачування державних грошей, тобто грошей платників податків, у кишені його приятелів-підрядників. Затіваються гігантські газопровідні проекти. У Росії створена індустрія з виробництва газотруб великого діаметру. Хоча "Газпром" цілком міг би обійтися тими трубами, які вже існують і які можна було б використовувати. Але прокладаються нові й нові газотраси, і приятелі президента, власники заводів з виробництва труб, і приятелі, які володіють компаніями, що укладають ці трубопроводи, отримують гігантські прибутки не тільки тому, що їм дістаються ці контракти, але ще є і явно завищений кошторис на ці роботи.

Тому "Газпром" будує зовсім нікому не потрібні газопроводи і витрачає мільярди доларів на те, щоб друзі російського президента отримали додатковий прибуток.