Половина життя на роботі? Як у Кабміні можуть змусити українців працювати на 4 години більше
Українців можуть змусити працювати по 12 годин на день. Такі зміни не виключає новий Трудовий Кодекс, який підготовлений Кабінетом міністрів.
Однак, тим, хто працює у такому режимі, може довестися несолодко, якщо законопроєкт таки ухвалять. Їм стануть просто менше платити. Що не так із новим Трудовим кодексом і чим це загрожує – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Норма є, заборони немає
Згідно з останньою редакцією законопроєкту, нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень. Все, що більше цієї цифри – понаднормові. Фактично, в законі не прописана можливість збільшення робочого дня до 12 годин. Але водночас, і не заборонена, скоріше, просто створюються умови, які дозволяють працювати і в такому режимі теж.
По-перше, прописана норма, в якій зазначено, що тривалість відпочинку між змінами не може становити менше 12 годин протягом доби. Це, до речі, менше, ніж у нинішньому КЗпП. Зараз тривалість відпочинку повинна бути в 2 рази більша, ніж тривалість зміни.
Як зараз:
Якщо людина працює 8 годин, то відпочивати повинна не менше 16.
Якщо зміна становить 12 годин, то на відпочинок їй відводяться доба чи більше.
Зараз же законним буде варіант роботи 12/12.
По-друге, в проєкті є пункти, в яких ідеться про понаднормову роботу. Так, якщо людина працює більше 40 годин на тиждень, то платити їй теж будуть більше – розмір доплат визначається трудовим або колективним договором, але повинен бути не меншим 20% від звичайної її зарплати. При цьому, доплата здійснюється за фактично відпрацьовані години.
Понаднормово працювати дозволять не всім. По-перше, співробітник повинен дати згоду на додаткові години роботи. Але навіть якщо він згоден, але цього не дозволяють медичні рекомендації, то понаднормові давати не можна.
Кому ще не можна працювати понад норму:
вагітним жінкам;
людям, яким немає 18 років;
співробітникам, зайнятим на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці.
Читайте: Новий трудовий кодекс: що зміниться і чому протестують профспілки
Стануть менше платити?
Якщо закон ухвалять, то зміниться система оплати у багатьох, адже співробітники колл-центрів, торгових центрів, ресторанів і так далі працюють більше 8 годин на день. А якщо за старим КЗпП за переробку могли доплачувати в 2 рази більше, то тепер роботодавець може обмежитися коефіцієнтом доплати 1,2.
У коментарі OBOZREVATEL HR-експерт сайту robota.ua Тетяна Пашкіна розповіла, що законопроєкт намагається "вирівняти всіх" – як тих, хто працює 5/2, так і тих, у кого графік плаваючий.
"Раніше переробки і виходи у вихідні оплачувалися досить серйозно. Знову ж таки, це було орієнтовано на людей, у яких п'ятиденка. Але якщо врахувати, що у нас велика кількість офісних компаній, які працюють у режимі 24/7, то для них вихідні часто плаваючі або будні. Тоді робота в суботу для них це звичайний робочий день. У спробі вирівняти цю ситуацію, вийшло, що якщо ви кудись виходите, то незрозуміло – переробка, або не переробка. Але якщо враховувати, що у нас законопроєкт спрямований більше в сторону роботодавців, то тут кандидати постраждали", – розповіла Пашкіна.
Читайте: В Україні набули чинноcті скандальні трудові нововведення: яких чекати "сюрпризів"
Чи загрожує санкціями від ЄС
Є ще одна проблема, яку може викликати новий КЗпП – політична. Як розповів OBOZREVATEL координатор із трудових питань СД-платформи Гліб В'язівський, на сьогодні законопроєкт необхідно допрацьовувати. Справа в тому, що багато норм (зокрема, і про зменшення доплат за понаднормові) порушують Конвенцію Міжнародної організації праці (МОП), а це йде врозріз з угодою про Асоціацію між Україною та ЄС.
Йдеться про Конвенцію №1 "Про обмеження робочого часу на підприємствах до 8 годин на день і 48 годин на тиждень". Там ідеться, що за понаднормові робочі години повинні доплачувати не менше 25% звичайної ставки. Законопроєкт же допускає 20%.
"Ця Конвенція у нас ратифікована, вона є обов'язковою для виконання і дотримання норм цієї конвенції при написанні нових законів. Тому наразі ситуація складається двояка, тому що автори законопроєкту не враховували широкий спектр нормативно-правових актів. Так, у нас виникає ситуація, коли з одного боку ми хочемо внести новаторство і поліпшити законопроєктом ринок праці, а з іншого боку ми порушуємо зобов'язання", – розповів В'язівський.
Дивіться відео на тему:
Увагу на проблему звернула і Міжнародна організація профспілок. Вони заявили про те, що в Кабміні розробили новий проєкт КЗпП в інтересах корпорацій і олігархів і проти працюючих. За їхніми словами, під час написання законопроєкту український уряд не звернувся по допомогу до МОП, оскільки знали, що порушують деякі конвенції.