УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

У Верховній Раді не знають, хто в них має боротися з "кнопкодавами", – відповідь на запит OBOZREVATEL

5 хвилин
1,9 т.
У Верховній Раді не знають, хто в них має боротися з 'кнопкодавами', – відповідь на запит OBOZREVATEL

В Апараті Верховної Ради відхрестилися від фіксації випадків неперсонального голосування народних депутатів та самоусунулися від притягнення "кнопкодавів" до відповідальності. Це випливає з відповіді Апарату ВРУ на запит OBOZREVATEL.

У своєму запиті на адресу Апарату ВРУ, надісланому 25 червня, ми поцікавилися, до обов’язків яких посадових осіб чи інших працівників Верховної Ради України входять повноваження фіксувати факти порушень процедури особистого голосування народними депутатами. Втім, схоже, у парламенті відповідальних за це немає.

У відповіді на наш запит, підписаній керівником управління Тарасом Пастушенком, працівники Апарату ВРУ розлого розмірковують щодо того, що таке публічна інформація і чи мають вони відповідати на запитання, що "потребують аналітичної обробки великого обсягу інформації та створення нової інформації, а саме надання роз’яснень". Однак повністю ігнорують запитання, а хто ж має контролювати дотримання закону, що зобов’язує нардепів голосувати особисто.

У Верховній Раді не знають, хто в них має боротися з "кнопкодавами", – відповідь на запит OBOZREVATEL
У Верховній Раді не знають, хто в них має боротися з "кнопкодавами", – відповідь на запит OBOZREVATEL

При цьому, згідно з останніми змінами до законодавства, що посилюють відповідальність за неперсональне голосування, саме на Апарат Верховної Ради покладено обов’язок забезпечувати відеофіксацію голосування народними депутатами під час пленарних засідань Верховної Ради, невідкладно готувати повідомлення про виявлене порушення народним депутатом вимог щодо особистого голосування для подальшої передачі його до ДБР, а також приймати заяви з фото та відеодоказами "кнопкодавства" від присутніх у сесійній залі журналістів.

У Верховній Раді не знають, хто в них має боротися з "кнопкодавами", – відповідь на запит OBOZREVATEL

Не змогли відповісти співробітники Апарату ВРУ і на конкретні питання щодо неперсонального голосування народного депутата від "Довіри" Роберта Горвата. Палкий прихильник особистого голосування на словах, він у 8 скликанні щонайменше 4 рази потрапляв в об’єктиви журналістів, коли "кнопкодавив".

Роберта Горвата спіймали на "кнопкодавстві" щонайменше 5 разів

20 вересня 2016 року:

6 жовтня 2016 року:

8 грудня 2016 року:

17 березня 2017 року:

Ювілейне п’яте "кнопкодавство" Горвата було зафіксовано за лічені дні до ухвалення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України на пленарних засіданнях Верховної Ради України" від 19.12.2019 року, який встановлює кримінальну відповідальність за неперсональне голосування народного депутата.

Втім, попри те, що у випадку з Горватом факти порушення регламенту було зафіксовано і оприлюднено, в Апараті ВРУ запитання щодо того, яких заходів було вжито відносно нардепа-порушника, також проігнорували. Вочевидь, перегляд 5 кількасекундних роликів чи бодай простий арифметичний підрахунок їх кількості також потребував від чиновників "аналітичної обробки великого обсягу інформації" і став для них непосильним.

Зрештою, на свій запит щодо того, чи дбає ВРУ про дотримання народними депутатами вимог чинного законодавства, ми отримали багатослівну відписку без жодного натяку на конкретні відповіді на чіткі запитання. Тож широко розпіарені обіцянки влади щодо жорсткої протидії "кнопкодавству", схоже, залишаються лише обіцянками. А народні депутати як натискали кнопки "за себе і за сусіда" - так і продовжуватимуть це робити. Адже жодної реальної відповідальності за це чи механізму притягнення до такої відповідальності депутатів-порушників досі немає – або в ВРУ про них просто не знають.

Нагадаємо, 19 грудня 2019 року парламент проголосував за посилення відповідальності за "кнопкодавство". Відтоді підозру у неперсональному голосуванні було оголошено лише одному народному обранцю – Владиславу Полякову з депутатської групи "Довіра". Згідно інформації журналістів, що працювали у сесійній залі, 21 лютого 2020 року він тричі проголосував за відсутнього колегу. За півтора роки після порушення, 25 травня 2021 року, обвинувальний акт щодо народного депутата Полякова було скеровано до суду. Йому загрожує штраф.

При цьому жодних інших проваджень через майже 2 роки після посилення відповідальності за "кнопкодавство" не було відкрито. Попри те, що випадки неперсонального голосування фіксуються журналістами регулярно.

Так, про "кнопкодавство" окремих нардепів журналісти заявляли під час голосування за призначення міністра освіти Сергія Шкарлета. Однак жодних дій по притягненню порушників до відповідальності чи скасуванню результатів голосування, проведеного з порушеннями, як того вимагає закон, так і не відбулося.

Так само жодної відповідальності не понесли і депутати, що "кнопкодавили" до посилення відповідальності за це порушення. Той же нардеп Горват, який систематично голосував за відсутніх колег у парламенті минулого скликання, продовжив це робити і під час нинішньої каденції. Зокрема, на неперсональному голосуванні його спіймали журналісти 5 грудня 2019 року. Натискаючи кнопку за відсутнього колегу, нардеп намагався прикритися газеткою.

Також OBOZREVATEL повідомляв, що закарпатський нардеп Горват втручається у роботу ЗМІ та зловживає повноваженнями, які дає йому депутатський мандат.