Блог | Санкції Кремля: екзорцизм та політичні підстави
Нові урядові санкції — це не що інше, як пакет піар-заходів, якими російська влада намагається одних політиків та бізнесменів підставити, інших — відбілити. А третіх, як годиться, постригти.
Нинішній пакет санкцій — це чисті шаманські танці з бубоном, які імітують вигнання злих духів з російського геополітичного простору. Насправді сеанси екзорцизму давно вже проведені, в одних українських політиків/підприємців російські бізнеси вже заблоковані, іншим заборонили в'їзд до РФ. Все це робилося ще у 2014-2015 роках, коли навіть багатьом знаним в Україні русофільським політикам в'їзд до РФ було закрито. Про ці нюанси кремлівської політики привселюдно не повідомлялося, але знаю декількох екс-регіоналів, котрі витратили чимало грошей на відновлення статусу "персони грата" при російському дворі.
Читайте: Россия — это гигантский хоспис
Ситуація нагадує епізод з відомого фільму Гайдая "Операція "Ы" та інші пригоди Шуріка", мовляв, все вже украдене до нас. Все вже санкціоноване, і російський прем'єр Медведєв танцював лише для картинки. Картинка вийшла цікавою, і важливо проаналізувати, кого російська влада показово включила до списку, а кого — ще цікавіше — упустила.
У переліку санкцій немає, наприклад, екс-губернатора Дніпропетровської області, нинішнього жителя Ізраїлю Ігоря Коломойського. Коломойський свого часу обзивав Путіна нехорошими словами, чим викликав персональну роздратовану реакцію ВВП. Крім того, не без участі олігарха були зірвані путінські плани зі створення "Дніпропетровської народної республіки"… Результат — найближчий бізнес-партнер ІВК Геннадій Боголюбов у санкційному списку, топ-менеджер "плюсів" — також, а самого "плохіша" немає. Виглядає як підстава Ігоря Валерійовича, мовляв, він наводить мости з РФ. Можливо, це дійсно спроба дискредитувати олігарха, або навпаки — дружній привіт із усміхненої посмішкою Дзержинського Москви.
Ви не знайдете у згаданому документі і Дмитра Фірташа, але туди потрапили його бізнеси.
Натомість грім бубнів зачепив Віктора Пінчука та весь його інформаційний менеджмент. При тому, що Пінчук прославився своїми русофільськими настроями, і навіть написав сумнозвісного листа провідній американській газеті з гаслом залишити Крим росіянам. Не дивно, що деякі втаємничені у кремлівську політику особи припускають, що Віктора Михайловича у такий спосіб просто відбілюють. Як і менеджмент 112 каналу, підконтрольного нині Віктору Медведчуку, куму Путіна. Медведчук напевно вже правив цей список, і тому, судячи з усього, вирішив через "санкції" додати ваги своєму телевізійному бізнесу.
В сухому залишку, присутність чи відсутність певної когорти людей у даному урядовому "списку ненависті" — є формою маніпуляції з метою впливу на громадську думку в Україні. Для цього у шорт-лист додали ще цілу низку українських політиків, починаючи від Володимира Ар’єва і завершуючи Олегом Ляшком, яким від цього ритуалу ні тепло, ні холодно, а десь навіть і почесно.
Що викликає подив — це перелік компаній, що потрапили до цього шаманського обряду. В РФ продовжують працювати структури українських корпорацій, але вони до цього списку не потрапили, тоді як у списку фірми, жодним чином не пов'язані з РФ, хіба що за деяким винятком. Мої джерела стверджують, що це може бути елементом торговельних війн між двома країнами, і українські бізнесюки, будучи певною мірою залежними від російських ринків, вимушені будуть домовлятися про лояльність.
Зрештою, дивуватися отій імітації діяльності не варто, оскільки наші рідні санкції проти росіян були такими самими симетрично бутафорними, а великі бізнеси в Україні, що належать близьким до Путіна олігархам, успішно процвітають, навіть під носом у президента, РНБО та силовиків.