Яценко знову приєднався до "Батьківщини": чим відзначився нардеп
Народний депутат Антон Яценко знову увійшов до фракції "Батьківщина". До цього він був позафракційним.
Як повідомив на засіданні Верховної Ради перший віцеспікер Руслан Стефанчук, нардеп подав відповідну заяву.
Яценко був обраний до парламенту як безпартійний самовисуванець за округом №200 на Черкащині.
У вересні 2019 року увійшов до депутатської групи "За майбутнє". Однак у лютому 2021 року вийшов з неї.
Нардеп пояснював, що причиною виходу з групи "За майбутнє" було його бажання будувати свій політичний проєкт.
"Як ви знаєте, у мене є своя партія. "За майбутнє" – це теж партія. Виникла ідея, що треба будувати свій політичний проєкт, і щоб люди не плуталися, щоб знали, що я представляю свою партію, а не партію "За майбутнє", я вирішив зробити офіційну заяву про вихід із групи", – розповідав Яценко.
Із "Батьківщини" в Партію регіонів
У 2007 році Яценко був обраний народним депутатом від Блоку Юлії Тимошенко 79 номером у списку як член ВО "Батьківщина". Але після приходу до влади Віктора Януковича перейшов до фракції Партії регіонів, за що його називали "перебіжчиком". Був членом ПР у 2011-2014 роках.
Своє рішення піти з БЮТ Яценко пояснив розчаруванням у тому, що політична сила "багато може зробити і поліпшити".
У 2012 році був обраний до Верховної Ради від Партії регіонів за 200 округом. Голосував, зокрема, за пакет так званих "диктаторських законів". 21 лютого 2014 року вийшов з фракції "регіоналів", за кілька днів приєднався до групи "Економічний розвиток".
До Верховної Ради 8 скликання був обраний вже як безпартійний самовисуванець за тим же округом, став членом депутатської групи "Партія "Відродження", з 2018 року – заступник голови партії.
Скандали
Яценко вважався "хрещеним батьком" Тендерної палати України – розробником і творцем масштабної корупційної схеми, яку називали "тендерною мафією".
На початку 2010-х кілька приватних компаній, пов'язаних з Яценком, надавали "інформаційні послуги", плата за які була обов’язковою для будь якої компанії, яка хотіла взяти участь у державних закупівлях. Від цього бюджет держави щороку втрачав мільярди гривень. Схему поламала поява системи ProZorro.
Відповідно до розслідування програми "Наші гроші", Яценко зареєстрував нерухомість загальною вартістю в понад 10 мільйонів доларів на свого тестя Івана Кравчука.
У 2020 році Яценко за 50 днів дії відеофіксації порушень ПДД 60 разів перевищив швидкість на дорогах. Водночас він не сплатив жодного штрафу.
Зокрема, за даними журналістів, нардеп їхав зі швидкістю 148 км/год одеською трасою у Глевасі, 151 км/год у Чабанах під Києвом, 169 км/год біля села Путрівка Васильківського району тощо.