Політичні диверсанти чи кандидати у президенти?

Політичні диверсанти чи кандидати у президенти?

Кожний прожитий день наближає нас до вже офіційного початку передвиборчого процесу.

У нас так історично склалось, що кожні вибори чи то президента, чи то парламенту фактично перетворюються в боротьбу за існування нашої держави.

Головною причиною цієї боротьби є бажання Росії до повного контролю над Україною – економічного, ідеологічного, гуманітарного і безумовно політичного.

Саме тому фактично ці вибори і перетворюються на наш вибір між самостійним життям чи повною залежністю від сусіда.

Зараз ситуація ще більш загострилась, якщо раніш цей агресивний сусід діяв за допомогою політико-пропагандистських засобів, а також прихованих засобів спецслужб, то зараз Росія вдалась до відвертої агресії проти нашого народу і держави.

Зважаючи на те, що успіхи України в боротьбі за свою незалежність за останні чотири роки стали очевидними для усього світу, дії російських агресорів стали ще більш зухвалими і нахабними.

Не чекала російська влада і Майдану, і певних успіхів у справі боротьби за українську незалежність, і безумовно не чекала російська влада такої консолідованої підтримки України у всьому світі і особливо з боку США.

Саме тому ці вибори президента, мені видається, будуть остаточними щодо подальшої визначеності долі нашої держави. Саме тому Росія, усвідомлюючи усю важливість цих виборів перш за все для неї самої, буде робити усе можливе і неможливе, щоб привести свого ставленика на найвищу посаду в нашій країні. І вже це робить!

Перемога нашої країни у цьому історичному протистоянні може призвести до краху Росії. Я думаю, вище керівництво цієї країни це добре усвідомлює. Все, що робила Росія до цього часу – економічно, політично, медійно, приховано і нарешті вдалась до прямої військової агресії – Україна не тільки вистояла, а стала ще більш сильною. А після того, як було ухвалено історичне рішення про надання автокефалії українській православній церкві, то після цього вже стало абсолютно відкритим питання про подальшу долю самої Росії.

Важко зрозуміти логіку правителів Росії, для чого вони все це організували і продовжують цю нерозумну політику, яка крім шкоди для самої Росії ніякої користі їм не принесла і не принесе. Єдине, що вони точно вже добились, до своїх ворогів добавилась ще одна країна, яку вони раніше вважали братерською.

В таких умовах влада Росії зробить все, нічого не пожалкує, ніяких ресурсів, щоб посадити свою маріонетку на найвищу посаду в Україні.

Вже неодноразово звертав увагу української влади на неприпустимість бездіяльності в боротьбі з російським втручанням у внутрішні справи України. Інколи складається враження, що влада навіть потурає цим втручанням.

Приємно усвідомлювати, що вже багато і політиків, і політологів, і громадських активістів б’ють на сполох, привертають увагу влади на дії російських агентів і провокаторів, деякі прямо вимагають від влади конкретні і осмислені дії по забезпеченню безпеки української держави.

Американська влада, як тільки стали очевидними факти, навіть можливого втручання у вибори в Конгрес США російських агентів, зразу ж прийняла дуже жорсткі заходи і політичного, і юридичного, і безпекового характеру.

Наша влада поки що мовчить, наче в рот води набрала. Чекають. Чого?

Впевнений в тому, що питання майбутніх виборів в Україні повинно бути вже в полі зору РНБО, необхідно прийняти цілий комплекс привінтивних заходів, які б унеможливили реванш проросійських ставлеників.

В решті решт, я впевнений в тому, що український народ не допустить цього російського шабашу, але ще є час для того щоб якщо не вдасться повністю припинити діяльність проросійської агентури, яка максимально консолідується, то хоча б створити їм такі обмеження, які б унеможливлювали реальний вплив на хід виборів, і їх результат.

Не можна допустити, щоб завдяки втручанню російських агресорів у виборчий процес в Україні були спотворені не тільки результати волевиявлення українського народу, але й щоб Україна, як держава і український народ знову опинився перед вибором – демократична, цивілізована Європа чи тоталітарна Росія.

Як гриби в теплу осінню погоду, так і майбутні кандидати в президенти ростуть в Україні щодня. Ніхто не сумнівається, що частина цих кандидатів є і буде ставлениками агресора. А тому дуже важливо не допустити через демократичні вибори цих агентів до влади.

Виборці не зразу можуть усвідомити хто перед ними - політичні диверсанти чи кандидати в президенти.

В Україні дійсно багато проблем, але це наші проблеми і ніхто не має права нам указувати кого нам обирати. Але ситуація загострюється кожен день, подивіться до чого вже дійшло - Путін відкрито погрожує Україні війною. Цинічно висловлює своє невдоволення владою України, вказує фактично кого нам обрати на майбутніх виборах, правда поки що прізвища цієї особи не назвав.

Так, у нас є проблеми, ніхто цього не заперечує, і не тільки економічні, а й політичні. Але така наша доля, такий наш народ, одна частина якого готова покласти своє життя заради волі і незалежності своєї країни у боротьбі з агресором, інша частина виїжджає до цієї країни – агресора щоб заробити собі гроші.

Але, і ті, і інші будуть вибирати президента.

Це правда – Бог один на всіх. Але, чому болгари можуть, грузини, серби та інші можуть звертатись до Бога на своїй мові, а ми, українці, не можемо, чому в інших може бути своя церква, а у нас не може. Буде!

Зараз все перемішалось, і війна, і вибори, але не можна допустити, щоб ці вибори стали гібридними.

Як і не можна допустити, щоб були обмежені права українських громадян на вільне волевиявлення.

У нас не може бути гібридний президент, у нас має бути і обов’язково буде – Президент України.

Вибори мають консолідувати народ, а не роз’єднати його.

Перед Україною вже відкрилось вікно свободи і цивілізації і його вже ніхто не зачине!

Але, що нам робити з політичними диверсантами, які вже готуються стати кандидатами в президенти.

Хто дасть на це відповідь?

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

Україна