На Донбасі повністю припинять стріляти: коли закінчиться війна і що має зробити Україна

Опівночі 27 липня на Донбасі має наступити режим повного та всеосяжного припинення вогню. Рішення ухвалили на засіданні Тристоронньої контактної групи поміж Україною, Росією та ОБСЄ. В Офісі президента Володимира Зеленського домовленість назвали "проривом". Мовляв, її не було би, якби не ефективна робота української делегації за підтримки міжнародних партнерів у Берліні і Парижі.

Відео дня

Проте більшість українських активістів, зокрема й перемовників щодо Донбасу, попри позитивний посил зустрічі, налаштована скептично. Скільки часу проіснує черговий режим тиші та чому рішення не стріляти залежить не від України – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Про що домовилась Україна

З 27 липня має бути введено заборону на:

• наступальні й розвідувально-диверсійні дії, а також на використання будь-яких видів літальних апаратів сторін;

• на застосування вогню, включно зі снайперським;

• розміщення важкого озброєння в населених пунктах та їхніх околицях.

Вогонь у відповідь у разі наступальних дій допускається тільки в тому разі, якщо його відкрили за наказом відповідного керівництва після безуспішної спроби використовувати вищезгаданий координаційний механізм;

Ці заходи не можуть бути повністю або частково нівельовані іншими наказами, зокрема секретними.

В Офісі президента зазначили, що режим припинення вогню в разі, якщо він буде дотримуватися іншою стороною, є базовою передумовою реалізації Мінських домовленостей і відкриває шлях до проведення виборів на тимчасово окупованих територіях. А вони можливі лише після повної деескалації, виведення іноземних військових підрозділів і техніки, а також відновлення нашого контролю над українсько-російським кордоном. Саму домовленість там назвали "проривом".

Як зазначив у коментарі OBOZREVATEL представник України в робочій підгрупі з політичних питань ТКГ із врегулювання ситуації на Донбасі, глава комітету Верховної Ради з питань правової політики Андрій Костін ("Слуга народу"), домовленість далася важко, але цей прорив є результатом ефективної роботи української делегації з нашими міжнародними партнерами в Берліні і Парижі, а також роботи політичних радників і глав МЗС країн-учасниць Нормандського формату і ОБСЄ.

"Чому ми вважаємо це проривом? По суті, переговори поновилися лише в 2019 році. І, власне, з 2016 року вони перебували в режимі стагнації. Ми повернулися до нашої принципової позиції, яку стільки років намагалися нівелювати перемовники від РФ – питання безпеки є першочерговими! Режим дотримання повного та всеосяжного припинення вогню, в разі, якщо він не буде зірваний іншою стороною, є базовою передумовою реалізації Мінських угод і відкриває шлях до виконання інших положень "Мінськ". Не забувайте, що повне та всеосяжне припинення вогню є базовою передумовою політичного врегулювання – проведення виборів", – нагадав він.

Однак Костін додав, що причин довіряти Росії після стількох років війни справді мало.

"Природно, ми сподіваємося, що РФ і підконтрольні їй збройні формування на території ОРДЛО дотримуватимуться всіх визначених заходів. Принаймні РФ погодилася на це на засіданні ТКГ. Однак ми розуміємо, що причин для довіри країні, яка вже сьомий рік поспіль надає озброєну агресію проти нашої країни, яка здійснила спробу незаконної анексії Криму, зазіхнула на нашу територіальну цілісність і суверенітет, – мало. Ми робимо все, щоб наші захисники й захисниці перестали гинути та сподіваємося, що на ділі РФ теж покаже готовність до деескалації та, як наслідок, виведе свої війська з території України", – підкреслив він.

Однак багато активістів, військові і навіть самі учасники переговорів щодо Донбасу налаштовані скептично. Ніхто не вірить, що російські окупанти виконають узяті на себе домовленості та не будуть стріляти по українських позиціях на лінії розмежування.

"Жодних надій та ілюзій у мене з цього приводу немає. Тим більше, що це вже навіть не десята така домовленість. Росія не зацікавлена в припиненні вогню, тому очікую різні провокації з дискредитації українських збройних сил. Окупанти повернуться до тактики обстрілів мирного населення на окупованій території й за допомогою російської пропаганди звинувачувати нас у небажанні виконувати це перемир'я. Ми це все вже проходили і не раз. Щоб далеко не ходити, згадаймо події минулого тижня, коли була домовленість забрати в бойовиків тіло нашого військового. Ось це показник домовленостей із окупантами. Розслаблятися немає сенсу", – запевнив у коментарі OBOZREVATEL український військовий оглядач, координатор групи" Інформаційний Опір" Юрій Карін.

В останній тиждень на Донбасі справді значно активізувалися обстріли з боку окупованої території. Нардеп і колишня учасниця мінських переговорів Ірина Геращенко зазначила, що загиблих навіть більше, ніж улітку 2016–2018 років. До того ж мінським групам за нової влади жодного разу й не вдалося домовитися навіть про тимчасове перемир'я, зокрема так зване святкове – різдвяне і великоднє.

"РФ і контрольовані нею бойовики жодного разу режиму тиші не дотримувалися. Але на час перемир'я кількість обстрілів значно знижувався. А це – збережені життя наших військових. На моїй пам'яті це десь 17-та спроба встановити режим тиші, і щоразу її порушували проросійські бойовики. Тому я не дуже вірю, що з 27 липня вони переймуться реальним світом", – зазначила вона.

Коли закінчиться війна на Донбасі

Однією з передвиборних обіцянок Володимира Зеленського в минулому році було закінчення війни на Донбасі. Він навіть уважав, що для цього варто просто припинити стріляти. Неодноразово заявляв, що зможе домовитися з російським колегою Володимиром Путіним. Але, незважаючи на минулорічну зустріч із ним у Парижі та численні дипломатичні контакти, ситуація досі не зрушила з місця.

Війна триває, а українські позиції на лінії розмежування обстрілюють щодоби. На думку деяких політиків, Зеленський зрештою починає розуміти, куди потрапив і що закінчити війну на Донбасі за одним бажанням України мало. Усе залежить від Росії, а точніше – як скоро Україна зможе прийняти і реалізувати її вимоги. Це особливий статус окупованого Донбасу, який має бути закріплено в Конституції України, статус російської мови як регіональної та амністія бойовиків. Жодна з цих вимог не є прийнятною для української сторони.

"У Росії є адепти різних напрямів повернення України під вплив Кремля за допомогою гібридної агресії, але жоден із цих планів не влаштовує нас. Одні хочуть приєднати ці регіони до Росії, інші – впихнути до складу України, але з особливими умовами. Якщо ми підемо на поступки за певними для агресора питаннями – тільки тоді можна говорити про припинення вогню. А так поки Кремль усе влаштовує", – зазначив Карін.

Колишній російський депутат Держдуми Ілля Пономарьов погоджується з тим, що війна на Донбасі може тривати нескінченно.

"Якщо Україна піде на компроміси, а це російська мова, особливий статус і амністія, і це буде прийнятно для обох сторін, питання з Донбасом розв'язати можна. Але тепер Кремль уважає, що час працює на нього, а не на Зеленського. У Зеленського падає рейтинг, посилюється опозиція. Тому Путін зайняв позицію – або ви пом'якшуєте позицію самі, або ми і без вас досягнемо всього, чого хочемо", – уточнив він.

Що про режим тиші сказала Росія

Представник Росії на переговорах Борис Гризлов нібито схвалив домовленість про повний режим тиші на Донбасі. Мовляв, "Л/ДНР" давно пропонували припинити вогонь, а українська сторона не знаходила на це мужності.

Тим часом за 22 липня збройні формування Російської Федерації 15 разів порушили режим припинення вогню, застосувавши при цьому міномети 120-го калібру, озброєння БМП, гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети, БПЛА та стрілецьку зброю. Четверо українських військовослужбовців отримали поранення.