Гриневич про конфлікт з Угорщиною: реформу освіти не можна гальмувати через політичні маніпуляції

Лілія Гриневич

Реформа освіти в Україні спровокувала міжнародний конфлікт: майже всі сусідні держави обрушилися на Київ з хвилею критики. Найбільш болісно, ​​якщо не сказати агресивно, відреагувала Угорщина. Будапешт навіть погрожує заблокувати подальшу євроінтеграцію України.

Справа у мовному пункті нової редакції закону "Про освіту". Його суть: дошкільну та початкову освіту діти зможуть отримувати мовою нацменшини, паралельно вивчаючи державну мову, а вже з п'ятого класу буде задіяний зворотній принцип. Низка країн вважають це порушенням прав національних меншин в Україні.

Про цей та інші спірні пункти реформи "Обозреватель" поговорив з міністром освіти України Лілією Гриневич.

Відео дня

- Мовна складова реформи освіти викликала шквал критики майже у всіх сусідів України. З чим ви пов'язуєте настільки гостру реакцію деяких країн? Чи є шанс донести до них позицію Києва?

- Ця реакція базувалася на неповному розумінні нової редакції закону "Про освіту". У мене була зустріч із послами в Міністерстві закордонних справ. Я надала дуже детальну презентацію відповідної статті закону та її імплементації. Після серйозної двогодинної розмови більшість послів зрозуміли, що ми не звужуємо права національних меншин і не порушуємо своїх міжнародних зобов’язань. Ми готові доводити це й в подальшому, адже Україна погодилася на експертизу цієї статті Радою Європи.

Ми навпаки розширюємо права українських громадян. Наразі діти, які навчаються у школах нацменшин, мають дуже низькі показники з української мови та літератури. Настільки низькі, що вони не дозволяють їм продовжувати вищу освіту в Україні. Зокрема, мова йде про угорську нацменшину, а найгостріша реакція була саме з боку Угорщини.

Наведу приклад міста Берегове у Закарпатській області, де компактно проживає угорське населення. 75% випускників цього міста провалюють тестування з української мови. Діти, які склали математику чи історію на високому рівні, усе одно не можуть продовжити навчання в Україні. Ми ж надаємо їм можливість у повному обсязі вивчити державну мову та розширити свої можливості.

Україна застосувала підхід, який використовується в більшості європейських країн

- І в Угорщині?

- І в Угорщині. Більше того, я пояснила послам, що відбувається з освітою українців, які є нацменшиною в інших країнах. Ми не знайшли жодної української школи, де б усі дисципліни викладали українською мовою, а державна була лише предметом. Це цілком зрозуміло, адже в дітей було б менше шансів на освіту та працевлаштування у відповідній країні.

Тобто ми відстоюємо свою позицію та вважаємо, що врешті зможемо порозумітися. Я навіть запропонувала послам у межах двосторонніх консультацій проговорити імплементацію цієї статті закону. Зокрема, угорців та румунів надзвичайно хвилює, щоб діти з нацменшин мали змогу навчатися й в їхніх навчальних закладах. Це природньо. Ми так само маємо освітні програми для закордонних українців. Так от, Угорщину та Румунію хвилює, що діти не будуть знати відповідної термінології та не зможуть потім у них навчатися. Наголошую: у першу чергу ми маємо забезпечити дітям доступ до української вищої освіти. Але ми пообіцяли застосовувати під час навчання термінологічні словники мовою нацменшин.

- Ви готові піти ще на якісь поступки?

-Це навіть не є поступкою. Розумієте, найважливіше, щоб були правильними освітні підходи. Треба виходити не з інтересів якихось країн, а з інтересів кожного українського громадянина. Дитина, незалежно від її походження, є українським громадянином. Тому вона мусить добре володіти державною мовою, щоб мати рівний доступ до ринку праці, зокрема до державної служби. Нагадую, щоб потрапити на держслужбу, треба скласти іспит з державної мови.

Інший аспект – Україна за бюджетні кошти фінансує систему освіти та має чітко розуміти, що ці гроші ефективно використовуються. Про яку ефективність можна говорити, якщо дитина провчилася 11 років у школі, але не знає державної мови?

Є усвідомлення, що меншинам з неслов’янських мовних груп (угорська, румунська) важче вивчити українську. Це означає, що їм потрібна більша кількість підтримуючих занять для вивчення мови. Ми готові ввести в навчальний план оплачувану індивідуальну годину, щоб ця дитина могла додатково займатися українською мовою.

Ми готові ввести в навчальний план оплачувану індивідуальну годину, щоб ця дитина могла додатково займатися українською мовою

- Ви сказали, що більшість послів зрозуміли вашу позицію. А це стосується угорського посла?

-Мені здається, що в деяких країнах ця тема стала політичною. Особливо це стосується країн, у яких наближаються вибори. Деякі політичні сили хочуть показати, як вони захищають інтереси своїх громадян та діаспори. Коли ти викладаєш свої аргументи та бачиш, що вони начебто зрозумілі, але потім інша сторона озвучує заготовлену раніше позицію, це свідчить про політичну, а не практичну, вмотивованість наших партнерів.

Ми відкриті для проведення двосторонніх консультацій, для експертизи Ради Європи, але закон має запрацювати

Ми ж приймаємо закон "Про освіту" на десятиріччя, тому не можемо бути заручниками політичної кон’юнктури. Ми відкриті для проведення двосторонніх консультацій, для експертизи Ради Європи, але закон має запрацювати. Його не можна гальмувати через політичні маніпуляції. Якщо в подальшому експертиза виявить якісь неузгодженості, будемо над ними працювати.

- Коли приблизно відбудеться мовна експертиза?

-Вона може тривати дуже довго. Спочатку закон має підписати президент. Щойно це відбудеться, МЗС ініціює експертизу в Раді Європи, буде створена робоча група, експерти опрацюють закон.

- Ще один дискусійний пункт реформи – повернення до 12-річного навчання. Попередня спроба була не дуже вдалою – тодішній міністр Дмитро Табачник казав, що нібито майже 80% українців виступали проти 12-річки. У чому відмінність вашого підходу? І чому тоді не вийшло?

-Я категорично проти того, щоб до нинішньої школи просто додати 12-й рік, як це зробили при попередньому впровадженні. Адже нинішня школа орієнтована на ретрансляцію знань, здебільшого теоретичних. Такий спосіб навчання перевантажує дітей, шкодить здоров’ю. А ще вона не дає компетентностей, які потрібні людині в XXI столітті.

Тому основним у реформі освіти є не додатковий рік – він тільки обслуговує основну мету. Мова йде про перехід від школи ретрансляції до школи компетентностей.

- У чому принципова різниця?

- Вона полягає в тому, що компетентності – це не лише знання, це стійкі вміння їх застосовувати. Сучасний потік інформації значно більший, ніж ще 10 років тому. Школа перестала бути місцем, куди ходять лише за знаннями. На перше місце виходить уміння критично мислити, піддавати сумніву, уміти відрізнити правду від брехні, шукати інформацію, уміти вчитися впродовж життя тощо. Усе це називається наскрізні вміння та м’які навички.

На перше місце виходить уміння критично мислити, піддавати сумніву, уміти відрізнити правду від брехні, шукати інформацію, уміти вчитися впродовж життя тощо

- Чи правильно я розумію: зменшуємо потік непотрібної теоретичної інформації і робимо акцент на практиці?

-Не лише. Ми дійсно обираємо ядро знань, збільшуємо прикладну частину, але, крім цього, додаємо важливу складову – уміння навчатися впродовж життя, уміння самостійно шукати інформацію. Адже інформація постійно оновлюється. Питання: треба вчити фізику чи історію фізики?

- Фізику, звісно.

- Отже, потрібно сформувати ядро знань з історії фізики та навчити дітей відслідковувати зміни, дати знання та вміння, необхідні, щоб бодай поверхово розібратися у процесах, які відбуваються у цій науці. Глибина ж має залежати від профілізації у старшій школі.

Повертаючись до вашого питання. У чому принципова різниця між нашою реформою і попередньою, яка, на жаль, не вдалася, бо її звернув Табачник? У контексті тієї реформи суспільство так повністю й не зрозуміло, що змінюється. Це була та сама школа, яку просто збільшили на рік. Тому Табачнику так легко вдалося її згорнути. З бюджету потрібно було виділяти додаткові кошти на 12-й рік, а люди не розуміли, навіщо він взагалі потрібен – їм не пояснили. Не кажучи вже про те, що тоді все залишилося як було. Ми ж вибудовуємо нову школу під нову мету, про яку я вам уже розповіла. Зараз узгоджується модернізований стандарт початкової школи. Уже 100 пілотних шкіл за ним працюють. Треба зрозуміти одну річ: для того, щоб навчити дитину критично мислити, потрібно більше часу, ніж для того, щоб просто викласти певний набір знань. Тому й необхідний 12-й рік.

На території Європи залишилися три країни, у яких загальна середня освіта здобувається за 11 років: Білорусь, Росія й Україна

На території Європи залишилися три країни, у яких загальна середня освіта здобувається за 11 років: Білорусь, Росія й Україна. В інших державах навчання триває 12-13 років. Ми здійснюємо цей перехід запізно. Треба було взятися за це щонайменше 10 років тому. Але ясно одне: далі зволікати не можна, бо ця реформа проектує успіх українських громадян.

- А скільки буде коштувати Держбюджету 12-й рік навчання?

- В актуальних цінах – десь 2,1 млрд гривень. Але план переходу дуже поступовий. Перший 12-й клас з'явиться в 2029-2030 роках. Тому зараз важко спрогнозувати суму, яка буде актуальною на той час. Проте, зважаючи на позитивний тренд зростання ВВП і рівня життя, ми зможемо дозволити собі 12-й рік.

- Багато питань і до ідеї сертифікації вчителів. Наприклад, замглави профільного комітету Олександр Співаковський наголошує, що це не вирішить проблему якості освіти. Особисто ж мені не зрозуміло, чому сертифікація не обов'язкова.

- Проблему якості освіти можна вирішити лише комплексними змінами: новими стандартами та методами навчання, підготовкою вчителів, модернізацією системи управління.

Систему атестації будемо змінювати, але поки вона залишилася в законі. Щоб старе замінити новим, його треба довести до досконалого вигляду

Чому ж сертифікація добровільна – це ви дуже правильно спитали. Ситуація така: кожні п'ять років відбувається атестація вчителів, і цей механізм себе дещо дискредитував. Систему атестації будемо змінювати, але поки вона залишилася в законі. Щоб старе замінити новим, його треба довести до досконалого вигляду. Свого часу я була причетною до запровадження ЗНО. Обов’язковим воно стало у 2008 році, а добровільно його можна було складати з 2003-го. За 5 років цей механізм був ідеально відпрацьований, тому в 2008-му все відбулось як слід. У результаті ЗНО вважається однією з найуспішніших реформ. Таку ж логіку потрібно застосовувати з сертифікацією.

Ще одна мета добровільної сертифікації – виявити агентів змін і мотивувати тих учителів, які готові до реформи. Спеціалісти, які оволодіють новими методами навчання, отримають 20% доплати до своєї заробітної плати. І ми передбачаємо, що вони будуть ділитися своїм досвідом з колегами.

-Крім цього, у Держбюджет на наступний рік планується закласти підвищення зарплат учителів на 25%. Це велике збільшення витратної частини бюджету. Думаєте, таки вдасться узгодити й провести через Раду?

- Думаю, так. Насправді в мене є й інші пропозиції. Я переконана, що заробітну плату потрібно піднімати не тільки вчителям, але й викладачам ВНЗ. Потрібно добре поспілкуватися на цю тему з народними депутатами. Мені б хотілося, принаймні з нового навчального року, підняти на один розряд не тільки вчителів, але й викладачів ВНЗ.

Щоб підняти заробітну плату викладачам ВНЗ з першого вересня наступного навчального року, нам потрібно закласти орієнтовно 400 млн гривень у Держбюджеті

Так, для цього потрібні додаткові гроші. Наприклад, щоб підняти заробітну плату викладачам ВНЗ з першого вересня наступного навчального року, нам потрібно закласти орієнтовно 400 млн гривень у Держбюджеті. Але наголошую: не можна вимагати від людей працювали творчо та із завзяттям, якщо вони змушені витрачати весь вільний час на підробітки, аби хоч якось вижити. Цього року в середньому вчителям підвищили зарплати на 50%. Це прогрес, але недостатній, якщо порівняти з середніми зарплатами в країні.

Треба заохотити вчителів перейти від авторитарної педагогіки до педагогіки партнерства. До речі, у нас і так багато талановитих вчителів, які вже давно застосовують підходи нової української школи, але, на жаль, вони переважно сконцентровані в елітарних чи приватних закладах, які недоступні для всіх. Наше завдання – поширити нові підходи. Це дуже нелегко. В Україні 440 тисяч учителів. Одні з них готові до змін, другі – ні, треті – просто хочуть подивитися, що буде з тієї реформи. І таких більшість.

Зараз важливий виклик – перепідготувати понад 20 тисяч вчителів, які будуть брати перший клас у 2018-2019 навчальному році

Зараз важливий виклик – перепідготувати понад 20 тисяч вчителів, які будуть брати перший клас у 2018-2019 навчальному році. Їм усім доведеться пройти дистанційний курс, потім у них буде очний курс, а згодом – заняття на базі інститутів післядипломної освіти. Також спеціально будемо готувати тренерів із нових методик навчання.

- Це можна назвати підготовкою до масштабного оновлення корпусу вчителів?

- Скоріше це оновлення рівня кваліфікації вчителів. Тому що є природний процес оновлення корпусу вчителів. Він пов’язаний з різними факторами. Наприклад, кількістю дітей, які навчаються. Коли зменшується кількість дітей у системі освіти, скорочується кількість ставок учителів. Наразі досягнутий пік спадання кількості дітей у старшій школі. І це зменшення продовжується, тому, очевидно, буде скорочуватися й кількість ставок учителів. Це відбувається не тому, що хтось спеціально закриває школи, а тому, що це природній процес.

- А що із закриттям шкіл?

- Закриття шкіл може відбуватися в сільській місцевості, де просто немає дітей відповідного віку. Новий закон про освіту передбачає можливість колективного навчання дітей у початковій школі навіть з трьома учнями. До речі, згідно з чинним законодавством мінімальна кількість дітей для відкриття класу – п'ять учнів. А у новому законі передбачена початкова школа одного вчителя для трьох дітей.

А ось для старших дітей робимо опорні школи, у які вкладаємо багато грошей: і в ремонти, і в обладнання. Намагаємося концентрувати там найкращих учителів, аби навіть діти з маленьких сіл змогли здобути якісну освіту. А наразі понад 33% дітей 10-х класів у сільських школах навчаються в класах, де менше 10 учнів. І п'ять предметів викладає один учитель. Що це за освіта? Вони ж мають готуватися до ВНЗ, до вступу.

Другу частину інтерв'ю з Лілією Гриневич читайте днями на "Обозревателе".