У Чехії передбачили недовгий вік окупації Криму: зв'язку з історією РФ не знайшлося
Всупереч кремлівським міфам, популярним і на Заході, Крим не має глибокого зв'язку з вітчизняною історією Росії.
Про це німецькому виданню Focus розповів позаштатний науковий співробітник Центру європейської безпеки в Празі Андреас Умланд. Росії буде все важче й важче утримувати анексований нею півострів.
"За часів, коли росіяни все більше страждають від наслідків коронакризи, вони все менше будуть готові витрачати дефіцитні фінансові ресурси на дотації далекому півострову", – сказав політолог.
На його думку, посилання Путіна на возз'єднання Німеччини в його виступі з приводу анексії Криму 18 березня 2014 року дуже сумнівні.
"Не можна порівнювати ні Крим з "Німецькою Демократичною Республікою", ні сьогоднішню Росію із Західною Німеччиною 1990 року. Але за всіх розбіжностей німецький приклад дає російському народу явний урок: як засвоїли за 30 років німці, економічна і соціальна інтеграція нових територій до наявної держави – це дорогий задум", – підкреслив Умланд.
За словами вченого, всупереч поширеним стереотипам, територія сьогоднішньої Російської Федерації в історичному сенсі мало пов'язана з Кримом, завойованим Катериною II в 1783 році.
"З 1802 по 1917 рік Крим був частиною Таврійської губернії, яка пов'язувала Крим з сьогоднішньої південною материковою Україною. З 1954 року по 1991 рік Крим був частиною Української Радянської Республіки. Тому після розпаду СРСР він перейшов незалежній Україні, що офіційно визнав тодішній російський президент Борис Єльцин у знаменитій Біловезькій угоді 1991 року і ратифікував російський парламент. У 2003 році приналежність Криму до України визнав і другий президент Росії Володимир Путін в ще одній повністю ратифікованій угоді про російсько-український кордон", – уточнив політолог.
Він підкреслив, що на відміну від Росії та Криму, схід і захід Німеччини були протягом століть єдині в історичному, політичному і демографічному плані. Водночас інфраструктура Східної і Західної Німеччини була частково інтегрована ще до 1990 року. А ось приєднати Крим фізично Росії вдалося лише в 2018-2019 роках після будівництва Кримського моста через Керченську протоку.
"Однак Кримський міст – це не панацея від усіх проблем економіки українського півострова і її інтеграції в російську економіку. У Криму різко впав український і міжнародний туризм, знизився обсяг інвестицій. Ці втрати лише частково були компенсовані туристами та інвесторами з Росії. Подібні базові економічні проблеми будуть ставати в Криму все більш помітними, якщо російська економіка незабаром впаде в рецесію або навіть в депресію", – вказав Умланд.
Він також зазначив, що в Криму існують і інші великі інфраструктурні проблеми, зокрема із забезпеченням прісною водою. З огляду на значущість майбутніх бюджетних витрат на утримання півострова, відсутність глибокого історичного зв'язку між росіянами і захопленою у України територією, політолог припустив, що анексія Криму може тривати недовго.
"Багато самозваних "реалістів" на сході і заході вважають відмову Росії від свого незаконного розширення території і повернення півострова під контроль України нездійсненною мрією. Але реалістична оцінка ймовірних майбутніх процесів у середині Російської Федерації і інфраструктурних проблем Криму, що зберігаються, вже сьогодні пророкує, що колись популярне завоювання Кремлем чорноморської перлини – лише тимчасове явище. Європейським дипломатам і політикам слід уже сьогодні налаштуватися на подальшу велику зміну геополітики Східної Європи – щойно Путін покине політичну сцену", – підсумував учений.
Як раніше повідомляв OBOZREVATEL, російський політолог Станіслав Бєлковський заявив, що президент Росії Володимир Путін не має наміру віддавати анексований Крим Україні, оскільки для нього окупація півострова – "найбільше досягнення правління".