У ЄС відреагували на введення військ ОДКБ у Казахстан та висловили застереження
Європейський Союз стежить за ситуацією в Казахстані, де вже п'ятий день відбуваються масштабні протести. Високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель зазначив, що він у курсі про введення військ Російської Федерації та інших держав-членів ОДКБ у Казахстан.
На його думку, цей розвиток подій потребує особливої уваги. Про це Боррель сказав у коментарі журналістам у Києві, повідомляє видання "Європейська правда".
Водночас представник ЄС звернув увагу на те, що іноземні військові прибули на запрошення влади Казахстану.
Європейський Союз також сподівається, що присутність цих військових не підриватиме незалежність країни.
"Оскільки зараз йдеться про виконання угоди між незалежними державами, нам нема чого сказати (проти такого залучення військових. – Ред.). Але в будь-якому разі присутність іноземних військ на території іншої держави – це те, за чим ми повинні спостерігати з обережністю", – сказав Боррель.
Він також закликав уряд Казахстану виявити стриманість у реакції на протести.
Зазначимо, раніше стало відомо, що у найбільшому місті та колишній столиці Казахстану Алмати силовики влаштували "зачистку". Під час так званого рейду вони затримали тисячі людей.
У четвер вранці Російська Федерація почала перекидання військового контингенту до Казахстану. Зокрема, до країни вирушили так звані колективні миротворчі сили Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Вони нібито перебуватимуть у країні обмежений період часу. А їхньою метою начебто є "стабілізація та нормалізація обстановки".
В ОДКБ запевняють, що ці війська нібито охоронятимуть важливі державні та військові об'єкти, а також допомагатимуть силовим структурам Казахстану.
Як повідомляв OBOZREVATEL, 1 січня 2022 року в Казахстані вдвічі підвищили ціни на скраплений газ – з 60 до 120 тенге/л (приблизно з 3,72 до 7,44 грн), що спричинило масові протести майже у всіх містах країни. Мітингувальники отримали обіцянку знизити ціни, а тепер вимагають політичних реформ.
Через масштабні протести президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв ввів у країні надзвичайний стан. Він поширюватиметься на Алмати і Мангістауську область та діятиме, попередньо, до 19 січня.
Протестувальники захопили резиденцію президента Казахстану. Зі свого боку Касим-Жомарт Токаєв звернувся до нації. Він заявив, що вступає на посаду голови Ради безпеки (раніше його очолював Нурсултан Назарбаєв). Від сьогодні глава держави має намір діяти жорстко.
Станом на 6 січня, вже п'ятий день у Республіці Казахстан не вщухають масштабні протести, які призвели до жертв серед цивільних осіб та силовиків, масових затримань, а уряд запросив уведення військ ОДКБ. Поки міста стягнули власні військові сили, там діє режим надзвичайного стану, але це не зупиняє демонстрантів.
Міністерство закордонних справ України уважно стежить за розвитком подій у Казахстані. Глава відомства Дмитро Кулеба доручив підрозділам дипломатичної служби сконцентруватися на захисті інтересів українських громадян у Казахстані, оскільки наразі ключовим пріоритетом є їхня безпека.
Все, що відомо про протести в Казахстані, які продовжуються вже кілька днів, читайте у матеріалі.