Барна: хто заважає отриманню Томосу — апріорі агент ФСБ

Уже четвертий рік екс-народний депутат від Блоку Петра Порошенка Степан Барна працює на посаді голови Тернопільської обласної державної адміністрації. Незважаючи на відсутність великих промислових підприємств, економіка регіону стрімко розвивається.

У бесіді з OBOZREVATEL Степан Барна розповів про здобутки та проблеми децентралізації, залучення інвесторів, відмову від російськомовного продукту та загрозу релігійних війн через Томос.

— Останнім часом Тернопільщина почала стрімко розвиватися, хоча регіон абсолютно не промисловий. Це багатьох дивує. За рахунок чого відбувається зростання?

— Нова регіональна політика держави цьому сприяє. Скажімо, внаслідок децентралізації бюджетної сфери доходи місцевих бюджетів області з початку реформи зросли на 35%, а більшості самодостатніх ОТГ — удвічі! Це дає можливість не тільки забезпечувати життєдіяльність територій, але й брати активну участь у реалізації важливих соціальних програм.

Уже впродовж трьох останніх років наша область нагадує великий будівельний майданчик, де на умовах співфінансування державного та місцевих бюджетів реалізується понад тисяча інвестиційних проектів — у сферах освіти, культури, ЖКГ тощо.

Читайте: Децентралізація в Україні: як виглядатиме країна у 2020 році

До того ж завдяки сприятливій економічній політиці держави в регіоні відбуваються позитивні процеси в реальних секторах економіки. Зокрема у 2017 році ріст капітальних інвестицій в економічну сферу області склав 42,3%, що сприяло збільшенню:

— промислової продукції на 8,4%;

— продукції сільськогосподарського виробництва на 7%;

— харчових виробів на 20% тощо.

Показники поточного року будуть не нижчими.

— Щодо децентралізації, чи активний процес об'єднання в ОТГ?

— Так, у нас уже є 42 ОТГ. Зараз у Тернопільській області йдуть на вибори ще 5 територіальних громад, почався процес об’єднання довкола двох міст обласного значення без виборів — Тернополя й Бережан. Наш регіон покритий десь на 47% ОТГ, і 53% населення знає, що таке об'єднані територіальні громади.

Читайте: Порошенко озвучив плюси децентралізації

— Які проблеми існують? Спротив?

— Ну, спротиву як такого нема, бо я сам стимулюю цей процес. Та й взагалі Тернопільська область була одним з ініціаторів цього процесу. По суті, перші 15 об'єднаних територіальних громад були утворені у 2015 році всупереч позиції облради, яка не підтримувала перспективного плану ОТГ. Довелося окремо провести постанову Верховної Ради, щоб дати шлях першим 25 об'єднаним громадам. Сьогодні це успішні громади в абсолютній більшості…

— Хто не підтримував і чому?

— Було 50 депутатів від "Свободи". Вони не підтримували децентралізацію, потім передумали...

— Коли це стало трендом?

— Так.

— Нещодавно пан Гройсман розповів про наступні етапи децентралізації. На його думку, тепер на перший план виходять питання відповідальності місцевої влади за ефективне використання наданих ресурсів. Ви за посилення контролю? Як карати неефективних управлінців?

— Йдеться про функції загального нагляду. Наразі в Україні функції загального нагляду вже не виконує ніхто, тобто ми до того доборолися, що зараз навіть запобіжника у вигляді кримінальної відповідальності немає. Органи місцевого самоврядування на власних помилках вчаться, але за фактом деякі вже напрацювали на кримінальне провадження. На мою думку, віддавши свої повноваження, держава має за собою зафіксувати функції контролю.

— Як це законодавчо може виглядати?

— Дуже просто: у Польщі — це воєвода, у Франції — це префект, у Німеччині — це урядовий уповноважений у землях. Просто треба внести зміни до закону про обласні державні адміністрації та врегулювати цей процес, але для цього треба окреслити перелік і механізми, які даватимуть можливість зупиняти ті чи інші незаконні рішення з боку органів місцевого самоврядування.

Читайте: Децентралізація в Україні: результати і можливості для об'єднаних громад

Наприклад, у Тернопільську область здійснено майже 500 млн капітальних вкладень лише органами місцевого самоврядування, але у нас виникає проблема щодо заборгованості по заробітній платі. Тобто територіальні громади вмотивовані здійснювати капітальні вкладення в ремонт вулиць, фасадів, освітлення, але не виплачувати заробітну плату. А потім показують: от держава нам винна — зарплату для вчителя, для медика тощо. Ні. Держава нічого не винна. Ми тут маємо проблему, коли органи місцевого самоврядування намагаються сховатися за колективною безвідповідальністю. Треба навчити їх брати на себе відповідальність.

— На ваш погляд, має бути адміністративна відповідальність чи кримінальна?

— Для початку — адміністративна, поки ми вчимося. Я намагаюся довести органам місцевого самоврядування, що коли з'являться люди з функціями контролю, то це в першу чергу буде позитив для них. Чому? Бо якщо адміністрація зупинить те чи інше рішення, отже, воно не буде реалізоване, а ініціатор не сидітиме за ґратами.

— Що відбувається з децентралізацією в медичній сфері, на рівні лікарень? Медична реформа у розпалі, і багато проблем виникає.

— Реформа реалізується. Дві ключові позиції: "гроші йдуть за пацієнтом" та екстериторіальність. Це дає лікарям мотивацію, щоб до них ішов пацієнт, а не навпаки.

— Люди активно підписують договори?

— Звісно, зараз реформа реалізовується на первинному рівні в контексті підписання декларації. У Тернопільській області понад 50% населення підписали декларацію, тобто динаміка достатньо позитивна. Ми не поспішаємо, щоб не створювати ажіотажу.

Узагалі Тернопільська область зараз дуже сильно виграє за рахунок реформи в сільській місцевості, це ініціатива президента Петра Порошенка. Майже 220 млн з тих, що були повернуті до спецфонду з вкрадених Януковичем грошей, спрямовані на покращення медицини в регіоні. Ми плануємо збудувати 19 нових амбулаторій, закупити на першому етапі 19 нових машин для сільських лікарів, потім — ще близько ста. Також плануємо обладнати на суму майже 90 млн. грн сільські амбулаторії — це досить дорогий ресурс, який буде вкладений у розвиток сільської медицини.

— До речі, з точки зору децентралізації Тернопільська область лідирує в багатьох рейтингах, але водночас ви потрапили у топ-5 регіонів, які освоїли менше половини коштів на будівництво доріг у цьому році... Чому так? У чому проблема?

— Насправді у нас ситуація набагато краща. Ви говорите про обсяг освоєних коштів?

— Так.

— Справа в тому, що у нас більшість підрядників ще не подали документи до казначейства. Тобто вони працюють. І за обсягами зроблених робіт ми вийшли на понад 90% освоєння коштів. Але міністерство слідкує за документацією. А підрядники зазвичай уже взимку цим займаються, тобто здають документи для проплат. Переважно ті підрядники, які мають можливості виконувати роботи або за рахунок авансу, або за рахунок власних коштів. От і все, проблем немає.

Читайте: Рекордна сума: озвучено витрати на будівництво і ремонт доріг в Україні

— Як взагалі змінилася ситуація з дорогами в області з моменту запуску Дорожнього фонду?

— У цьому році зроблено вже 65 доріг, але це в різних метражах. Ми у Тернопільській області почали робити, напевно, вперше за багато років поточний середній ремонт доріг.

— На це практично коштів не виділяли?

— Так, вони були тільки в "Укравтодорі" або в місцевих бюджетах. Враховуючи, що поточний ремонт більшості шляхів був зроблений у 70-ті роки, враховуючи постійні перевантаження, то ви самі розумієте, що дороги суцільно піддавалися руйнуванню, особливо важкотонажними транспортними засобами. Але тим не менше зараз органи місцевого самоврядування не тільки чекають, поки ми дамо гроші з Дорожнього фонду. У цьому році щонайменше 300 млн грн. було спрямовано з місцевих бюджетів на ремонт місцевих доріг.

— Нещодавно на Тернопільщині ввели мораторій на російськомовний продукт. Чим було мотивоване це рішення, чи зможе воно мінімізувати вплив роспропаганди на українців?

— По-перше, ми не проти популяризації російської культури. Ми проти роспропаганди. Російську культуру без шовінізму, того ж Пушкіна, Достоєвського ми знаємо та поважаємо. Наприклад, у Тернополі в центрі міста стоїть пам'ятник Пушкіну, і його ніхто не чіпає.

Але якщо ми говоримо про російськомовний продукт з пропагандою проти України, то його треба забороняти. Тому що маємо тиснути на окупанта обмеженням його впливу в інформаційному просторі — іншого шляху немає. На жаль, маємо не тільки пряме військове зіткнення на Донбасі, але й війну за свідомість громадян. Як ми можемо воювати там, водночас популяризуючи тут інструменти агресії?

— Відмова від російськомовного продукту може набути масового характеру в Україні? Чи наслідують інші області ваш приклад, приклад Львова?

— Звичайно, але ще раз наголошую, йдеться не про боротьбу з російською культурою, а про боротьбу з російським продуктом, який популяризує агресію.

— Зараз дуже загострилася проблема відтоку кадрів, українці масово їдуть до Польщі, Чехії, Угорщини. Німеччина планує спростити правила працевлаштування, тому прогнозують ще одну хвилю. На цьому фоні яка ситуація в Тернопільській області, наскільки гостро стоїть проблема, чи багато людей поїхало?

— Це серйозна проблема, і не тільки для Тернопільської області. Це проблема для всіх західних областей, які наближені до кордонів ЄС. Так, ми стикнулися з відтоком кадрів, причому люди їдуть не тільки з матеріальних причин — ми маємо це зрозуміти. З іншого боку, це стимулює місцевий бізнес піднімати середню зарплату. Якщо ми говоримо про середню зарплату десь у квітні 2015 року, коли мене призначили на посаду, вона була в межах 2300 грн. Сьогодні — 7061 грн, тобто динаміка досить серйозна.

Читайте: Українських заробітчан хочуть змусити декларувати доходи: чим загрожує

Зрозуміло, що зараз усі впроваджують й інші мотиваційні способи, які переконають людей лишитися. Це позики на житло, на придбання певних товарів, соціальне страхування тощо.

— Тобто бізнес реагує?

— Звісно.

— Яка у вас комунікація із президентом?

— Кажуть, якщо не можеш допомогти, то не заважай. А президент і допомагає, і не заважає. Жодного разу з Адміністрації президента не дзвонили й не говорили, що робити. Я вам більше скажу, що за 4 роки на цій посаді дистриб’ютор "Рошена" не заходив до мого кабінету. У це ніхто не вірить, а це правда.

— Одне з топ-дітищ президента — Томос, який ми, напевно, скоро отримаємо. Яка ситуація в Тернопільській області, як там ставляться віряни до цієї ситуації?

— Тернопільська область не є монолітною з конфесійної точки зору. 40% населення — це греко-католики. І на цю категорію Томос, як ви розумієте, не поширюється.

Серед тих 600 парафій, що мають усі православні церкви (УПЦ МП, УПЦ КП, УАПЦ) на території області, є абсолютне розуміння та підтримка Томосу. Але на Тернопільщині є ще й Почаївська Лавра.

— До речі, цікаво, кому вона перейде?

— Ну, я не казав би, що вона комусь має перейти. Вона не має комусь переходити, бо належить державі в першу чергу.

Читайте: Томос для України: Константинополь визначився із датою Об'єднавчого собору у Києві

— Але держава дає лаври в користування церквам. Почаївською лаврою має користуватися українська автокефальна церква?

— Думаю, це питання має вирішити сама громада монастиря. Але я абсолютно підтримую позицію, що Україна повинна мати свою церкву.

— Але зрозуміло, що буде реакція Росії після Томосу... Не боїтеся релігійних війн?

— Звісно, реакція РФ буде. Дякувати Богу, принаймні в області впродовж останнього року не було якихось прямих конфліктів, і це мені дарує надію, що щось змінилося. Ну, звісно, я спілкуюся з архієреями УПЦ, десь намагаюсь побудувати діалог між церквами, щоб не допустити конфліктних моментів.

Моя позиція: той, хто провокуватиме ситуацію навколо Томосу, — агент ФСБ. Це очевидно, бо будь-яка провокація тоді, коли вирішується питання тисячолітньої ваги, це зрада. Я вважаю, що Томос треба порівняти з хрещенням Русі та отриманням незалежності.