Про українізацію та долю РПЦ: інтерв'ю з віце-прем'єр-міністром Кириленком

Уже на початку 2019 року Верховна Рада візьметься за остаточне прийняття закону про українську мову. Очікується, що нові норми врегульовують використання державної мови. Автори ідеї переконані, що завдяки фундаментальній ініціативі через десяток років у країні розмовляти українською стане нормою.

Про особливості нового закону про мову, а також долю Московського патріархату в Україні в ефірі ObozTV розповів віце-прем'єр-міністр із гуманітарних питань В'ячеслав Кириленко.

— Рада не встигла проголосувати мовний закон у другому читанні. Зараз у нас залишається невизначеність. Свого часу проголосований закон Ківалова-Колесніченка — він спочатку діяв, а завдяки вашому законопроекту він уже не діє. Ми зараз десь посередині між чинним і скасованим?

— У нас зараз немає ніякого мовного закону. Закон Партії регіонів, прийнятий із порушенням усіх регламентів, законів, Конституції і процедур, скасований. Але іншого закону, який би регулював застосування мови, немає. Є тільки 10 стаття Конституції.

Тому в першому читанні парламент схвалив відповідний законопроект у листопаді. І ось учора (19 грудня. — Ред.) комітет із питань духовності розглянув величезну кількість поправок до другого читання — 2059 штук. Я брав участь у цьому і депутати підтримали винесення законопроекту на друге читання.

— А що буде нового? Що зміниться?

— Закон регулює використання української мови в усіх сферах — на телебаченні, на радіо, у друкованих ЗМІ, у судочинстві, у діяльності установ і органів влади, в рекламі — словом, у всіх сферах суспільного життя. Там, де вже все врегульоване, наприклад, як квоти на радіо і телебаченні, в основному збережуться діючі норми.

Там, де передбачені якісь нові норми, передбачені й перехідні періоди. Не буде того, чим намагаються лякати українців, що хтось когось змушуватиме говорити якоюсь мовою.

Читайте: Ще одна область України відмовилася від російської мови: що це означає

В особистому спілкуванні кожен обирає мову спілкування, який йому підходить, але державні органи, установи, органи самоврядування і все, що працює від імені держави, буде користуватися українською мовою. Будуть захищені права споживачів на отримання інформації та обслуговування українською мовою.

— Щодо пунктів. Один із них передбачає, що українською мовою повинен володіти кожен громадянин, а також претенденти на громадянство. Що означає "повинен володіти" і хто це перевірятиме?

— Якщо це буде приватна особа, то ніхто перевіряти не буде, хіба що атестат про середню освіту — він же фіксує рівень володіння державною мовою. Якщо громадянин хоче стати державним службовцем, зайняти держпосаду або в органах самоврядування, отримати українське громадянство, то він повинен зафіксувати рівень володіння, отримати державний сертифікат.

— Спеціальний орган?

— Буде державна комісія із питань стандартів української мови, яка розробить програмні завдання. Також створимо Інститут уповноваженого із питань державної мови, який розглядатиме можливі скарги, випадки невиконання закону про мову, здійснюватиме моніторинг.

Ми розглядаємо мову не як питання лінгвістичне або філологічне, а як складову національної безпеки. Без української мови немає ідентичності, тобто сталої і стабільної української держави, яка може забезпечити суверенітет і територіальну безпеку.

Читайте: Без паперів і черг: українцям підготували сюрприз із адмінпослугами

Виходячи з цього, держава у довгостроковій перспективі має зробити умови для вивчення української мови. Також передбачені спеціальні безкоштовні курси для бажаючих і тих, кому буде потрібно отримати сертифікат. Держава буде всіляко сприяти, щоб люди мали безперешкодну можливість опанувати державну мову. Це довгостроковий проект, який поверне українську мову в усі сфери.

Дивіться відео за темою:

У 19 столітті чехи також забули свою мову і говорили німецькою, але у них відбулося національне відродження і ніхто зараз не питає, володієш ти чеською чи ні. Тим більше якщо хочеш працювати в держструктурі. Ми тут не унікальні. 300 років колонізації не пройшли повз нас, держава повинна докласти законодавчі зусилля, щоб відновити використання української мови.

— Розмовляти українською мовою зобов'язані всі топ-чиновники і співробітники правоохоронних органів. Також зобов'язані говорити українською депутати всіх рівнів, судді, адвокати, керівники ВНЗ і медпрацівники. Хто буде перевіряти це? І чи всі в уряді володіють українською мовою, а в парламенті?

— В уряді всі володіють, хто краще, хто гірше. Той, хто гірше, вже свої недоліки виправляє. У парламенті знаю і ми всі бачимо, що ті, хто не бачить існування України як незалежної держави, обставин і громадської думки намагаються використовувати українську під час офіційних виступів.

Читайте: Скасування свят і перейменування областей: Україна поставить крапку в декомунізації

Щодо лікарів, службовців, вчителів — це прямі норми закону, що вони повинні володіти мовою. Але щодо судових засідань, медичного обслуговування — якщо медику і пацієнту легше використовувати якусь іншу мову, крім державної, вони зможуть її використовувати в своєму спілкуванні.

Те ж саме може бути використане в суді, якщо підозрюваний чи підсудний не володіє державною мовою із яких-небудь об'єктивних обставин. Але після схвалення закону все те, що буде відбуватися іменем держави і фінансуватися державою, враховуватиме необхідність відновлення у правах української мови, яка століттями зазнавала утисків. Підкреслюю, що ми розглядаємо це як довгостроковий проект.

— Законопроект передбачає кримінальну відповідальність за публічне приниження української мови. Що мається на увазі?

— Приниження і неповага мають місце і це неприпустимо із точки зору норм закону, але кримінальної відповідальності не буде. Замість цього передбачена адміністративна відповідальність у вигляді санкцій і штрафів. Спочатку може бути попередження якимось посадовим особам за порушення закону.

Дивіться відео за темою:

— Можете на прикладі пояснити?

— Діятиме уповноважений із питань державної мови. До нього надходитимуть скарги щодо того, що якась службова особа під час виконання обов'язків не використовує українську мову всупереч чинному законодавству. Що, по суті, неможливо у будь-якій країні, яка себе поважає. У Франції, Німеччині, Британії, Литві, будь-де.

Якщо ця скарга буде офіційно зареєстрована, відбудеться перевірка. Якщо скарга буде обґрунтована і це підтвердиться, посадова особа спершу отримає попередження. Якщо ж ця посадова особа попадеться вдруге — це вже неповага до державної мови, адже вона отримує гроші з держбюджету, діє від імені держави, але мову цієї держави не поважає і не застосовує.

Тоді можуть діяти штрафні санкції, але вони стосуються не посадових осіб, а установ і організацій. А держслужбовці, які нехтують мовним законом — їхнє питання розглядатиме комісія Вищого корпусу державної служби або інші установи.

— Які суми штрафів?

— Це друге читання, усе може змінюватися. Але якщо це повторне порушення, і попередження не спрацювало, штраф становитиме від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів. Тобто 5100-6400 грн. Держава буде серйозно ставитися до тих, хто порушує мовне законодавство. Всі чомусь думають, що ніхто не буде виконувати норми. Але на радіо квоти ввели, всі працюють, ніхто не закрився, прибуток отримують...

— Хоча погодьтеся, обурення було.

— Було сильне. На телебаченні ввели і всі працювали. Так само буде і в будь-який інший сфері.

Читайте: Мовний інспектор і штрафи: Рада готує повальну українізацію

— А якщо держслужбовці або народні депутати, котрі часто ходять на ефіри, не будуть розмовляти українською мовою — це буде порушення?

— У телебачення також є квоти і вони повинні їх виконувати. Народний депутат під час виконання своїх обов'язків, а телеефір про державні справи — це виконання своїх обов'язків, без сумніву має користуватися державною мовою.

Він повинен володіти, це передбачає відповідна стаття закону. Вдома з дружиною може і "по-русски поговорить" — немає запитань. Якщо він прийшов розповідати про державні справи, то повинен поважати державну мову. І депутат, і член Кабміну, і представник місцевого самоврядування.

— Хто буде вибирати Уповноваженого?

— Кабінет міністрів затверджує.

— Це конкурсна посада?

— Поки що законопроект пропонує декільком установам вносити кандидатури після попереднього відбору і з трьох кандидатур Кабмін вибере одну людину, але все буде публічно.

— Одне з історичних голосувань — перейменування УПЦ МП на Російську православну церкву. Ми бачили опір з боку МП — якщо вони не будуть виконувати цю норму, може бути покарання? Або не виконати неможливо?

— У нас створена канонічна церква, визнана Константинопольським патріархатом і 15 грудня відбувся Об'єднавчий Собор. Там був обраний предстоятель, якому 6 січня на Різдво вручать Томос. Це означає, що церква — єдина православна канонічна, яка діє на території України. Разом із тим у нас є й інші, які співпрацюють із Російською православною церквою.

У нас у законі написано, що Росія є країною-агресором і багато хто вже бачив, як вона діє. Це не вимагає юридичного пояснення, тут і політично, і по-людськи всі розуміють. Але в законодавстві у нас закріплено...

Читайте: Історична подія. Як в Україні створили єдину церкву і коли отримаємо Томос

Це означає, що вони повинні зібратися і перейменуватися. По суті УПЦ МП є філією РПЦ і це зазначено у їхньому статуті. Це означає, що вони повинні формалізувати зв'язок, виходячи з нових українських реалій — створення в Україні єдиної православної церкви. Прийнятий закон стане додатковим стимулом для розуміння нових реалій в Україні.

Щодо УПЦ МП — після підпису президента вони будуть жити в інших юридичних реаліях, у разі зміни назви статут УПЦ МП може бути переглянутий із точки зору реєстрації державними органами.

— Переглянутий, що це означає?

— Якщо якась релігійна конфесія не виконуватиме норми закону, то державна інституція може скасувати реєстрацію статуту, як такого, що не відповідає чинному законодавству — хоча б в частині назви.

— Якщо в лаврі залишаться таблички УПЦ, то після того, як закон запрацює, УПЦ МП там вже не можуть перебувати?

— Закон запрацює, але після цього треба буде схвалити низку розпорядчих актів, і в кінці кінців ми підійдемо до питання статуту УПЦ МП. Він із моменту вступу в силу закону не може мати таку назву, оскільки статут передбачає єдність із Російською православною церквою.

Це не означає, що хтось її виганятиме з лаври або інших церковних споруд, але речі повинні бути названі їхніми іменами. Вона може вибрати абсолютно будь-яку назву, але називатися Українська православна церква вже не зможе. Оскільки це не відповідає юридичній, політичній реальності.

Читайте: У зв'язку з Томосом: в Україні вирішили створити новий державний орган

— А вони можуть стати православною церквою Московського патріархату з центром у Росії?

— Це їхня справа, як вони будуть перейменовані. Але після підписання закону, вони будуть змушені зібратися і прийняти рішення. До того ж закон був прийнятий парламентом, а це означає, що рішення підтримало суспільство. Раніше були розмови про розкольників, а зараз Вселенський патріархат зняв і анафеми, які були накладені на Святіших Філарета й Макарія.

Він підтримав процес створення автокефальної церкви. Тому говорити, що нам нікуди йти і ми розкольники — не виходить,оскільки рішення було від Вселенського православ'я.

Звичайним людям, мирянам — одна дорога до Православної церкви України, куди вже увійшла частина архієреїв УПЦ МП і все більше приходять мирян. А ті, хто не бачить православну церкву, напевно недолюблюють нашу церкву і країну. Вони будуть у РПЦ, а люди бачитимуть табличку, де написано "Православна церква в Україні" і все зрозуміють, що це визнана церква. А тут бачать "Російська православна церква" і вони будуть знати, куди їм йти.