Українська Меркель і президент з вилами: як політики змінять Конституцію

Враховуючи інформаційні кампанії ймовірних кандидатів у президенти України, одна з основних тем на майбутніх виборах знову буде пов'язана з новим форматом Конституції.

Відео дня

Практично в один момент, напередодні святкування 22-річчя Основного Закону України, ще 3 політики першого ешелону розповіли про свої плани на майбутнє.

Що пропонують українцям змінити в Конституції кандидати в президенти - читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

У першій частині ми розповіли про ідеї Володимира Гройсмана посилити повноваження прем'єр-міністра, а також про євроінтеграційні рухи Петра Порошенка.

Ляшко за сильного президента

Свої тези щодо нової редакції Основного Закону глава радикалів висловив ще в переддень святкування Дня Конституції України на Лубенщині.

Підтримуючи своє радикальне амплуа, Олег Ляшко твердо виступив за створення в Україні сильного інституту президента, який за сумісництвом має очолити уряд і повністю формувати його склад. А позицію прем'єр-міністра Ляшко запропонував просто ліквідувати.

"Повинна бути жорстка вертикаль президентської влади. Немає сильної влади - немає сильної країни, а отже і не буде сильної економіки. Ми відновимо сильну вертикаль влади, ніякого безладу і хаосу, який зараз є. Потрібно наводити в країні порядок - це може зробити президент із сильними повноваженнями. Ми запропонуємо ліквідувати посаду прем'єр-міністра, тому що зараз йде повноцінне перетягування каната. Президент і прем'єр борються за гроші замість того, щоб боротися за людей, гідні зарплати і життя наших дітей", - заявив нардеп, а також підкреслив, що за такого розкладу контролюючі функції переходять до парламенту.

Читайте: Нова Конституція: як українці поставилися до ідеї змінити Основний Закон

В цілому, позиція глави радикалів з цілої низки питань, пов'язаних з вертикаллю української влади, виглядає так: "Закон про імпічмент президента, закон про тимчасові слідчі комісії, скорочення кількості народних депутатів - максимум 250. Обмеження - не більше 2 термінів - перебування на посаді народного депутата , а також впровадження механізму відкликання нардепів. Скорочення кількості міністрів, максимум до 10", - пояснив свою позицію нардеп.

Очевидно, що в разі гіпотетичного обрання президентом, внести такі зміни до Конституції буде досить складно. Минулого разу посилені позиції для президентської вертикалі були затверджені парламентом ще за президентства Віктора Януковича.

Дивіться відео по темі

Новий курс Тимошенко

Чергова, і, мабуть, остання спроба Юлії Тимошенко стати президентом України в 2019 році. Намагаючись знайти новий формат роботи з електоратом, глава "Батьківщини" на червневому форумі виступила з низкою цікавих ідей щодо реформування Конституції.

Одна з основних новацій - створення в Україні нового суспільного договору. Як сказано на сайті партії, такий договір повинен бути багатостороннім.

"З огляду на це, на думку Тимошенко, повинні бути створені близько двадцяти профільних Асоціацій з різних сфер життєдіяльності країни, вони будуть наділені спеціальним статусом, а також матимуть право законодавчої ініціативи і підготовки проектів урядових рішень. Надавати кадрові пропозиції, спостерігати за виконанням нормативних актів, що стосуються тих чи інших галузей і застосовувати так зване "вето уваги", - йдеться на сайті.

Крім того, народний депутат пропонує надати право вносити на розгляд Ради законопроекти і пересічним українцям, а також ініціювати проведення місцевих і всеукраїнських референдумів.

"Потрібно створити організаційний комітет референдуму, який за спеціальними квотами з усієї країни збере всеукраїнське віче. Це віче має право призначати ЦВК, де обов'язково має бути представництво державних органів влади", - сказала Тимошенко.

Ще одна кардинальна пропозиція - ввести в Україні посаду канцлера за аналогією з Німеччиною.

У такому контексті, на парламентських виборах українці голосуватимуть не тільки за політичну партію, але, і, по суті, за її лідера, який в разі перемоги зможе стати канцлером - прем'єр-міністром. Таку пропозицію Тимошенко аргументувала тим, що в рейтингу найуспішніших країн світу більшість країн мають саме парламентську форму правління.

Читайте: "Україні потрібна нова Конституція": Тимошенко навела аргументи

Зміни зачеплять і виборчу систему України. Так, Юлія Тимошенко пропонує запровадити систему виборів до Верховної Ради в два тури.

"До другого туру виходять дві партії, які набрали найбільшу кількість голосів в країні. Хтось отримує більшість у парламенті, й тоді опозиція та інші партії разом ділять умовно 224 голоси між собою. Це шлях до інституціоналізації більшості та меншості", - пояснила лідер "Батьківщини", а також додала: "парламентській опозиції відводиться чітка роль - вона створює тимчасові слідчі комісії, формує Рахункову палату, має всі права, щоб перевіряти владу, а після розслідування про зловживання влади може безпосередньо звертатися до суду".

Ідея Яценюка

Напередодні Дня Конституції екс-прем'єр-міністр Арсеній Яценюк також висловився про зміни в Основному Законі.

Одна з основних тез глави "Народного фронту" - закріплення євроінтеграційного курсу України, а також визначення курсу на членство в НАТО. Яценюк впевнений, що таке прагнення підтримують більшість українців.

Крім того, серед висловлених тез, екс-прем'єр вказує на більш чітку систему розподілу повноважень між органами центральної влади. Верховна Рада же повинна істотно зменшитися - до 300 народних депутатів.

Також присутня й ідея закріплення можливості міністрам бути народними депутатами.

"Коли чиновник є членом парламенту, це - ефективна законотворчість. Урядові законопроекти легше і оперативніше будуть проходити в Раді. Це діалог між урядом і парламентом. Це політична відповідальність кожного члена Кабміну, перед коаліцією і перед своєю партією в парламенті", - процитували прем'єра на сайті НФ.

Читайте: "Кримська автономія" і префекти: Яценюк запропонував змінити Конституцію

Відносно позбавлення депутатської недоторканності, то тут, на думку глави НФ, правоохоронці повинні отримати право затримувати нардепа без згоди Ради в разі потреби. Щоправда, політична діяльність нардепа повинна бути захищеною.

У той же час, за словами Яценюка, в Конституції необхідно прописати позбавлення мандата в разі не особистого голосування народного депутата, а також у випадку пропуску сукупно більше 30 пленарних днів протягом сесії без поважних причин.

Читайте всі новини по темі " Конституційна реформа в Україні " на Обозревателе.