УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Союзники "слуг" чи правильні ідеї? Хто в Раді допомагає монобільшості ухвалювати закони

Союзники 'слуг' чи правильні ідеї? Хто в Раді допомагає монобільшості ухвалювати закони

Після фантастичної перемоги "Слуги народу" на виборах до Верховної Ради влітку 2019 року президентська фракція штампувала ухвалення законів один за іншим. Монобільшість в унісон голосувала "за" й обходилася без підтримки з боку інших народних депутатів 9-го скликання (за винятком випадків, що стосувалися внесення змін до Конституції).

Відео дня

Проте незабаром так званий турборежим "слуг" почав сповільнюватися, і зараз стали нерідкісними випадки, коли їм для ухвалення того чи іншого документа необхідна підтримка колег по парламенту. За даними експертів, першими на допомогу президентській політичній силі поспішають представники фракції "Голос" і групи "Довіра".

OBOZREVATEL поспілкувався з народними обранцями й дізнався, що вони думають про можливі "союзи" і чи існують між фракціями ситуативні домовленості.

Чиїми силами ухвалюються закони

За даними Комітету виборців України, з вересня 2020 року до січня 2021-го найчастіше в Раді голосують "за" саме нардепи від "Слуги народу" – 84% випадків. Далі в рейтингу активності йдуть представники "Голосу" (65%) і "Довіри" (66%). А ось, наприклад, фракція "Об'єднана платформа – За життя" найрідше тисне на зелену кнопку.

"У підсумку саме депутати цих політичних сил ["Голос" і "Довіра"] активно допомагали монобільшості ухвалювати закони тоді, коли власних голосів "Слуги народу" не вистачало", – йдеться в результатах дослідження КВУ.

Союзники "слуг" чи правильні ідеї? Хто в Раді допомагає монобільшості ухвалювати закони

"Слуги народу" визнають: голосів вистачає не завжди

У монобільшості запевняють, що коли йдеться про принципові документи, то їм вистачає і своїх голосів. Проте визнають, що іноді без допомоги колег із інших фракцій не обійтися.

"Іноді нашій фракції дійсно не вистачає своїх голосів. Тоді нас виручають та чи інша фракція."Довіра" – група, яка сформувалася вже в парламенті з депутатів-мажоритарників. Вони не обмежені якимись ідеологічними рамками. Тому їм простіше підтримувати економічні та соціальні рішення. "Голос" може підтримати в певних політичних моментах, які збігаються з їхньою програмою", – каже заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук.

Євгенія Кравчук.

"Голос" заперечує домовленості з монобольшістю

Лідер "Голосу" в Раді Ярослав Железняк заявив OBOZREVATEL, що в його фракції не домовляються з "слугами" про голосуваннях. За його словами, депутати підтримують ініціативи, які не суперечать їхній ідеології, необхідні для міжнародної співпраці, боротьби з корупцією та просування реформ.

"За всієї поваги до КВУ, мені здається, що висновки, зроблені на основі їхньої аналітики, не те, що маніпулятивні, але перебільшені... Чи відбувається узгодження позицій – ні, не відбувається. І це можна подивитися по кадрових призначеннях, по голосуванню за важливі для Офісу президента або для "Слуги народу" законопроєкти, наприклад, щодо референдуму та інших речей. Чи є якась координація між фракціями – ні, її немає", – сказав Железняк.

Ярослав Железняк

То звідки ж підтримка? Версія "слуг"

В "Слузі народу" також зазначають, що результати дослідження КВУ – перебільшення. Але Кравчук також озвучила думку, що президентська фракція пропонує "рішення, які об'єднують", тому їхні колеги й голосують "за".

"Ця Верховна Рада дуже часто дає показник підтримки законів на рівні 300 і більше голосів "за". Протягом усього часу незалежності в парламентах ще не було таких показників у спільній роботі. Якщо говорити загалом про ситуацію в Раді, "Слуга народу" не вимагає якогось перегляду того, що є зараз. У нас 245 депутатів у фракції – це більшість. Всі рішення парламенту ухвалюються завдяки саме нашій політичній силі. Те, що нас підтримують "Довіра", "Голос" або ще хтось, свідчить тільки про те, що ми пропонуємо рішення, які можуть об'єднати навіть абсолютно різні політичні сили", – вважає Кравчук.