Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією: що це означає та чому Кремль проти
Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, повідомив президент Володимир Зеленський. Це сталося у четвер, 24 лютого, після вторгнення російських військ на територію нашої держави. Напередодні із такою ініціативою виступило Міністерство закордонних справ.
Що це означає і до яких наслідків може призвести – розповідає OBOZREVATEL.
Що сталося?
Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з лідером Естонії Аларом Карісом заявив, що розглядає можливість розриву дипломатичних відносин із Російською Федерацією. За словами глави держави, із таким запитом до нього звернулося Міністерство закордонних справ.
Наступного дня з аналогічною ініціативою виступив депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко, який подав у Верховну Раду проєкт ухвали про розрив. А українське зовнішньополітичне відомство викликало з Москви для консультацій тимчасового повіреного в Росії Василя Покатила.
"Сьогодні вночі я підписав подання на президента України з пропозицією розірвати дипломатичні відносини з Російською Федерацією. Я вважаю, і я завжди так вважав, що це потрібно було зробити ще в 2014 році. На жаль, тоді такого рішення не ухвалили. Але зараз ми проаналізували всі можливі наслідки та сценарії розвитку подій у разі ухвалення такого рішення і дійшли висновку, що таке рішення є своєчасним, продуманим та відповідає інтересам України", – пояснив глава МЗС Дмитро Кулеба.
У четвер, 24 лютого, президент України Володимир Зеленський заявив, що наша держава розірвала дипломатичні відносини з РФ. "Від сьогодні наші держави по різні боки світової історії. Російська держава стоїть на шляху зла", – заявив він.
Керівництво Росії заявило, що Москва не бажає розривати дипконтакти з Києвом. Цей крок зробить відносини двох країн і народів ще складнішими, він є вкрай небажаним – таку думку висловив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.
Відносини на нулі
Традиційно дипломатичні відносини є основною формою офіційних зв'язків між державами відповідно до норм міжнародного права. Їхня мета, як пишуть у підручниках, "розвиток дружби, підтримання миру та безпеки". Логічно, що з 2014 року відносини між Україною та Росією важко назвати дружніми – та й за фактом дипломатичні контакти зведені до мінімуму.
Після окупації Криму Київ відкликав свого посла Володимира Єльченка. Російський дипломат Михайло Зурабов у лютому того ж року також залишив Україну, але повернувся після президентських виборів. У 2016 році його було знято з цієї посади, і з того часу відносини країн виявилися фактично зниженими, посли в столицях не працюють. Продовжували виконувати свої функції лише дипломати, які відповідають за консульські послуги.
Чим обернеться розрив дипвідносин?
Українська влада розглядає два варіанти дій. Тому все залежатиме від того, за яким сценарієм піде Київ.
Перший – частковий розрив дипвідносин, що дозволяє українським дипломатам у РФ продовжити здійснювати консульський захист українських громадян, наприклад, політв'язнів Кремля.
Другий – розрив як дипломатичних, так і консульських відносин. Так вчинила Грузія у 2008 році, коли Росія визнала окуповані території Абхазії та Південної Осетії. У такому разі українській владі необхідно знайти країну-партнера, яка б представляла інтереси нашої країни та громадян в РФ. Наприклад, грузинська влада домовилася із посольством Швейцарії.
"Забезпечення консульських послуг не припиняється. Наприклад, посольство Нідерландів взяло на себе обов'язок забезпечувати дипломатичне представництво Ізраїлю на території СРСР. Так само і ми, виходячи з Нормандського формату, можемо звернутися до Німеччини та Франції, щоб їхні дипломати забезпечували консульські послуги для українських громадян", – каже український політик Тарас Чорновіл.
Зміни переважно зачеплять взаємодію між першими особами країн. Зокрема, в разі повного розриву дипвідносин стає неможливим проведення взаємних візитів офіційних осіб. Вони зможуть зустрічатися тільки на території третіх країн за посередництвом інших лідерів. Наприклад, у 2019 році переговори міністрів закордонних справ РФ Сергія Лаврова та Грузії Давида Залкаліані проходили в Нью-Йорку.
Потужний сигнал Заходу
Відмова від дипломатичних відносин є скоріше символічним кроком, який стане сигналом для західних країн та додатковим фактором міжнародної ізоляції РФ, зазначає Чорновіл.
"Сам факт, що Росія дуже стривожена можливістю розриву дипвідносин, говорить багато про що. Як то кажуть: хороші чоботи, потрібно брати. Для Кремля це стане фактом додаткової ізоляції, а в західного світу з'являється серйозний аргумент. Це як ефект доміно – розрив відносин тягне за собою посилення санкційних процедур. Це доказ того, що Кремль переступив межу. А поки Україна торгує з Росією і підтримує дипвідносини, Захід має виправдання – мовляв, ви ж із ними в добрих відносинах, чого ви від нас хочете?" – вважає політик.
До того ж, розрив контактів дозволив би послабити російську розвідку. "У них же під прикриттям дипломатів працюють координатори диверсійних груп та шпигуни. Ми це бачимо з американської дипломатичної війни", – резюмував Чорновіл.