РНБО заявила про загрозу для України: чому ЦВК досі не оголосила результати і хто винен

Центрально-виборча комісія все ще не оголосила результати місцевих виборів в Україні, які пройшли ще 25 жовтня. За законом, найпізніший термін сплив минулої п'ятниці, 6 листопада. У РНБО заявили, що така ситуація є загрозою національній безпеці Україні, бо українцям досі невідомо, кого ж вони вибрали в місцеву владу.

Відео дня

У чому ж проблема та хто насправді затягує процес – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Результати виборів знають, але вони невідомі

Отже, минулої п'ятниці, 6 листопада, сплив кінцевий термін, коли ЦВК мала встановити та оголосити результати місцевих виборів, які пройшли ще 25 жовтня. Однак у вівторок, 11 листопада, пресслужба відомства повідомила, що остаточних даних немає. Є дані майже 99,24% виборів депутатів місцевих рад та майже 99,51% – сільських, селищних та міських голів. Невідомими досі залишаються результати 90 голів населених пунктів.

Це депутати 2 обласних, 2 районних, 5 міських, 2 селищних рад, 6 міських і 1 селищного голів.

Мовляв, така затримка зумовлена двома причинами: численні оскарження результатів виборів у судах поміж ймовірними фаворитами перегонів та проведенням територіальними виборчими комісіями повторного підрахунку голосів по окремих виборчих дільницях.

Згідно з Виборчим кодексом, ЦВК не встановлює результати місцевих виборів. Це роблять відповідні територіальні виборчі комісії і не пізніше 5-го дня після цього офіційно оприлюднюють їх у місцевих ЗМІ. Однак деякі ТВК справді не можуть цього зробити через судові тяганини поміж певними кандидатами в громадах за перемогу між собою. Це основна причина неоголошення загальних результатів, пояснив OBOZREVATEL голова Комітету виборців України Олексій Кошель. За його словами, вже наступного дня після проведення виборів, 26 жовтня, більшість дільничних виборчих комісій (ДВК) підрахували бюлетені й склали протоколи. Тобто вже знали результати. А далі почалися судові тяганини.

"Частково ми аналізували заяви із відкритого доступу і можемо говорити, що на 90% їхні позови не підтверджені достатньою кількістю доказів. Наприклад, один із кандидатів заявив, що за нього проголосувало 0 виборців, хоча чимало його знайомих та родичів обіцяли віддати свій голос. Смішна форма", – уточнив він.

За його словами, через судові тяганини, які займають чимало часу, деякі кандидати намагаються зберегти свою репутацію. Мовляв, мій низький результат пов'язаний із вкраденою в мене перемогою. А ще хтось вважає суди обов'язковою складовою виборчої кампанії і намагається отримати більшість голосів по окремих дільницях.

"Нас непокоять вибори до Одеської обласної ради, у Рівному, у Львові, де немає належної аргументації щодо встановлення виборів. В Обухові теж були грубі порушення. Процес підрахунку голосів цього року надзвичайно складний і є одним із найтриваліших серед усіх років", – додав він.

Але водночас, як наголосив Кошель, інтерес в українців до виборів був дуже великим, оскільки вони проходили в межах реформи децентралізації. Це означає, що виборці чітко розуміли: від якості нової влади залежатиме їхній добробут. Але внаслідок ми отримали рекордну низьку явку і не тільки через епідемію коронавірусу та страх заразитися. Частина виборців не прийшла на дільниці через складність системи голосування: вони елементарно не розуміли, як саме заповнити бюлетень. До того ж вони не бачили чітких програм і стратегій розвитку в політичних партій, тому не вбачали великої різниці між ними.

Що може зробити ЦВК, аби пришвидшити процес

Нинішнє завдання – якомога швидше встановити результати виборів хоча б тому, що країну чекає дуже серйозна хвиля епідемії коронавірусу. У ситуації, що склалася, ЦВК має зайняти активнішу позицію та "штовхати цей віз, бо сам він не поїде", – запевнив OBOZREVATEL український юрист і колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера.

"Вони можуть відрядити когось із працівників у проблемні ТВК, щоб ті розібралися, що там відбувається. Бо один пише одне, другий – інше, а яка ж істина? З Києва в цьому не так легко розібратися. Ситуація з неоголошенням виборчих результатів затягнулася до непристойності. Спливли вже всі можливі терміни. Чому ж ЦВК цього не робить? Не думаю, що тут є якийсь злий умисел. Можливо, вони не хочуть втручатися безпосередньо, щоб не нашкодити процесу. Але я би на їхньому місці зробив це: відправив би людей, які б зібрали всю інформацію, а потім уже на засіданні ЦВК визначився, як діяти далі", – сказав він.

За словами Магери, загалом виборчий кодекс навіть дозволяє ЦВК встановити результати виборів замість територіальної комісії, якщо вона допускає бездіяльність. Це окремий захід, на який можуть піти у відомстві.

Другий тур виборів відбудеться в найближчі неділі

Однак незважаючи на те, що результати виборів неоголошені досі, у багатьох містах на найближчі неділі призначили другий тур. Так, 15 листопада за мерське крісло змагатимуться в 6 містах України, а 22 листопада – у 10. Зокрема, другий тур виборів проведуть у Львові, Одесі, Миколаєві, Ужгороді, Дніпрі та інших містах.

За даними соціологічного дослідження центру "Соціс", у ньому готові взяти участь 43,5% українців. Водночас 9,6% населення точно не прийдуть на голосування за мера міста. Ще 56,5% населення не очікують, що місцеві вибори якось вплинуть на їхнє життя.

За оцінками експертів, другий тур має відбутися зі значно меншими проблемами, оскільки працюватиме стара і всім зрозуміла мажоритарна система: один бюлетень із двома прізвищами. Тому голоси мають бути підраховані до опівночі того ж дня, а результати оголошені вже наступного.

Де і за кого голосуватимуть 15 і 22 листопада

15 листопада в Україні пройде другий тур виборів. У 7 регіонах вибиратимуть міського голову. Це місто Луцьк (Волинська область), Краматорськ (Донецька область), Українка (Київська область), Одеса, Суми, Херсон та Камʼянець-Подільський (Хмельницька область).

Кандидати на крісло мера:

• Одеса – Геннадій Труханов, нинішній очільник міста та кандидат від партії "Довіряй справам", та Микола Скорик від ОПЗЖ

• Суми – Олександр Лисенко, кандидат від "Батьківщини", і представник "ЄС" Вадим Акпєров

• Луцьк – Ігор Поліщук, представник партії "За майбутнє", та самовисуванець Богдан Шиба

• Херсон – Ігор Колихаєв від партії "Нам тут жити!" і Володимир Сальдо, "Блок Володимира Сальдо"

• Краматорськ – чинний мер Краматорська Андрій Панков та самовисуванець Олександр Гончаренко

• Кам'янець-Подільський – самовисуванець Володимир Мельниченко та кандидат від ВО "Свобода" Михайло Посітко

• Українка – кандидат від партії "Слуга народу" Оксана Кирилюк та від "Європейської солідарності" Олександр Туренко

Другий тур виборів мера в Україні відбудеться 22 листопада в Миколаєві, Слов'янську, Дрогобичі, Ужгороді, Броварах, Бердянську, Полтаві; у Дніпрі – між нинішнім головою Борисом Філатовим та кандидатом від партії "Громадська сила" Загідом Красновим; у Львові – поміж чинним мером Андрієм Садовим та кандидатом від партії "Європейська Солідарність" Олегом Синюткою.