Блог | Новорічне привітання від діда Панаса
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Добрий вечір вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка!
Це - я, дід Панас. І до вас завітав, щоб РОЗВАЖИТИ вас.
Віршів цікавих, казок цілий віз, в кишенях, малята, для вас я привіз.
Сідайте ж у коло, отут, проти столу. Глядіть, не пустуйте!
Вуха для казки свої приготуйте.
Любите слухать казки? Це я знаю!
Отож-бо, тихенько, бо я починаю…
"Настав кінець епохи бідності, кінець епохи брехні.
Тарифи на житлово-комунальні послуги знизились вдвічі. Людей, віком від 70 років взагалі звільнено від плати за комірне.
Зарплата вчителя досягла 4 тис.$ на місяць і тепер кожний учитель живе, як президент.
Лікар отримує 22 тис. грн., медсестра – 17 тис. грн., а санітарка – 12 тис. грн. на місяць.
Зникли кортежі. Державні дачі передані дітям і чиновники більше на них не живуть.
Закриті всі VIP-палати в лікарнях і президент тепер лікується не у Феофанії, а у звичайній лікарні.
На державні посади тепер призначають не кумів, братів і сватів президента. І навіть не друзів його дитинства із 95-го кварталу. А професійних, чесних, і компетентних людей, які не зашкварені.
Ми стали майстрами спорту по боротьбі з коронавірусом і майже побороли епідемію асфальтотерапією. У нас вчиться і нам заздрить весь світ, який змушений терміново вакцинуватися. А ми – ні. Бо немає потреби.
Ми побороли корупцію і посадили корупціонерів. Майже всіх, бо залишився один Порошенко, але і йому скоро настане кінець!
Нарешті ми перестали стріляти, і на Донбасі настав МИР"…
Ось така *уйня, малята. Себто, новорічна казочка.
Її для Вас написав найкращий казкар України – Володимир Олександрович Зеленський.
Зрозуміло?
Ну а тепер уже пізно. Час вам в ліжечка. І спати.
І хай вам присняться хороші-прехороші, солодкі-пресолодкі сни.
Вечір стиха вечоріє, вдалині наш бір синіє.
А до того синєбору позліталися в цю пору птиці ночувати.
Бір їм казку прошепоче і послухають охоче сойки, зяблики, синиці
І малі й великі птиці полягають спати.
Отже й ти, малятко, цить! І зайчик сіренький спить.
Сплять при дорозі воли. Сплять на відрозі орли.
Тільки не спить пастушок. Свиснув – летить посошок!
Сплять наші рідні краї, ниви дорідні й гаї.
Спи, мій маленький, цить! І зайчик сіренький спить…
На добраніч! Добраніч, добраніч, добраніч…