Відео дня
Зеленський давав Путіну рік, час уже минув: чого домоглися на Донбасі та що буде далі
Після зустрічі "нормандської четвірки", яка відбулася рівно рік тому, 9 грудня в Парижі, президент України Володимир Зеленський поставив різкий ультиматум главі Росії Володимиру Путіну щодо Донбасу. Він пригрозив вийти з переговорів, якщо не буде ніякого прогресу.
"Я не дам п'ять років, які мені надали українці, на роботу з Мінськими угодами. Я не буду цього робити... Уряд може витратити один рік на угоду. Протягом цього періоду вона повинна бути реалізована. Більше не можна чекати. Думаю, він [Путін] мене почув", – сказав після переговорів Зеленський.
Тоді це була перша за три роки зустріч у такому форматі, і український президент був вельми задоволений, що діалог вдалося "реанімувати". Сторони навіть нібито погодилися знову провести переговори через чотири місяці. Але в березні 2020 року вони так і не зустрілися – світ охопила пандемія коронавірусу.
Що вдалося досягти українській владі на Донбасі за рік і в якій точці вирішення проблеми ми перебуваємо зараз – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
"Нормандський формат" прямо зараз залишається найсильнішим майданчиком для переговорів щодо Донбасу, оскільки в групу входять лідери України, Німеччини, Франції та, власне, Росії. Через пандемію швидкість діалогу була знижена, як і його рівень: робота проводилася на рівні міністрів закордонних справ і політичних радників.
Про що Зеленський і Путін домовилися на зустрічі в Парижі 9 грудня 2019 року:
До 31 грудня 2019 року Україна і Росія проведуть обмін полоненими "всіх на всіх".
Повне припинення вогню на Донбасі до кінця 2020 року, за процесом стежитиме ОБСЄ.
Оновлення плану розмінування територій.
Розведення сил і засобів ще на 3-х ділянках.
Наступна зустріч відбудеться через 4 місяці (березень 2020-го), обговорять повернення кордону.
Місцеві вибори на Донбасі можливі тільки за українськими законами, без терористів та іноземних військ.
Україна проти федералізації, проти впливу інших держав на вектор розвитку України, не підтримує можливість вирішення конфлікту шляхом здачі територій.
Дію Закону про особливий статус Донбасу продовжать.
"Формула Штайнмайера" повинна бути імплементована в українське законодавство.
Чого вдалося досягти?
29 грудня минулого року відбувся великий обмін утримуваними особами між Україною і терористичними "Л/ДНР". З полону повернулися 76 українців, хоча офіційний Київ просив відпустити 127 осіб. Другий етап провели 16 квітня, вдалося повернути 11 українців.
Стріляти на Донбасі стали менше, проте повної тиші досягти не вдалося. Незважаючи на дію т. зв. режиму припинення вогню, який триває з 27 липня, бойовики час від часу обстрілюють позиції українських військових і порушують домовленості. Не обходиться і без людських втрат. Так, кількість смертей зменшилася в рази, але, за даними Офісу президента, відомо щонайменше про трьох загиблих українських вояків.
Розведення сил і засобів з обох сторін вже сталося в Станиці Луганській і в Золотому-4 на Донбасі. 8 листопада планувалося розведення сил на третій ділянці – Петрівське – Богданівка, але воно було зірване бойовиками.
В Офісі Зеленського говорять про великий успіх
Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента Андрія Єрмака, вважає, що команді Володимира Зеленського "вдалося досягти результатів, які ще два роки тому вважалися абсолютно неможливими":
"Наприклад, з 27 липня цього року на Донбасі діє практично повний режим припинення вогню, це безпрецедентно для всіх семи років війни. Нам вдалося врятувати десятки життів наших військових і цивільних, майже по всій лінії фронту зберігається тиша. Так, все ще є провокаційні обстріли на декількох ділянках фронту. Все ще є бойові втрати, але це абсолютно незрівнянно з тим, що було раніше.
Підкреслю також, що саме завдяки переговорам у "нормандському форматі" вдалося забезпечити транзит російського газу через територію України і отримати від "Газпрому" мільярдні компенсації, виграні в Стокгольмському арбітражі. Зараз медіа не приділяють цій темі достатньої уваги. Але той факт, що нам вдалося укласти новий контракт на транзит російського газу на дуже вигідних Україні умовах, включаючи принцип "качай або плати", за яким "Газпром" оплачує навіть ті обсяги газу, які були прокачані, – це те, що вдалося зробити завдяки переговорам у "нормандському форматі". І це не просто щось політичне – це абсолютно реальні ресурси, які отримала Україна".
Але "Мінськ" виконати неможливо
Подоляк нарікає, що Україні залишився "невигідний дипломатичний спадок", маючи на увазі "Мінські угоди", які неможливо виконати:
"Ось як можна проводити вибори в Донецьку і Луганську, не маючи контролю над кордоном України з Росією? Росія, зрозуміло, категорично не хоче відмовлятися від подібних дипломатичних зачіпок..."
Меркель і Макрон завадили Кремлю
У цьому впевнений Сергій Гармаш, журналіст і представник Донецької області в українській делегації на переговорах ТКГ. Він зазначив, що Кремль намагався знизити рівень переговорів щодо війни в Україні, але Франція і Німеччина завадили це зробити:
"У нещодавній телефонній розмові з Меркель, Путін підтвердив необхідність роботи в "нормандському форматі". Це було фактично поразкою Росії, тому що починаючи з липня вона робила все, щоб знизити роль "нормандського формату" і перевести вирішення всіх питань щодо Донбасу на рівень Тристоронньої контактної групи. А там немає Німеччини і Франції, але зате є ОРДЛО і є ОБСЄ, яка фактично суб'єктивізує ОРДЛО в межах переговорів, де Росія позиціонує себе як посередник, а не сторона конфлікту і не сторона переговорів.
На рівні "нормандської четвірки" цей конфлікт розглядається як геополітичний. І Росія несе зобов'язання за виконання рішень, ухвалених на рівні глав держав цього формату. Дії Росії за останній місяць, коли вона намагалася мінімізувати формат "нормандського саміту", призвели до зворотного ефекту. Позиція Німеччини, Франції та України консолідувалася, почався тиск на Росію. Там цей процес розцінили як зраду. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вжив саме це слово. Буквально минулого тижня була заява МЗС Росії, в якому він звинуватив Францію в тому, що вона не об'єктивна стосовно України і виконання Україною домовленостей "нормандської четвірки".
Але вчорашня розмова Меркель з Путіним і його визнання, що альтернатив "Мінську" немає, і необхідність збереження "нормандського формату" говорить про те, що на цьому напрямку, скажімо так, Росія зазнала дипломатичної поразки".
Путін повинен виконувати умови договору
Так вважає Леонід Кравчук, перший президент України і глава української делегації в Тристоронній контактній групі.
"А Росія взяла на себе якісь зобов'язання? Чи вона підписала документ тільки для України? Путін підписував документ для України? Він підписував документ для Росії. Для України підписав документ президент Зеленський. Тому ми можемо сказати: ви виконуйте документ, який підписав ваш президент Володимир Володимирович Путін", – прокоментував він річницю "нормандського саміту" в ефірі Obozrevatel TV.
Байден допоможе Україні?
Михайло Подоляк вважає, що зміна Адміністрації в США теж позначиться на розвитку подій:
"Очевидно, що за президента Байдена можлива зовсім інша політика США стосовно і до нашого регіону загалом і до Росії, ніж була в попередні чотири роки. Цілком можливі більш жорсткі оцінки ситуації.
Цей аспект, а також безсумнівний вплив пандемії і нові ізоляціоністські "правила гри" провокують помилкове враження, ніби переговори вщухли. Але це точно не так. Переговори зараз перебувають у вкрай активній фазі. Позиція України продумана і перспективна..."
Поки Путін при владі – нічого не зміниться?
Російський політолог Леонід Радзіховський вважає, що відносне затишшя на Донбасі нерозривно пов'язане з пандемією COVID-19, а прогрес у переговорах можливий лише після зміни влади:
"У Росії таке коється, люди вмирають, карантини, все всіх дратує, психологічно важко, дивно було б, якби в цей час Путін міркував про Донбас. Це було б сприйнято як ознака його неадекватності. Тому байдужість Путіна цілком зрозуміла. Плюс дійсно зараз спостерігається різкий спад його активності.
У Росії зараз немає ні можливості, ні бажання, навіть поза COVID-19, щось міняти. Вона не буде приєднувати до себе Донбас, не розширюватиме військові дії на території України.
Україну це теж влаштовує. Приєднати регіон силою неможливо, без сил – теж. Ніхто з президентів, хто б це не був, зробити нічого не може. Тому статус-кво. Ситуація може змінитися лише після відходу Путіна. Цей процес не за горами, до речі. Ось тоді Росія може змінити свій курс, якщо буде намагатися відновити відносини з Євросоюзом".
Радник глави ОП Михайло Подоляк наголосив, що головна мета України – закінчити війну і повернути окуповані території: "Інакше – ніяк. Інакше тільки сірі і юридично безправні зони, відповідальність за жалюгідний стан яких завжди буде висіти конкретним вантажем на тій же країні-агресорові".
У будь-якому разі, один рік, який давав Зеленський Путіну, сьогодні закінчився. У владі останні місяці дедалі частіше звучать тези про необхідність переходу до "Плану Б". Але чи готовий він насправді?