Заклятий сусід: навіщо Угорщина "атакує" Україну

Поки Росія здійснює військову агресію проти України на східному фронті, Угорщина дипломатично атакує з західного. Будапешт завжди був проблемним партнером для Києва, але такого напруження між сусідами ще не спостерігалося. І якщо українське керівництво намагається його мінімізувати, то угорське - усіма силами підживлює.

"Обозреватель" розібрався, що стоїть за конфліктом двох держав. Це другий матеріал циклу, присвяченого проблемам і перспективам відносин України з сусідами. У першому йшлося про Польщу - країну, в якій наростають антиукраїнські настрої.

Реформа розбрату

У вересні Верховна Рада прийняла реформу освіти, згідно з якою з 1 вересня 2018 року діти зможуть навчатися в початковій школі мовою нацменшини, паралельно вивчаючи державну мову, а вже з п'ятого класу буде задіяний зворотній принцип. Цей пункт спровокував шквал критики з боку сусідніх держав, на думку яких закон порушує конституційні права нацменшин.

Читайте: Мовні "війни" на Закарпатті: місцеві угорці виступили з провокаційним зверненням

На подив українського керівництва найбільш агресивно відреагувала на реформу не Росія, а Угорщина. Спочатку міністр закордонних справ Петер Сійярто назвав новий закон "ножем в спину", потім повідомив про плани Будапешта перешкоджати Україні на міжнародній арені і по можливості блокувати важливі для Києва рішення та ініціативи. Наступний ефектний жест - скарга Угорщини до Європейського Союзу, Організації з безпеки і співробітництва в Європі та Організації Об'єднаних Націй. І кульмінація - ініціювання перегляду вистражданої Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.

Втім, панікувати не варто. Орієнтовно взимку Венеціанська комісія підготує висновок щодо закону "Про освіту", на яке і буде орієнтуватися ЄС. Навіть якщо до реформи будуть зауваження, Україна висловила готовність ними зайнятися. "Якщо в подальшому експертиза виявить якісь неузгодженості, будемо над ними працювати", - пояснила в інтерв'ю "Обозревателю" міністр освіти Лілія Гриневич.

У Раді також впевнені, що перегляду угоди не відбудеться, адже ЄС не стане потурати "примхам" Будапешту, який просто веде внутрішньополітичну гру. "До цього не дійде. Це скоріше гасла з угорської сторони. Ми спостерігаємо хвилю передвиборчого популізму. Партії намагаються воювати за електорат - не більше", - зазначив у розмові з "Обозревателем" віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи, народний депутат від "Народного фронту" Георгій Логвинський.

Читайте: Співпрацює з Росією: чому глава МЗС Угорщини загрожує Україні

Схожу думку висловила його колега з комітету з питань євроінтеграції Олена Масоріна: "Порушень з нашого боку немає. І причин переглядати угоду теж. Це політичне питання, роздуте на рівному місці".

Та й ступінь впливу Угорщини в ЄС не варто переоцінювати. Будапешт знаходиться в гострій конфронтації з Брюсселем через міграційне питання, по суті отримавши статус баламута в організації. Тобто Угорщина не зможе одноосібно заблокувати євроінтеграцію Києва, хоча створити додаткові складнощі їй під силу. Не кажучи вже про те, що сварка з сусідом, який представлений в Україні численною і досить організованою нацменшиною, як мінімум дискомфортна.

"Закарпатьенаше"

Навесні 2018 року в Угорщині пройдуть парламентські вибори. Швидше за все, до цього моменту Будапешт не припинить розкручувати маховик конфлікту з Україною, оскільки захист інтересів етнічних угорців в інших державах - одна з провідних тем гонки. Правляча партія "Фідес" намагається відібрати бали у праворадикальної політсили "Йоббік". Саме з цією метою офіційний Будапешт спекулює і на темі угорських автономій, у тому числі в контексті Закарпаття.

Читайте: Мовна війна: чому сусіди ополчилися на Україну

У березні цього року відбувся форум угорських депутатів від країн Карпатського басейну за участю високопосадовців: спікера парламенту, міністра закордонних справ та інших керівників Угорщини. Тоді політики заявили, що прагнення угорських громад створити автономії в інших державах необхідно включити до порядку денного Європейського парламенту. Звичайно, перспективи у такої ідеї нульові, але зараз мова не про це.

Трохи раніше віце-прем'єр-міністр Жолт Шем'єн закликав пропагувати угорські партії в інших країнах і також згадав про автономію. "Виживання угорців, які проживають за кордоном, залежить від того, чи зможуть вони досягти успіху, рухаючись у напрямку досягнення автономії", - підкреслив віце-прем'єр. МЗС України вловило шпильку, але відреагувало гранично стримано, закликавши поважати територіальну цілісність країни.

Читайте: Україна втрачає угорців Закарпаття - співавтор закону про мову

Спекуляції на темі українського Закарпаття в Угорщині почалися давно, але останнім часом вони помітно активізувалися через стрімке зростання націоналістичних настроїв в країні та посилення "Йоббіка" - третьої за величиною політсили в угорському парламенті, представники якої з трибуни ПАРЄ називали Крим російським, а Закарпаття - мадярським. Наприклад, у травні минулого року в Ужгород приїжджав активіст "Йоббіка" Аттіла Ерделі Салай, який пообіцяв "повернути" Закарпаття Будапешту, а в 2014 році "Йоббік" провів з'їзд з підкарпатськими русинами, на якому закликав об'єднати сили в боротьбі за створення "Карпато-русинської області" у складі Угорщини.

"З Угорщиною в України не було особливо тісних відносин і до російської агресії. Переважно через не зовсім коректні заяви угорських політиків, у тому числі прем'єр-міністра Віктора Орбана про захист прав і інтересів угорців на українському Закарпатті. Це нам дещо нагадує претензії Росії захищати "русский мир" за межами своєї країни", - зазначив у розмові з нами один з лідерів кримськотатарського народу, нардеп від Блоку Петра Порошенка і радянський дисидент Мустафа Джемілєв.

Читайте: Абсолютно реально: у Яроша оцінили загрозу сепаратизму на Закарпатті

Звичайно, Будапешт навряд візьме приклад з Москви, швидше за все обмежившись грою на націоналістичних настроях. На відміну від Росії, Угорщина - член Європейського Союзу і що в даному випадку навіть важливіше - НАТО. Це потужний стримуючий фактор.

У той же час риторика Угорщини щодо агресії РФ в Україні куди більш м'яка, ніж в цілому в ЄС. Офіційний Будапешт неодноразово закликав до "прагматичних відносин з Москвою та критикував санкційну політику.