Цугцванг Зеленського, або Як президенту зберегти "Слугу народу" та отримати гроші МВФ

Цугцванг Зеленського, або Як президенту зберегти 'Слугу народу' та отримати гроші МВФ

Землю треба продавати, бюджет уріжуть, а ПриватБанк ніколи не повернеться до бізнесмена Ігоря Коломойського. Саме такі умови Міжнародний валютний фонд ставить президенту України Володимиру Зеленському та партії "Слуга народу".

Інакше країні не бачити багатомільярдного кредиту, і ми, ймовірно, отримаємо дефолт. Якщо раніше в МВФ пропонували 5,5 млрд доларів, то зараз цифра може стати набагато більшою. А в умовах економічної кризи та коронавірусу – гроші країні потрібні як ніколи.

Голосів же всередині "Слуги народу" під резонансні закони немає. У фракції не готові голосувати за кардинальні зміни до бюджету, а також за закони щодо МВФ та банків.

Відео дня

Чи вдасться Зеленському врятувати українців від тотальної кризи й чому через це він може втратити "Слугу народу" – з'ясовував OBOZREVATEL.

Бюджет і "Приват": що хочуть від Ради

Бюджет України потрібно урізати щонайменше на 50-55 млрд грн, а дефіцит збільшити приблизно до 200 млрд. Такі пропозиції вже розробив Кабмін, однак серед депутатів такий варіант не знайшов підтримки. Що запропонували:

Головні пропозиції:

  • Доходи бюджетів знизяться на 115 млрд грн.

  • Витрати зростуть на 96 млрд грн.

  • Дефіцит держбюджету збільшиться на 202 млрд грн, або майже вчетверо.

  • Внутрішні запозичення збільшать на 147 млрд грн, зовнішні – на 131 млрд грн. У Кабміні кажуть, що компенсують за рахунок запозичень продажу облігацій внутрішньої держпозики. Гончаренко передбачає, що буде прихована емісія.

  • Створять стабілізаційний фонд у 124 млрд грн, який розподілятиметься Кабміном практично в ручному режимі.

Які сфери уріжуть найбільше:

  • Субсидії – 8,240 млрд грн.

  • Місцеві вибори – 2,154 млрд грн.

  • Грошові компенсації – 1,912 млрд грн.

  • Статистика – 1,250 млрд грн.

  • Розвиток фізкультури і спорту – 0,940 млрд грн.

  • Підготовка паралімпійців – 0,930 млрд грн.

  • Кінематограф – 0,750 млрд грн.

  • Ліквідація неперспективних підприємств – 0,623 млрд грн.

  • Український культурний фонд – 0,623 млрд грн.

  • Підтримка реформи держуправління – 0,613 млрд грн.

Крім того, гроші на розвиток регіонів заберуть, кардинально уріжуть фінансування освіти. Серед плюсів: більше грошей дадуть на пенсії (щоби проіндексувати їх і видати обіцяну тисячу). Такі пропозиції депутати розгромили.

"Всі фракції та групи виступили з критикою цих змін і дійшли єдиного висновку, що без узгодження парламентом ці зміни в тому вигляді, в якому їх запропонував уряд, ухвалені не будуть", – повідомив нардеп Ярослав Железняк за підсумками наради з урядом, що відбулася 26 березня.

Зараз Кабмін разом із депутатами обговорюють новий варіант, який, ймовірно, розглянуть 27 березня о 19.00.

ПриватБанк ніколи не повернуть колишнім власникам, а отримати компенсацію буде складно. Відповідний законопроєкт вже узгоджено і внесено до Ради. Ключове нововведення: щоб отримати компенсацію за незаконне закриття або націоналізацію банку, колишнім власникам доведеться довести, що вони зазнали збитків. А якщо виявиться, що зобов'язання (пасиви) банку перевищували їх активи, отримати компенсацію буде вкрай складно. В такому разі вартість акцій дорівнюватиме нулю і реальні збитки колишній власник довести не зможе.

Що буде, якщо МВФ не дасть кредит

Ймовірно, дефолт. В Україні дуже складна економічна ситуація, яку можна охарактеризувати "на межі банкрутства". Чому?

  • Коронавірус і карантин. Все це триватиме щонайменше до 24 квітня. Де-факто працюють тільки стратегічні підприємства, магазини, аптеки й окремі компанії. Десятки тисяч людей відправлені у відпустку. Це соціально-економічна бомба сповільненої дії.

  • У країні величезний недобір бюджету, приблизно 35%. Це просто антирекорд. У цих умовах уряд хоче урізати кошторис і скоротити витрати. Гроші заберуть практично з усіх сфер (детальніше про це трохи далі).

За таких обставин гроші від МВФ – один із двох основних варіантів розвитку подій. Глава фонду Крісталіна Георгієва вже поставила дві умови українській владі. Для отримання коштів потрібно – відкрити ринок землі та ухвалити закон, який не дасть можливості бізнесменові Ігорю Коломойському повернути ПриватБанк. Якщо умови виконають – держава отримає 5,5 млрд доларів або навіть більше.

Крісталіна Георгієва поставила дві умови Україні

Другий варіант – оголосити дефолт і відмовитися платити за зовнішніми позиками. Спрогнозувати поведінку країни в цьому разі неймовірно складно. З огляду на те, що більшість держав світу через коронавірус також перебувають у складному становищі.

Що відбувається в Раді й чи налаштовані там голосувати?

Парламент загруз у проблемах. Їх так багато, що керівництво ВРУ навіть не в змозі скликати позачергове засідання. Причин цьому відразу декілька:

  • Щонайменше п'ять членів парламенту заражені коронавірусом: Сергій Шахов, Сергій Вельможний, Сергій Рудик, Олександр Лукашевич і Руслан Горбенко здали позитивний тест на COVID-19. Вони в ізоляції та проходять етап лікування. Багато нардепів реально хвилюється за своє життя, тому ніхто не знає, чи збереться потрібна кількість обранців;

  • Немає конкретного порядку денного. Джерело OBOZREVATEL у "Слузі народу" підкреслює, що фракції та уряд дотепер не узгодили єдиний план роботи. Ніхто до кінця не знає, які саме закони або рішення ухвалять на засіданні;

  • У "Слузі народу" триває кулуарна та публічна війна. Частина нардепів виступає проти розгляду закони про банки. Дехто не підтримує законопроєкт про ринок землі (в першому читанні за нього проголосували 227 "слуг" із 252);

  • Олії до вогню підлив і Кабмін з планом урізати бюджет. За інформацією джерела у фракції, під запропонований варіант скорочення голоси зібрати практично неможливо.

Про останній пункт трохи детальніше, він зараз також важливий. В уряді планують урізати "неефективні статті витрат". Йдеться про великі зарплати для топчиновників, премії та інші незахищені статті бюджету. За задумом Кабміну, у такий спосіб Україну вдасться вберегти від дефолту та частково знизити "удар" як від коронавірусу, так і від неефективного менеджменту.

Але багатьом нардепам запропоновані норми не дуже подобаються. Адже, наприклад, у Кабміні планують забрати 500 мільйонів гривень, які могли б піти на розробку тестів на COVID-19. Також кошти збираються зняти і з програми пріоритетних наукових досліджень. Це вже спричинило паніку в наукових колах.

Цугцванг Зеленського, або Як президенту зберегти "Слугу народу" та отримати гроші МВФ

Недовіра та непорозуміння в парламенті значною мірою призводять до того, що нардепи ніяк не можуть узгодити дату засідання. Робочих варіантів було кілька – 24 березня, потім 26. Зараз актуальна дата – 28 або 29 березня, але поки фінального підтвердження цьому немає.

Народний депутат від "Слуги народу" Микита Потураєв вважає, що більшість колег налаштована прийти та проголосувати за важливі рішення. Іншого вибору особливо зараз немає. Водночас парламентарі вже відкинули ідею відеоголосування, тому що вона вважається неконституційною.

"Є різні думки. Зібратися через відеозв'язк навряд чи вдасться, бо це неконституційно. Варіант стадіону або іншого відкритого простору розглядався, і зараз його також обговорюють. Але я вважаю, що потрібно збиратися на один день, весь пакет законів ухвалити відразу й дати працювати уряду", – заявив OBOZREVATEL Потураєв і додав, що проголосувати потрібно за ринок землі, за закон про банки і за пропозиції уряду щодо секвестру бюджету.

Інше джерело у фракції СН також підтверджує, що народні обранці ще остаточно не зважилися з датою зібрання. "Можемо й наступного тижня або вже в неділю. Насправді, є багато факторів – робота Кабміну, бажання або небажання нардепів прийти. Розумієте, якщо третини фракції не буде, приходити особливо не бачу сенсу", – підкреслив співрозмовник у СН.

Дивіться відео на тему:

В інших фракціях також ситуація неоднозначна. Із ухваленням законопроєкту про банки посприяти може "Голос", та ось за проєкт щодо землі там поки не вирішили, голосуватимуть чи ні.

"Ми підтримуємо закон про банки та вважаємо його необхідним для збереження фінансової стабільності. Щодо закону про ринок землі – наша позиція озвучена й залишається незмінною: ми "за" і вважаємо, що його відкриття – правильний крок. Питання до механізму. Наша фракція виступає за захист малих і середніх фермерів, а для цього у фінальну редакцію закону повинні бути внесені наші правки. Зараз немає рішення навіть в більшості, якою буде остаточна редакція. Щойно ми її побачимо, то зможемо сказати своє рішення", – розповів OBOZREVATEL заступник голови фракції Ярослав Железняк.

Володимира Зеленського очікує складний вибір

Зараз у фракції монобільшості триває запекла боротьба. З одного боку, Україні потрібно визначитися. Або країна співпрацює з МВФ і виконує всі зобов'язання. "Слуга народу" ухвалює закон про землю та банки. В Офісі президента про всяк випадок шукають голоси в інших фракціях і групах. Країна отримує кредит і на найближчі місяці щонайменше захищена, але кошти в будь-якому разі доведеться повертати.

Або ж Україна оголошує дефолт, не платить за зовнішніми рахунками й намагається самостійно вибратися з ситуації.

Володимир Зеленський стоїть перед складним вибором. Приймати допомогу Заходу й далі тісно співпрацювати з МВФ, але отримати ще більше проблем у "Слузі народу". Або обпертися на український великий бізнес, який, зважаючи на все, готовий підтримувати президента в обмін на своїх людей у регіонах.

Довідка. Цугцванг – становище в шашках і шахах, у якому будь-який хід гравця веде до погіршення його позиції.