Відео дня
Скасування свят і перейменування областей: Україна поставить крапку в декомунізації
Процес декомунізації в Україні добігає логічного кінця. За останні 4 роки зусиллями Верховної Ради, місцевих і обласних рад загалом змінені назви сотень населених пунктів, вулиць та об'єктів культури. Зараз же Інститут національної пам'яті України, а також окремі народні депутати розглядають можливість продовжити декомунізацію основних свят.
Що це означає і коли завершиться процес — з'ясовував OBOZREVATEL.
Залишилося небагато
На загальнодержавному рівні процес декомунізаціі може завершитися вже навесні 2019 року. Ще у квітні 2018 року було зареєстровано два законопроекти, що передбачають перейменування областей. Група з понад 150 народних депутатів запропонувала українцям змінити один з основних пунктів Конституції — адміністративно-територіальний поділ країни. Перейменувати Дніпропетровську область на Січеславську, а Кіровоградську — на Кропивницьку.
Читайте: Фінал декомунізації: українців очікують історичні зміни
Проекти депутати планували прийняти ще у вересні-жовтні, але через внутрішні проблеми і повільний розгляд основних проектів голосування знову переноситься.
"Проекти законів (щодо перейменування Кіровоградської та Днепропетровської областей. — Ред.) перенесемо на середину жовтня. Сьогодні (4 жовтня. — Ред.) ми їх не встигнемо розглянути, накопичилися важливі питання щодо української мови, а також зняття недоторканності", — розповів OBOZREVATEL народний депутат від "Народного фронту" Ігор Алексєєв.
Загалом кінець перейменування топонімів підтверджує і нардеп від Радикальної партії Олега Ляшка Ігор Мосійчук. Він, щоправда, впевнений, що попереду країну чекає "декомунізація в головах українців".
Дивіться відео на тему
"Якщо ми дивимося на декомунізацію як на інструмент перейменування населених пунктів, то ми добігаємо кінця. А якщо з точки зору явища — треба декомунізувати мізки, змінити психологію. Це не можна зробити заміною табличок, має пройти час і певна виховна робота серед молоді", — розповів OBOZREVATEL Мосійчук.
Читайте: Перейменування областей в Україні: В'ятрович пояснив логіку
У пояснювальній записці ініціатори проектів зазначили, що географічні назви треба узгодити із законом "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного тоталітарних режимів і заборони пропаганди їхньої символіки". Крім того, нардепи запевняють — значна частина жителів даних областей підтримують ідею перейменування областей.
Згідно з процедурами, за законопроект повинні проголосувати дві третини від складу парламенту — 300 осіб.
Візьмуться за свята і села
При цьому по країні процес перейменування і зміни радянської символіки ще не завершився. Як пояснив OBOZREVATEL начальник відділу аналізу регіональних особливостей і політики національних меншин Інституту національної пам'яті Богдан Короленко, за парламентом залишилося ще рішення щодо одного з районів і 9 населених пунктів.
Читайте: "Ленін, ти так змінився": в мережі показали, що залишилося від вождя СРСР на Донбасі
"Є ще один Кіровоградський район, який має бути перейменований. Крім того, в Україні є ще 9 населених пунктів, виявлених працівниками Інституту національної пам'яті до того, як парламент проголосував перейменування 987 населених пунктів і 25 районів. Місцеві ради мали подати інформацію, але, очевидно, вони її приховали. Ми змогли це встановити за допомогою громадян, краєзнавців. На даний момент законопроекти про перейменування перебувають у парламенті...", — розповів Короленко.
Після зміни назв населених пунктів, народні депутати можуть перейти до голосування проекту закону про "Державні та інші свята". За словами завідувачки сектору методичної роботи Інституту Анни Байкенич, проект узгоджує зараз Міністерство культури України.
"При складанні проекту ми виходили з правових актів як українських, так і міжнародних. Там є конкретні назви конкретних свят", - пояснила Байкенич, а також додала, що його головна мета — навести лад в українському календарі.
Йдеться про ініціативу прибрати старі радянські свята або замінити їх на альтернативні. Як зазначено на сайті Інституту, документ доповнено новою категорією — "Міжнародні дні", куди включені зокрема 8 березня — День боротьби за права жінок (день буде святковим, але не вихідним) і 1 травня — День праці (буде вихідним).
"Інститут прислухався до побажань громадськості і включив до проекту традиційне свято — День Святої Трійці. Другий день після Великодня і Трійці (понеділок) залишається вихідним. Також вноситься як традиційне свято — Різдво Христове за юліанським календарем, яке святкується 25 грудня (не є вихідним днем). Неробочий святковий день пропонується не переносити на понеділок, якщо він припадає на вихідний (крім Різдва за григоріанським календарем, 7 січня)", — зазначено у документі.
День Державного Прапора України відзначатиметься 4 вересня (саме цього дня підняли синьо-жовтий прапор над будівлею Верховної Ради України у 1991 році).