Блог | По той бік рейтингів: кілька висновків за мотивами політичних соцопитувань
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Останні два тижні країну накачують соціологічними рейтингами. Кожен може вибрати на свій смак.
Проте, якщо не брати до уваги кардинальну полярність результатів багатьох опублікованих соціологій, а виходити з оцінки середньої їх температури, напрошується декілька позицій.
По-перше, попри часткове просідання рейтингу президента Володимира Зеленського, об'єктивно воно не стало серйозним каталізатором зростання рейтингів опозиції. Насамперед це пов'язано з її роздробленістю, а також високими персональними антирейтингами опозиційних лідерів. Зокрема, практично всі результати соціологій продемонстрували, що Юлія Тимошенко та Петро Порошенко – є головними лідерами у боротьбі за першість у рейтингу недовіри виборців.
По-друге, попри всі системні спроби нав'язати суспільству думку про зростання рейтингів ексспікера Дмитра Разумкова, що частково має місце, варто також зауважити і появу його антирейтингів. Зокрема, в результатах Центру Разумкова серед тих, хто ніколи не будуть голосувати за екс-спікера, визначились одразу 5% респондентів. А це, по суті, антирейтинг, що співмірний з рівнем підтримки спікера і може нести серйозну загрозу його підтримці.
По-третє, продовжують лякати показники підтримки відверто антиукраїнських сил, що культивують явно проросійську риторику. Хоча тішить, що якщо дивитися в динаміці, то загальний обсяг цієї підтримки протягом 6 місяців особливо не прогресує, але відбувається внутрішньосегментне електоральне перетікання.
І останнє. Якщо подивитися на рейтинги, то за четвіркою основних лідерів вишикувалася ціла плеяда політичних проектів із практично однаковим рейтингом (від 4 до 6,4%).Вони відносно нові (в частині облич, назв), що говорить про наявність адекватної політичної конкуренції, але природа їх виникнення і розбудови достатньо традиційна, адже в більшості всі вони – лідерського типу, без своєї політичної команди і медійно залежні. Останнє робить левову частку всіх цих проектів особливо вразливими і залежними, виходячи з частої зміни орієнтирів фінансово-промислових груп, що за цими телеканалами стоять.
