Відео дня
З ядерною зброєю Україна б нагадувала мавпу з гранатою - Кравчук
5 грудня 1994 року між Україною, США, Великобританією та Росією було підписано сумнозвісний Будапештський меморандум про неядерний статус нашої держави. Натомість Київ отримував гарантії суверенітету та безпеки.
На жаль, події 2014 року показали, що підписаний у столиці Угорщини папір не вартував нічого, а всі обіцянки, в обмін на які Україна віддала ядерні боєголовки, так і залишилися порожніми словами. З боку України підпис під документом поставив її тодішній президент Леонід Кучма, однак більша частина роботи була виконана його попередником на цій посаді Леонідом Кравчуком.
Напередодні пам'ятної дати "Обозреватель" зв'язався з першим президентом нашої держави, який розповів про те, чи могла Україна зберегти ядерну зброю, про погрози віце-президента США Альберта Гора, сумніви Кучми та багато іншого.
- Україна взагалі могла не підписати Будапештський меморандум? Або ми були приперті до стіни?
- Україна не могла не підписати, тому що вона вже дала на це згоду. Спочатку це рішення було прийнято Верховною Радою, а потім мною як президентом на підставі рішення Ради про ядерне роззброєння.
І в січні 1994 року в Москві відбулася тристороння зустріч. На ній був Клінтон, Єльцин і я.На ній ми підписали документ про те, що Україна погоджується на вивезення з території держави ядерних боєголовок до Росії. А компенсовано це буде за допомогою США.
Ясна річ, що після такого рішення в Москві, і рішення Ради в Києві, ми не могли не підписати Будапештський меморандум. Це б означало, що ми зупиняємо процес вивезення ядерної зброї. Тобто ми відмовляємося від московського документа, і рішення Ради, і президента України. Тобто навіть говорити про це не можна.
Можна говорити про інше. Чи міг бути Будапештський меморандум іншим? Кращим, більш конкретним або реалістичним? Це вже інша справа, але про непідписання мова йти не могла.
Читайте: Ядерні держави: хто має найнебезпечнішу зброю в світі
- У вас була з цього приводу якась розмова з вашим наступником Леонідом Кучмою, який і підписав меморандуам? Він з вами консультувався перед підписанням?
- Розмови велися в самій Верховній Раді, коли Леонід Данилович Кучма ще був народним депутатом, а потім прем'єр-міністром. Тоді і йшла розмова про те, як вирішити питання про вивезення з України ядерної зброї. Будучи прем'єром, Леонід Данилович ще не мав твердої думки на цей рахунок. Він хитався між тим - чи потрібно вивозити ядерну зброю чи ні.
Тоді Кучма не мав відповідей на аргументи про те, що Україна не може сама виготовляти ядерні боєголовки, що ми не можемо їх купувати, тому що вони не продаються.
- Я задам вам питання, на яке сам знаю відповідь, але це важливо. Чому йшлося про виробництво зброї, якщо у нас вже була величезна кількість ядерних боєголовок?
- По схемам, які стояли на діючих ядерних комплексах, термін життя боєголовок закінчувався в 1997 році. Після цього боєголовки ставали небезпечними. На цьому, до речі, акцентував увагу Борис Єльцин і російська армія. Нам говорили, що, якщо Україна не вирішить питання до 1997 року, то після цього Росія може відмовитися від таких боєголовок.
Тоді на цьому спекулювали всі - у Верховній Раді, на виборах. Не хочу окремо звинувачувати прем'єра Кучму, але він не мав чіткої і ясної позиції, будучи прем'єром, з цього питання. Його хитало, а може не хитало, а він так реагував на мінливу ситуацію в Раді.
А ось коли Леонід Данилович став президентом, він чітко визначився, і в Будапешті підписав цей меморандум в тому вигляді, якому він існує.
- Ви сказали, що можна було зробити краще. Де Україна зробила помилку при підписанні меморандуму?
- Усе можна було зробити краще. Нещодавно я читав заяву колишнього держсекретаря США, який заявив, що в тому вигляді, в якому був підписаний цей документ, його виконати було неможливо.
Читайте: "Думаєте, Росія не відібрала б Крим?" Військовий аналітик розвіяв міф про ядерну зброю
- Чому?
- У ньому немає механізмів виконання. Це перше. І друге. Там відсутня загальна платформа для всіх країн-підписантів. А підписали, як ви знаєте, США, Росія, Великобританія, а потім до них приєдналися Франція і Китай.
Не був підписаний документ, який би визначав, що сила даного документа вища, ніж національні стратегічні інтереси будь-якої з країн-підписантів.
У всякому разі так тлумачать цей документ посадові особи окремих країн, з якими мені довелося ознайомитися.
- Як би ви оцінили цей документ в цілому?
- Я вважаю, що меморандум сам по собі виписаний і сформульований досить грамотно, він відповідає стратегічним інтересам України, але він не має конкретних механізмів реалізації.
Я думаю, що можна було спробувати підписати окремий документ про механізм виконання або прописати це в самому документі, щоб він набирав правову силу для всіх країн-підписантів.
- Як вважаєте, у такому випадку анексія Криму, Донбасу, не сталася б? Або ж Росія б все одно завдала удару?
- Справа в тому, що 1997 рік давно пройшов. Тому до моменту початку агресії Росії, з ядерними боєголовками потрібно було б все одно щось робити. Ми не могли тримати на ракетах-носіях боєголовки, чий термін життя вже давно вичерпаний. Тобто вони б вже не діяли, коли почалася б анексія Крим.
Хоча я і сьогодні переконаний, що тільки божевільний може подумати про використання ядерної зброї в центрі Європи. Якби Росії раптом в темну ніч прийшла ідея використовувати ядерну зброю проти України, то жертвою б стала сама Росія. Це просто фантастика.
Читайте: Загроза для світу: Клімкін розповів про наслідки порушення Будапештського меморандуму
На цю тему фантазують люди, які ніколи серйозно не вивчали проблему.
- А з ким ви консультувалися перед тим, як прийняти рішення про ядерне роззброєння України?
- Перед прийняттям рішення, ми запросили на засідання Ради фізиків-ядерників з Академії наук України. З ними був Борис Євгенович Патон. Був командувач 42-ї армії, який теж виступав.
Не думайте, що ми просто зібралися і так вирішили. Рішення було прийнято на підставі науково-технічного аналізу, на підставі глибоких знань, з якими прийшли на засідання вчені фізики.
Багато радикалів намагаються грати на цій темі. Вони думають, що будь у нас ядерна зброя, то агресії Росії б не було. Але це дурниця. Тому що, повторюся, виробляти зброю самостійно ми б не могли.
У той час мені доповіли, що для відновлення виробництва ядерної зброї в країні, буде потрібно 45 мільярдів доларів!
- Скільки тоді було в України?
- А в скарбниці був нуль.Ну ви ж розумієте, що кредити Міжнародного валютного фонду під виробництво зброї нам би ніхто не дав (зі сміхом). Це фантастика!
Вся трагедія нашої політичної державності полягає в тому, що на поверхню політичного життя випливають люди, які не мають найменшого поняття про ті речі, по яким вони приймають рішення.
Тому у нас такі закони приймаються і постанови. Люди взялися не за свою справу. Але при цьому у них є посадові картки, вони роблять вигляд, що володіють знаннями, і деякі люди цьому вірять. І ця віра гальмує наш подальший прогрес.
- У вас були приватні розмови з кимось із західних політиків на тему ядерного роззброєння України?
- У Будапешті, коли ми були на похоронах прем'єра Угорщини, віце-президент США пан Гор сказав мені, що, якщо Україна відмовиться від зобов'язань щодо ядерної зброї, то проти нас миттєво введуть санкції.
І це ж підтвердила Європа. Ну уявіть собі, що на карті світу з'явилася молода держава, яка задекларувала свої демократичні наміри, жити в цивілізованому світі, будувати нове життя на принципах європейської декларації. Ми ж це задекларували, так?
- Так.
- І тут ми заявляємо: "Ні, це ми погарячкували, а тепер насправді буде так. Ми робимо ядерну зброю, а потім покажемо всім кузькіну мать".
Ну це ж треба бути божевільним, щоб таке творити. Санкції, відсутність грошей і старіння ядерної зброї. Хіба цього, маючи ще й досвід Чорнобиля, було недостатньо, щоб приймати хоч якесь розумне рішення.
Читайте: США відмовилися виконувати Будапештський меморандум без Росії: опублікований документ
- України б просто не стало?
- Звичайно. Деякі тут думають, що якби вони там були, то України б просто злякалися. Та ми б нагадували мавпу, яка тримає в руках гранату. Не можна так примітивно і не маючи відповідної кваліфікації говорити про таку справу, як ядерна зброя.
Подивіться, що відбувається навколо Північної Кореї зараз. Точно так же, а може й гірше, все б складалося для України.
Тому що ядерна зброя була не українською. Ядерні боєголовки були виготовлені в Росії. Чорна валіза була не у Кравчука, а у Єльцина. Я можу назвати десятки фактів, які говорять про те, що Україна була заручником ядерної зброї, а не державою, яка б могла її використовувати.