Відео дня
Вторгнення не буде, але загроза залишилася? Головні підсумки переговорів Байдена та Путіна щодо України
Президенти США Джо Байден та РФ Володимир Путін провели відеозустріч, присвячену загрозі вторгнення російських військ в Україну. У Білому домі попередили, що у разі військової ескалації дадуть відповідь "до біса агресивними" санкціями. У Кремлі ж вимагають гарантії нерозширення НАТО на схід.
Про що говорили політики та до яких наслідків призведуть їхні переговори – розповідає OBOZREVATEL.
Що сталося?
Президенти Росії Володимир Путін та США Джо Байден провели переговори. Вони тривали близько двох годин. Для спілкування лідерів двох країн була задіяна закрита лінія відеозв'язку, яка раніше ніколи не використовувалася.
Ось як виглядали переговори з кабінету Путіна.
А ось як – із кабінету Байдена.
Головною темою переговорів була ситуація на українському кордоні – останні два місяці західні ЗМІ та розвідки дедалі впевненіше говорять про реалістичність планів нового вторгнення армії РФ. Докладніше про це можна прочитати тут.
"До біса агресивні санкції"
Байден попередив Путіна про "рішучі економічні та інші заходи" в разі військової ескалації російсько-української кризи, заявили в Білому домі. Американський лідер висловив стурбованість через нарощування військ поблизу кордонів України.
Після переговорів заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила, що Вашингтон разом із союзниками розглядають можливість повної ізоляції Росії від світової фінансової системи. У разі ескалації роботу російського газопроводу "Північний потік-2" буде зупинено.
"Ми говорили про заходи, рівнозначні повноцінній ізоляції Росії від світової фінансової системи з усіма наслідками для російського бізнесу і народу", – пояснила Нуланд.
Про можливі санкції як відповідь на вторгнення напередодні написала низка американських ЗМІ. CNN зазначав, що США та ЄС узгоджують "до біса агресивний" пакет санкцій проти Росії. Серед можливих обмежень – від'єднання Росії від системи SWIFT і, за даними Bloomberg, заборона конвертації рублів в інші валюти.
Ультиматум заради миру
Американський лідер також сказав Путіну, що є ще один варіант подальшого розвитку подій – деескалація та дипломатія. "США готові підтримати зусилля щодо просування Мінських угод та "нормандського формату". Це може включати припинення вогню і заходи зміцнення довіри, які допоможуть просунути цей процес вперед", – сказав радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван.
Путін вимагає гарантій
У Кремлі підтвердили, що президенти говорили здебільшого про Україну. Особливу увагу російський лідер акцентував на нібито "деструктивній лінії Києва", яка, за його словами, спрямована на зрив домовленостей щодо Донбасу. Політик також висловив занепокоєння якимись "провокаційними діями" Києва в регіоні.
На думку глави Кремля, НАТО "здійснює небезпечні спроби освоєння української території" і нарощує військовий потенціал біля кордонів Росії. Він наголосив, що РФ зацікавлена в отриманні "надійних, юридично зафіксованих" гарантій, що унеможливлюють розширення Альянсу на схід.
"Немає потреби очікувати від цієї розмови будь-яких проривів. Це робоча розмова, яка відбувається в дуже важкий час", – заявив речник російського президента Дмитро Пєсков.
Байден жодних обіцянок не дав
Американський президент у четвер збирається поговорити з президентом України Володимиром Зеленським і вже поінформував лідерів Франції, Німеччини, Італії та Британії про свої переговори з Путіним, повідомив Джейк Салліван.
Байден не давав Путіну зобов'язань, що Україна залишиться поза НАТО, наголосив радник. За його словами, у разі вторгнення США готові надати додаткову військову допомогу Україні "понад те, що ми вже надаємо" та розмістити додаткові сили на сході Європи.
"Те, що ми не робили у 2014 році, ми готові зробити зараз", – пригрозив Салліван, маючи на увазі реакцію Заходу на окупацію Криму.
Перші результати
Незабаром після переговорів із оборонного бюджету США зникли санкції проти "Північного потоку-2" та оточення Путіна. До цього списку входять прем'єр-міністр Михайло Мішустін, голова ЦВК Елла Памфілова, прессекретар Кремля Дмитро Пєсков, а також бізнесмени Роман Абрамович та Алішер Усманов. У проєкт бюджету також не включили заборону громадянам США здійснювати угоди, пов'язані з суверенним боргом РФ.
Водночас американські законодавці погодилися виділити 4 млрд. доларів на військове стримування Росії. Україні сенатори вирішили надати 300 млн. доларів військової допомоги.
Що думають експерти?
Вони схильні вважати, що зустріч президентів фундаментальних проривів не дала. Незважаючи на те, що ризики вторгнення російських військ суттєво знизилися, на Україну можуть натиснути для реалізації Мінських угод на умовах Кремля.
"На жаль, у нас немає спроб відповісти на виклики, які ставить перед нами цей діалог, а саме: пошук альтернативи Мінську, мінлива функція РФ для Заходу, переорієнтація США на інші проблеми, деактуалізація української політики безпеки після 2014 року, заснованої на вірі в НАТО", – вважає Ілля Куса, політичний аналітик Українського інституту майбутнього.
Майкл Кофман із Центру військово-морського аналізу США після зустрічі політиків назвав три можливі сценарії розвитку подій:
Росія відступить перед загрозою каральних санкцій (це називають найменш імовірним результатом, адже Путін уже вивів свої війська й ті не повернуться до казарм, поки він не здобуде хоч якусь перемогу – міжнародну чи внутрішню).
Буде встановлено якийсь оновлений дипломатичний процес, який запобігатиме конфлікту (РФ хоче змусити Україну та США змінити політику щодо Мінських домовленостей та майбутнього розширення НАТО).
Початок відкритої війни. "Можливо, Путін вирішив, що тільки прямі військові дії можуть досягти його цілей щодо України. Враховуючи зимові енергетичні проблеми Західної Європи, ймовірну слабкість президента Байдена та пандемію COVID-19, зараз найкращий час для завдання удару", – розповів Кофман.
З останнім твердженням не погоджується російський опозиційний журналіст Костянтин Еггерт. З його слів, вторгнення російських військ після переговорів президентів не буде. "Путінське керівництво навряд чи піде на військову операцію або навіть на формальну легалізацію російської військової присутності в так званих "народних республіках" під приводом "гуманітарної інтервенції". Це зовсім не на користь Путіна, якого кожен новий контакт із Байденом ще на крок повертає до кола рукопотискальних на Заході світових лідерів", – зазначив він.
Експерт констатує: "Сказати, що "перемогла дружба" – це занадто. Усі залишилися задоволені – так буде точніше". Але чи перемогла наша країна у такому разі? Економіст і політик Андрій Іларіонов упевнений, що ні, адже США включилися до масштабної дезінформаційної кампанії з тиску на Україну.
"Це не підтримка, а, я б сказав, провокація, підстав у якої немає жодних... Наразі вздовж українських кордонів немає російських військ, достатніх для великомасштабного наступу. Всі військові експерти в один голос кажуть, що немає жодних ознак того, що найближчим часом, ідеться про кілька тижнів щонайменше, відбудеться якесь серйозне велике вторгнення російських військ. Ба більше, багато хто говорить про те, що такого вторгнення не буде взагалі", – сказав Іларіонов.
Політик додав, що вся ця військова істерія навколо України – дезінформаційна кампанія, спрямована на українське суспільство. Мета – створити атмосферу страху, спробувати шантажувати можливим вторгненням, щоб українці погодилися на ухвалення Мінських угод на умовах Кремля.