Відео дня
У Раді Європи вирішили не відмовлятися від російської мови, незважаючи на виключення РФ
Парламентська асамблея Ради Європи рекомендувала продовжити використання в організації російської мови. І це попри те, що через війну в Україні країна-агресор РФ більше не є членом РЄ.
Відповідне рішення було озвучено під час засідання минулого тижня. Про це повідомляє "Європейська правда".
Наголошується, що після виходу Росії з Ради Європи російська мова більше не є державною для жодного члена організації. Проте в Страсбурзі вирішили не відмовлятися від неї.
Зберегти використання мови в значному обсязі, зокрема, запропонував доповідач ПАРЄ німець Франк Швабе. Асамблея підтримала його ініціативу, пояснивши це намаганням "зберегти контакт із суспільством РФ і Білорусі".
"Асамблея підтверджує свою думку про те, що Раді Європи варто продовжувати підтримувати й взаємодіяти із правозахисниками, демократичними силами, незалежними ЗМІ й громадянським суспільством із Білорусі та Росії", – йдеться у документі ПАРЄ про дві держави, які причетні до агресії проти України.
Також в ухваленому рішенні наголошується, що відповідна політика дозволить Раді Європи бути спільнотою цінностей і відповідати важливості взаємодії з неурядовими організаціями та громадянським суспільством, "що було визнано декількома міністерськими зустрічами".
Відтак ПАРЄ рекомендувала, щоб російською мовою були доступні всі основні документи Ради Європи, публікації й вебсторінки.
Рішення ще має підтримати Комітет міністрів організації. Водночас припускають, що принаймні засідань ПАРЄ російською, ймовірно, вже не транслюватимуть.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Росію виключили з Ради Європи, ПАРЄ і Європейського суду з прав людини. Рішення Комітет міністрів РЄ ухвалив 25 лютого.
28 квітня ПАРЄ затвердила резолюцію, запропонувавши негайно створити спеціальний міжнародний трибунал для розслідування воєнних злочинів РФ в Україні. Зазначалося, що він буде судити як безпосередніх злочинців, так і вище політичне й військове керівництво країни-агресора.