Тимошенко: згубна політика НБУ за чотири роки призвела до трикратної девальвації гривні та багатомільярдних втрат

Помилки, допущені керівництвом Нацбанку України з 2014 по 2018 роки мали руйнівний вплив на економіку держави та рівень життя громадян. Про це йдеться в презентованій Юлією Тимошенко стратегії "Новий економічний курс". В запропонованому політиком документі, який сягає 400 сторінок, детально дослідили причини та наслідки монетарної політики Національного банку України останніх років.

Відео дня

Ще не так з НБУ?

"Помилкові короткострокові заходи НБУ мають глибокий довгостроковий руйнівний вплив на економіку і загострення системних ризиків, тому адекватність та результати його монетарної, валютно-курсової політики і банківського регулювання повинні бути предметом дуже пильної уваги, детального аналізу і оцінки з боку суспільства. Протягом 2014 р. – І півріччя 2018 р. Національний банк припустився дуже серйозних помилок (часом безпрецедентних в історії НБУ), які призвели до катастрофічних наслідків і для економіки, і для населення (зокрема, до трикратної девальвації гривні, багатомільярдних втрат бізнесу і населення тощо)", – йдеться в документі.

Читайте: 23,5 % для Тимошенко

На думку авторів "Нового економічного курсу", однією з найбільших проблем НБУ за останні роки стала нездатність до оптимального вибору монетарного режиму в державі, спричинена неграмотним керівництвом.

"Внаслідок неефективної моделі сировинної експортоорієнтованої та імпортозалежної економіки, оптимальний вибір монетарного режиму практично завжди був невирішеною проблемою для НБУ з огляду на системний внутрішній конфлікт цілей: з одного боку, цілі щодо задоволення поточних потреб розвитку української економіки і необхідності підтримання стабільного валютного курсу як якоря для інфляції та фінансової стабільності; з іншого боку, цілі щодо боротьби з постійним накопиченням системних диспропорцій платіжного балансу, потребами у кредитах МВФ і вимогами МВФ щодо переходу до керованого плавання або плаваючого валютного курсу" – зазначається в стратегії.

Знецінення гривні

Лідер партії "Батьківщина" також зазначає, що відсутність ефективних кроків щодо вирішення цих проблем з боку Нацбанку призвела до падіння ВВП України та подальшої економічної стагнації.

Читайте: Тимошенко назвала мету Нової Конституції

"До 2014 року НБУ вирішував цю проблему на компромісній основі (у різні періоди з різним номінальним курсовим якорем), підтримуючи де-факто фіксований валютний курс, а де-юре – кероване плавання. Проте Національний банк, починаючи з другої половини 2014 року, не тільки втратив ці можливості, а й припустився ряду принципових помилок (які і дотепер не виправлено), що призвело до загострення валютних шоків, розгортання безпрецедентної валютної і банківської кризи, колапсу кредитування, падіння ВВП з подальшою економічною стагнацією і анемічним відновленням", – пишуть у "Новому економічному курсі".

В документі також зазначається, що неефективна політика НБУ мала безпосередній вплив на падіння рівня життя в Україні.

"Політика уряду також не сприяла економічному розвитку, що разом з діями НБУ призвело до гострої фінансово-економічної кризи та падіння рівня життя населення. В умовах консервації помилкових рішень і закріплення їхніх наслідків, офіційне оголошення НБУ про перехід до монетарного режиму інфляційного таргетування, визначення інфляційних цілей, неадекватних політиці, що проводиться, та очевидне їх недосягнення є ознакою серйозних проблем у системі прийняття рішень в НБУ, які потребують негайного вирішення", – йдеться в стратегії.

Крім того, автори "Нового економічного курсу" наголошують на тому, що обраний керівництвом НБУ інструмент підвищення процентної ставки за депозитними сертифікатами є сумнівним та шкідливим для економіки.

Як врятувати НБУ?

"Проблема відсутності в НБУ глибокого розуміння природи інфляційних процесів в Україні та помилкові рішення щодо інструментів і засобів боротьби з інфляцією, а тому її нерезультативність. Відсутність в НБУ методології, стратегії і тактики управління інфляційними процесами. За період 2014 р. – І півріччя 2018 р. загальний рівень споживчих цін зріс на 139%. Протягом цих чотирьох років Національний банк в якості основного інструмента боротьби з інфляцією використовує підвищення процентної ставки за депозитними сертифікатами НБУ (облікова ставка визначається на рівні ставки двотижневих ДС НБУ). З огляду на світовий досвід, це досить екзотичний інструмент для зниження інфляції в умовах колапсу кредитування корпоративного сектору і економічної стагнації" – констатують в документі.

Замість цього в "Новому економічному курсі" пропонується прибрати всі інструменти, що стримують кредитування реального виробництва, а отже економічне зростання України.

"Облікова ставка з квітня 2016 р. дорівнює нововведеній ключовій ставці НБУ (key policy rate), яку Правління НБУ визначило як ставку за двотижневими депозитними сертифікатами НБУ (тобто за пасивними операціями НБУ, а саме за операціями із залучення банківських коштів на 14 днів). Згідно з рішенням НБУ, з 13.07.2018 р. ця ставка вже сягнула 17,5%. Офіційно оголошено курс монетарної політики на подальше підвищення ставки за ДС (а отже і підвищення доходів певного кола банків за рахунок непродуктивної емісії НБУ). Такі дії свідчать або про недостатню глибину розуміння в НБУ природи інфляційних процесів в Україні, або про свідоме використання високодохідних і безризикових ДС НБУ як інструменту збільшення доходів пов’язаних осіб під "прикриттям необхідності високих ставок за ДС для боротьби з інфляцією", не зважаючи на те, що ці інструменти блокують кредитування реального виробництва, а отже економічне зростання", – підкреслюють в документі.

Кредити для економіки

В програмі "Нового економічного курсу" також зазначають, що для стабілізації валютного курсу гривні вкрай необхідне відновлення процесів кредитування та зміни операційної системи самої монетарної політики. Оскільки лише це здатне оздоровити банківську систему України.

"В ситуації інфляції витрат підвищення процентних ставок і консервація колапсу кредитування може призвести не стільки до зниження інфляції, скільки до руйнівного впливу на можливості відновлення економічного зростання. Тому в Національному банку повинні бути професійно сформовані методологічні принципи, стратегія і тактика управління інфляційними процесами в Україні. Монетарна політика повинна бути переглянута в бік її коректного антиінфляційного спрямування (на відміну від використання неефективної політики збільшення ставок за ДС НБУ). Внаслідок специфіки інфляції витрат, це не буде суперечити і сприянню економічному зростанню в тій частині, яка залежить від НБУ", – резюмують в стратегії.

Як повідомляв OBOZREVATEL, партія ВО ''Батьківщина'' розпочала боротьбу проти підвищення ціни на газ.