УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Ні Київ, ні Москва не вірять в успіх переговорів: про що говорять дипломати, поки на полі бою вирішується доля України

4 хвилини
18,5 т.
Ні Київ, ні Москва не вірять в успіх переговорів: про що говорять дипломати, поки на полі бою вирішується доля України

І Україна, і Росія розуміють, що мирні переговори не стануть шляхом до припинення війни. Ба більше – таке завдання навіть не стоїть перед дипломатами. Майбутнє України та всього світу вирішуватиметься саме на полі бою.

При цьому темп діалогу та його градус залежать від ситуації на фронті. Про це повідомляє BBC, посилаючись на джерела, близькі до переговорних груп обох країн. Сенс цих переговорів із РФ – визначити, як ми співіснуватимемо далі.

"Сенс переговорів – визначити базові правила, за якими Україна та Росія житимуть у майбутньому, щоб подібні війни не повторювалися, а саме – які документи потрібно буде обговорювати та підписувати після того, як замовкнуть гармати", – йдеться в повідомленні.

Про які документи говорять сторони

Остання жива зустріч між Україною та РФ відбулася майже місяць тому у Стамбулі. Саме тоді було озвучено "стамбульське комюніке" – всі деталі про нього ви знайдете за посиланням.

Джерело, близькі до російської делегації, каже, що підсумкове комюніке було результатом консенсусу. В Україні ж заявили, що "на 90%" текст цього документа написали члени української делегації.

Проте формально комюніке було ініціативою української сторони. Тож Київ мав би отримати від Росії відповідь на цю пропозицію.

Згодом прессекретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков оголосив, що українській стороні нібито передали "проєкт документа, який містить у собі абсолютно чіткі, випрацювані формулювання".

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія не передавала Україні жодного проєкту документа у межах переговорів щодо завершення війни.

Водночас член української переговорної групи, радник глави офісу президента Михайло Подоляк повідомив, що сторони жваво обговорюють "стамбульське комюніке", обмінюючись зауваженнями та зустрічними пропозиціями.

"Але жодних радикально нових пропозицій порівняно зі "стамбульським комюніке", які б дозволили говорити про принципово інший документ, ані Росія, ані Україна не висували", – пише BBC.

Як на переговори вплинули звірства росіян у Бучі та затоплення "Москви"

"Стамбульське комюніке", згадане раніше, було озвучено ще до того, коли стали зрозумілими масштаби звірств російської армії проти мирного населення на окупованих територіях Київщини. Перші кадри десятків закатованих загарбниками українців з'явилися вже після цього етапу переговорів, вони спричинили злам у свідомості українців.

Буча помітно вплинула на позицію офіційного Києва, бо все наше суспільство ставило лише одне запитання: "про які перемовини з РФ тепер може йтися?".

Михайло Подоляк сказав, що якби на момент перемовин у Стамбулі українська влада мала повну інформацію про події в Бучі, щонайменше, формулювання преамбули "стамбульського комюніке" були б жорсткішими: там, імовірно, були б згадані "нелюдські методи ведення війни" з боку РФ.

У Росії також заявили, що "Буча була значним негативним чинником для переговорів. Буча вплинула на українську делегацію. Деякі люди закрились". Проте "після "Москви" стало зовсім погано", – додав співрозмовник видання.

Затоплення крейсера "Москва" – флагмана Чорноморського флоту РФ – вплинуло на настрій голови країни-агресора Володимира Путіна. Джерело у Москві каже, що для Росії це було приниженням та "ляпасом", воно "відсунуло мир щонайменше на місяць".

Про що сперечаються Україна та РФ

Від самого початку сторони домовилися не афішувати розбіжності у договорі про гарантії безпеки, які обговорюються, проте частина з них усе ж просочилася в ЗМІ.

Зокрема, в Росії хотіли б бачити серед країн-гарантів безпеки України Білорусь. Київ заявив, що це створення штучних інформаційних приводів.

"Для Росії це питання справді важливе. "Чорти" ховаються у деталях. Україні б хотілося, щоб у разі безпосередньої небезпеки країни-гаранти одразу б вводили війська. Їм хочеться зобов'язувальних домовленостей", – каже наближене до переговорів джерело.

Водночас РФ хоче мати можливість заблокувати потенційне застосування військової сили. Проте Київ не має наміру підписувати будь-який документ, який передбачатиме можливість Москви заблокувати запуск механізму захисту України.

Коли зустрінуться Зеленський та Путін

Зазначимо, що "стамбульське комюніке" передбачає, що питання майбутнього українського Донбасу мають обговорити на особистій зустрічі президенти України та Росії.

Український лідер Володимир Зеленський сказав, що "він не хоче, але мусить зустрітися з президентом Росії", якщо в РФ мають намір вирішити питання територіальної цілісності України дипломатичним шляхом.

Про позицію Володимира Путіна щодо такої ймовірної зустрічі відомо значно менше. Кілька тижнів тому він казав, що спілкуватися із Зеленським "ще не час".

"Я сумніваюся, що Російська Федерація об'єктивно дивиться на реальність. Мені здається, вони настільки глибоко зашилися у своєму ілюзорному світі, що, мабуть, для розриву цього кокона їм потрібен якийсь час", – сказав Михайло Подоляк, резюмуючи, що зараз зустріч Путіна із Зеленським видається малоймовірною.

Нагадаємо, що радник голови Офісу президента України Олексій Арестович сказав, що активні переговори не можливі під час воєнної операції. Все, що відбувається, це надсилання листів, консультації та телефонні розмови. Усі очікують на військовий результат.

За його словами, зараз готові лише чорнові варіанти угод. Водночас у них не зазначено рішення щодо Криму та Донбасу.

Як повідомляв OBOZREVATEL, глава МЗС РФ Сергій Лавров вважає, що війна проти України завершиться підписанням договору. Нюанси цієї угоди залежатимуть від стану справ на полі бою.