Блог | Стабілізація перед роздоріжжям, точка біфуркації для Зеленського
Володимир Зеленський підійшов до однієї з головних точок свого життя. Від поведінки чинного президента упродовж наступних кількох місяців буде залежати все його політичне майбутнє. Він може або укріпитися і стати недосяжним для всіх політичних опонентів, або програти все, продовжуючи надувати повітряні замки.
Український інститут майбутнього провів чергове соціологічне опитування, яке засвідчило кілька ключових тенденцій в суспільних настроях. Абсолютна більшість українців (68%) протягом трьох останніх місяців вважає, що країна рухається в неправильному напрямку, але водночас у нас де-факто на горизонті немає жодної політичної сили, яка б могла скласти конкуренцію чотирьом лідерам: "Слузі народу", ЄС, ОПЗЖ та "Батьківщині".
11% чоловіків готові до збройних бунтів
Окремо слід зупинитися на протестних настроях. На перший погляд, про серйозні протести говорити не доводиться. Оцінки громадян щодо порушення їхніх прав та свобод розділилися майже порівну – з невеликим переважанням тих, хто не відчуває такого явища (56% проти 44%).
Водночас 38% не готові брати участі в будь-яких протестних діях (32% три місяці тому). А серед протестних дій найпопулярнішими є збір підписів (26%) та санкціоновані мітинги (22%). Водночас у несанкціонованих мітингах готові брати участь 6% українців. Стільки ж готові до збройних бунтів. І тут ми підходимо до одного дуже важливого і малопомітного моменту.
Серед гендерних особливостей готовності відстоювати свої права слід звернути увагу на те, що жінки частіше обирають такі мирні засоби, як збір підписів (30% проти 21% чоловіків), тоді як чоловіки більш схильні до рішучих і навіть радикальних заходів, на кшталт бунту зі зброєю (11% проти 2% серед жінок). Насправді – це дуже тривожний сигнал, який влада просто не помічає.
Суспільство розкололось на молодих, старих та окремий Донбас
Порівняно з лютим Володимир Зеленський зробив величезний стрибок щодо питання довіри до себе і зараз має найкращий серед політиків баланс довіри (-26%), який суттєво покращився від часу першої хвилі опитування (тоді баланс був -39%). Умовне друге місце ділять між собою спікер Дмитро Разумков, різниця довіри-недовіри якого складає 33%, та секретар РНБО Олексій Данілов (з -34%).
Щоправда в останнього менша впізнаваність – стосовно нього не можуть визначитися вдвічі більше респондентів, ніж щодо Дмитра Разумкова (32% проти 17%). Цей показник суттєво не змінився від березня. На порівняне третє місце перемістився Юрій Бойко з -42%. Найгірші показники довіри демонструють Петро Порошенко (-59%), до якого приєднався Віктор Медведчук (-58%) і Юлія Тимошенко(-56%). Повністю або частково довіряють Володимиру Зеленському 35% громадян. І поки це його електоральна стеля. Донбас є для президента найгіршим макрорегіоном за довірою: лише 25% мешканців йому довіряють , ще три чверті населення – не довіряє. На Заході, Півдні та Сході, натомість, у середньому довіра до Володимира Зеленського сягає 36%.
Молодші респонденти, як і раніше, демонструють значно більшу довіру до президента Зеленського: 53% порівняно із представниками старшого покоління – 29%. Ті самі тенденції ми спостерігаємо і в структурі виборців Зеленського, де третина – це респонденти віком від 18 до 24 років.
Загалом щодо більшості політичних питань ми маємо чіткий розрив між наймолодшим поколінням виборців та всіма іншими громадянами з одного боку і повністю окрему позицію громадян на Донбасі – з іншого.
Зеленський програє Схід, Захід та Донбас
Лише половина (50%) з тих громадян, хто заявляє про своє бажання голосувати на виборах президента, вже визначилися зі своїм вибором. Водночас інша половина ще не обрала (41%) або не може відповісти на це питання (9%). Володимир Зеленський посідає першу сходинку електоральних преференцій громадян: за нього готові проголосувати 20% серед усього населення або 28% серед тих, хто визначився і піде на вибори.
Його два найближчі переслідувачі – Петро Порошенко та Юрій Бойко –набирають кожен удвічі менше голосів: відповідно 11% та 10% (або 15% та 14% серед тих, хто визначився і піде на вибори). Юлія Тимошенко досі займає умовне четверте місце з 8% (11% серед тих, хто визначився і піде на вибори).
За результатами трьох хвиль можемо стверджувати про усталеність рейтингу президента та його основних суперників, оскільки підтримка їх майже не змінюється. З усіх інших кандидатів лише Ігор Смешко отримав би 5% підтримки (8% серед тих, хто визначився і піде на вибори). Усі інші можливі кандидати на найвищу посаду на виборах отримали б менше 5% підтримки. Електоральне болото (не пішли б на вибори, зіпсували бюлетень, ще не визначилися, не відповідають) залишається незмінним від березневого опитування і становить третину виборців (33%).
Молодь до 24 років вже традиційно найбільше підтримує В. Зеленського – 34%. Зі збільшенням віку респондентів їхня готовність голосувати за нього зменшується і серед людей старшого віку становить лише 13%. Натомість старші люди вдвічі частіше підтримують Ю. Бойка (14% проти 6% серед молоді) та П. Порошенка (12% проти 6% серед молоді).
В. Зеленський утримує електоральне лідерство у Центрі (з 21% проти 10% П. Порошенка) та на Півдні (з 23% проти 16% у Ю. Бойка). На Заході його основний суперник П.Порошенко нині має дещо вищий рейтинг –19%, тоді як у В. Зеленського – 16%.
На Сході Ю.Бойко порівнявся з чинним президентом – 20% до 19%. Це відбувається насамперед через нарощування підтримки опозиціонера на Донбасі: там В.Зеленський вже втричі програє Ю.Бойку – 10% проти 31%. Невелика підтримка у Донецькій та Луганській областях корелює з низькою довірою там до чинного голови держави та великою часткою тих, хто виступає за позачергові президентські вибори.
Перетік голосів між основними претендентами на президентське крісло – як би голосували виборці, якби їхній основний кандидат не балотувався – показує, що частіше голоси від основних кандидатів переходили б до Ю. Тимошенко. Водночас електорати В.Зеленського, Ю. Бойка та П.Порошенка майже не перетинаються, і перетікання голосів є мінімальним.
Простіше кажучи, у нас утворилися три політичні сили з доволі стійким ядром, і зараз головна битва буде відбуватися саме за електоральне болото. Той, хто зможе розширити вплив на цих людей, або створить для них нову політичну силу, має всі шанси стати лідером майбутніх президентських та парламентських перегонів.
"Батьківщина" наздоганяє ЄС, "Слуга народу"та"Опозиційна платформа–За життя" фактично на двох посідають перші місця серед рейтингу партій: провладна партія має 13% (19% серед тих, хто визначився і піде на вибори), а опозиційна має12% (18% серед тих, хто визначився і піде на вибори). Відмінності від березневого опитування є незначними і демонструють неусталеність першої позиції серед політичних сил.
Натомість "Європейська солідарність" та "Батьківщина" демонструють майже ідентичні результати до першої та другої хвиль дослідження і з 11% (16% серед тих, хто визначився і піде на вибори) та 10% (14% серед тих, хто визначився і піде на вибори) займають відповідно третє та четверте місце у партійному рейтингу. Усі інші партії не перетинають п’ятивідсотковий бар’єр у абсолютних значеннях.
Електоральне болото (не пішли б на вибори, зіпсували бюлетень, ще не визначилися, не відповідають) є ідентичним до подібних настроїв щодо президентських виборів і становить третину населення (33%). Схильність молоді голосувати за В.Зеленського позначаєтьсяі на найбільшій підтримці серед респондентів віком 18-24 роки його партії: серед них"Слугу народу" своїм вибором називають 28%, і, навпаки, серед виборців 55 років та старше підтримка провладної партії у понад три рази менша – лише 8%.
Натомість старше покоління частіше обирає"Опозиційну платформу – За життя" (18%) та"Європейську солідарність" проти відповідно 7% та 6% серед молоді. За регіонами партія"Слуга народу" вже не утримує в жодному з них лідерства – навіть у Центрі її показник порівнявся з "Європейською солідарністю" (по 11% відповідно). Тоді як на Заході програє "Європейській солідарності" – 12% проти 19%, а на Сході вже майже вдвічі поступається "Опозиційній платформі –За життя" (14% проти 26%) і ще більш явно на Донбасі (10% проти 39%).
Українці не повірили в боротьбу з олігархами. Думки населення щодо мотивів санкцій РНБО проти Віктора Медведчука та Тараса Козака і 19 компаній розділилися.
Більше чверті респондентів (27%) вважають їх намаганням відволікти населення від невдач в економіці. Ще чверть (24%) називають їх боротьбою з олігархами. Кожен п'ятий (21%) пов'язує санкції з намаганням переділити фінансові ресурси. В те, що це боротьба влади з політичними опонентами, вірять 14% громадян. Більшість громадян (61%) також не вірять, що оголошена Володимиром Зеленським деолігархізація є справжньою боротьбою проти олігархів. Вірять у це вдвічі мене респондентів (27%).
Висновки
Зеленський зупинив кількамісячне падіння рейтингу і зумів стабілізувати свій президентський рейтинг на рівні 28-29%.
Серіал із засіданнями РНБО не викликає серйозної довіри громадян і без подальших дій щодо боротьби з корупцією та деолігархізацією спровокує падіння рейтингу президента.
Третина прихильників Зеленського – молодь до 24 років, яка переважно не ходить на вибори.
У нас почала з‘являтися агресивна протестна меншість, яка готова до збройного протесту. Поки на це влада взагалі не звертає уваги.
У нас утворився макрорегіон Донбас, який починає жити виключно за своєю повісткою дня, і, що найгірше, президент навіть не намагається нав‘язувати свою повістку цьому регіону.
