"Українці тоді не зрозуміли": Києву вказали на помилку на початку війни Росії проти Грузії
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Офіційний Київ зробив помилку, коли на початку військової агресії Росії щодо Грузії не сприйняв цей конфлікт, як майбутню загрозу Україні.
Про це в статті для LB.ua написав журналіст Віталій Портников.
"Російсько-грузинська війна дев'ять років тому аж ніяк не була сприйнята в Україні як загроза її власної національної безпеки. Президент Віктор Ющенко, який намагався підтримати свого грузинського колегу Михайла Саакашвілі, опинився у власній країні в реальній політичній ізоляції", - зазначив він.
"Українці не могли повірити, що Кремль, який без особливих коливань - та ще й в дні Олімпійських ігор - перейшов усі мислимі і немислимі "червоні лінії" щодо Грузії, може також перейти їх щодо України", - додав журналіст.
Читайте: Криму і Донбасу могло не бути: Україні нагадали головну помилку Грузії
Портников пише, що в 2014 році історія повторилася, і "тепер ми проводимо прямі паралелі між нападом Росії на Грузію і нападом Росії на Україну".
"Але ці прямі паралелі точно також можуть дезорієнтувати нас, як і небажання рахуватися з реальністю загрози дев'ять років тому. Ми як і раніше не хочемо розбиратися у причинах, нас цікавлять тільки наслідки", - наголосив він.
Журналіст упевнений, що конфлікт у Грузії був запущений Кремлем ще до краху Радянського Союзу.
"Грузія - поряд з країнами Балтії та Молдовою - була серед тих радянських республік, де прихильники незалежності переважали над прихильниками збереження у складі СРСР. У Москві хотіли продемонструвати "відступників", що отримання ними незалежності не стане святом", - продовжив Портников.
Читайте: Російсько-грузинська війна 2008 року: ще одна імперська кампанія Кремля
Він акцентував, що у випадку з Грузією Москва спочатку взяла курс на розпалювання етнічного конфлікту.
"Цьому сприяло і вперте нерозуміння лідерами національного руху Грузії сучасних реалій. У Тбілісі вирішили послідувати балтійському прикладу і не проголосити, а відновити незалежність. Але в конституції знищеної більшовиками Грузинської демократичної республіки, звичайно ж, не було ніякої автономії для Абхазії та Південної Осетії. Тому Москві було не дуже складно підтримати сепаратистів у Сухумі та Цхінвалі", - пише журналіст.
"При цьому потрібно розуміти, що конфлікт, зовні оформлений як дискусія про збереження Грузії у СРСР, насправді з першого ж дня прийняв етнічні форми: абхази та осетини проти грузин. І вже цим він значно відрізнявся від майбутнього конфлікту навколо Донбасу чи Криму або навіть від розпаленого тоді ж конфлікту в Придністров'ї", - вважає він.
Портников пише, що в 2008 році Кремль "зіграв на власному "миротворчому" втручанні в етнічний конфлікт і звинувативши Саакашвілі в обстрілі Цхінвалі, знайшов розуміння на Заході та розв'язав собі руки для "спецоперацій" у найближчому майбутньому". І це те, чого українці дев'ять років тому не зрозуміли.
Журналіст також оцінив можливості врегулювання розв'язаних Росією конфліктів в Україні та Грузії.
"Дуже важливо щоб заради цього врегулювання Росія відмовилася від своєї ролі дестабілізатора ситуації на Донбасі і на Кавказі. Але якщо в нашому випадку цього абсолютно достатньо, то у випадку з Кавказом - навряд чи. Для такого врегулювання в цьому неспокійному регіоні важливий справжній - не декоративний, а справжній - перехід від племінного до політичного мислення", - висловив він свою думку.
Портников додав, що в Росії зробили все можливе, щоб затримати цей перехід, коли "грузин і абхазів, грузинів і осетинів, вірмен і азербайджанців розділили війни, етнічні чистки, взаємна ненависть".
"Саме тому в найближчі роки, якщо не десятиліття, Кавказ все ще буде перебувати в далекому минулому, в тому самому середньовіччі, в яке його заганяє Москва і в якому так комфортно перебувати багатьом жителям цього красивого неспокійного світу. Але це не скасовує необхідності правильної постановки мети - примирення народів Кавказу, їхньої взаємної поваги, створення сучасних держав, у яких громадянство визначалося б не етнічностю чи вірою, а політичним акцептуванням", - прогнозує журналіст.
"І з цієї точки зору мене завжди будуть вражати і тішити ті, хто стверджує, що Україні потрібно вчитися у Грузіі. Ні, друзі мої. Ще багато років, якщо не десятиліття Грузії доведеться вчитися сучасності в України. Тому так важливо, щоб у нас все вийшло", - резюмував він.
Як повідомляв "Обозреватель", координатор "Інформаційного опору" Дмитро Тимчук зазначив, що Україна зіграла особливу роль під час розв'язаної Росією війни в Грузії, але при цьому не винесла для себе головного уроку, через що пізніше сама стала жертвою Кремля.