Україна може відновити ядерний статус? Чому це рішення зашкодить країні, а не захистить від Росії

5 хвилин
24,8 т.
Станом на 1991 рік Україна мала третій за розміром ядерний арсенал світу

Україна повинна отримати від Заходу сучасне озброєння і стати членом НАТО, інакше буде порушено питання про відновлення ядерного статусу, заявив в інтерв’ю німецькій радіостанції Deutschlandfunk посол України в Німеччині Андрій Мельник. Здавалося б, на перший погляд, таку заяву в стилі "перемога" в Києві мали би вітати, але насправді, вона ледве не спричинила дипломатичного скандалу.

Чи може Україна відновити свій ядерний статус і чим закінчаться такі спроби – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Дипломати розкритикували заяву посла

Тепер по порядку. Ця заява посла Мельника напоролася на жорстку критику в дипломатичних колах України. Мовляв, такі питання не входять у компетенцію оцінок дипломатів, це зона відповідальності лише керівництва країни. Офіційно цю тезу в коментарі OBOZREVATEL підтвердив колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін.

"Такі питання не входять у компетенцію посла, і концентруватися тільки на ядерному статусі, який насправді вимагає масштабних програм, організації безпеки на етапі підготовки, не варто. Це точно не та тема, яку зараз потрібно розкручувати", – сказав він.

Посол України в Німеччині Андрій Мельник

Нинішні очільники Міністерства закордонних справ відмовилися коментувати заяву підопічного, але з власних джерел OBOZREVATEL стало відомо, що від неї там точно не захваті. Ми намагалися зв’язатися із послом Мельником, однак у пресслужбі Посольства України в Берліні запевнили, що його щільний графік не дозволяє дати окремий коментар.

Україна мала один із найбільших ядерних арсеналів світу
  • Станом на 1991 рік Україна мала третій за розміром ядерний арсенал світу, який успадкувала від розпаду СРСР: 1272 стратегічні ядерні боєголовки, більше ніж 2500 одиниць тактичної ядерної зброї. Це викликало занепокоєння як в української влади, так і у світі, сказав на недавньому форумі Arria професор Джорджтаунського університету, провідний експерт із питань національної і міжнародної безпеки доктор Філіп Карбер;

  • У 1994 році Україна ратифікувала Договір про непоширення ядерної зброї, таким способом відмовившись від неї в обмін на гарантії щодо захисту суверенітету. Їх було нахабно порушено Росією в березні 2014 року;

  • Повністю ядерного статусу Україна позбулася 2 червня 1996 року, коли вивезли останню боєголовку;

  • Все озброєння переправили на територію Росії. Натомість Україна отримала ядерне паливо для атомних електростанцій, яке повернулося після переробки ракет;

  • Остаточну крапку в без'ядерному статусі України поставили у 2001 році, ліквідувавши останню шахтно-пускову установку міжконтинентальних твердопаливних ракет СС-24.

Не відмовитися від ядерної зброї було неможливо?

Перший президент України Леонід Кравчук стверджує, що ми не могли не підписати Договору про ядерне роззброєння через небезпеку ракет і ядерних боєголовок, термін експлуатації яких закінчувався 1997 року. Це був фактичний момент їхньої смерті, вони ставали небезпечними, а ядерна лінія виробництва коштувала близько 55 мільярдів доларів.

Ядерний комплекс "Піонер" у Музеї ВПС України у Вінниці

"Ми мали або позбутися їх, або ж замінити самі боєголовки. Україна їх не виробляла й не виробляє, вони робилися в Росії. Продажів або поставок не було, це ж ядерна зброя. Тому іншого рішення, ніж віддати їх, – на той час не було", – запевнив політик OBOZREVATEL.

За його словами, тези, що нам варто було б залишити ядерну зброю і тоді Росія боялася б поводитися так, як нині, – "це думки людей, які не знають суті історії становлення ядерних боєголовок в Україні. Тим більше, що держава була стороною підписання договору про роззброєння й мала виконати взяті на себе зобов'язання".

Колишній міністр ядерної безпеки України Юрій Костенко додав, що в ті часи Україна повністю рухалася за російським сценарієм, згідно з яким їй було передано всі ядерні боєголовки. Їхнє знищення там не контролювала ні Україна, ні міжнародна спільнота. Крім того, офіційний Київ ще й повністю профінансував цей процес із власного бюджету.

"США надали технічну допомогу в сумі 300 мільйонів доларів, а ми витратили набагато більше. Але найстрашніше в темі ядерного нашого роззброєння, а точніше розорення, – ми лишилися сам на сам з агресором. Зараз маємо що маємо", – підкреслив політик.

То чи можна повернути ядерний статус?

Однозначно, ні – переконані експерти, яких опитав OBOZREVATEL. Про це говорив і президент Володимир Зеленський. За його словами, цього не варто робити хоч б тому, щоб "не перетворюватися із людей на звірів, має перемогти цивілізація".

Але справа навіть не у моральних цінностях, а законодавчих. За словами Костенка, Україна взяла на себе юридичні та міжнародні зобов’язання бути без’ядерною державою. Це означає, що будь-які подальші спроби, зокрема й політичні заяви щодо відновлення ядерного статусу, можуть обернутися для України втратою частини західних партнерів. Зокрема ЄС.

"Це також може завершитись міжнародними санкціями, які нині діють проти Ірану та північної Кореї й інших, хто пробує займатися розробкою та набуттям ядерної зброї. Окрім цього, треба мати повний цикл виготовлення ядерного палива, збудувати завод зі збагачення урану і плутонію. А це десятки мільярдів доларів та технології. А яким коштом, коли ми на танк не можемо виділити гроші. Не кажу про суто формальні речі, скільки законів доведеться змінити Україні, щоб реанімувати ядерний процес", – підсумував Костенко.

Питання відновлення ядерного статусу вирішують не на рівні політичних декларацій, а на рівні консенсусу людей і політичного класу. А це вже становить ризики", – додав Клімкін.

Україні варто розвивати власні Збройні сили

"Нам потрібно користуватися всім, щоб захищатися і боронити нашу державність. Світ навколо змінюється, є дуже багато засобів та інструментів, як це можна робити (крім відновлення ядерного статусу. – Ред.)", – підсумував колишній міністр.

Отже, судячи з усього, Україні краще почати жити майбутнім, а не озиратися на минуле і шкодувати за тим, чого не повернеш. Як-от без'ядерний статус. Заклики в стилі "ура-перемога", якими ми були б сильними, маючи ядерну зброю, – це одне, а от чи спроможна була би Україна утримувати ядерний потенціал? Профільні експерти не беруться однозначно стверджувати, що так. Тим більше не маючи доступу до "ядерної інфраструктури". Нині ж пріоритетом для країни мають стати Збройні сили та отримання Плану дій на членство в НАТО.

УкраїнаРосійська воєнна загрозаРосійсько-український конфліктядерна зброяНАТОМіністерство закордонних справ УкраїниАндрій МельникЮрій КостенкоЛеонід КравчукПавло Клімкін