Лебедько: Лукашенко намагається підвищити значущість для Путіна, через мігрантів може розв'язатися війна

Спроба організувати в ЄС чергову кризу з мігрантами спочатку виглядала як успішна. Польща і Литва не були готові до такої гібридної атаки самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, але Європа швидко прийшла до тями і тепер диктатору загрожують проблеми.

Історія з біженцями на кордоні з Польщею може стати початком війни між Білоруссю-Росією та Євросоюзом. Також не заперечується ймовірність, що ситуація може бути відволікаючим маневром, щоб приховати приготування президента країни-агресора Володимира Путіна до великої спецоперації на території України.

Таку думку в ексклюзивному бліцінтерв'ю OBOZREVATEL висловив білоруський опозиційний політик Анатолій Лебедько. Далі наводимо його пряму мову.

Навіщо Лукашенко атакує Європу?

Лукашенко намагається вирішити кілька завдань. Одне з них – змусити ЄС піти на переговорний процес на його умовах. Мовляв, "не відправлятиму я жодних парламентерів до Відня на зустріч високого рівня", яку ініціювала Австрія як майданчик для діалогу (22 листопада у Відні під егідою федерального канцлера Австрії пройде конференція за участю Росії, чинної влади Білорусі та білоруської опозиції, мета якої – налагодження діалогу, – Ред.): "Я хочу, щоб ви приїхали до мене, і я диктував умови".

Для нього дуже важливо бути переможцем у цій ситуації. Це особливо важливо задля його оточення, для військових чиновників.

Мігранти накопичувалися в Білорусі, і громадська думка була не на боці Лукашенка. Саме тому останнім часом він розпочав організовані походи на Варшаву, ескалацію, посилення напруги.

У цій ситуації Лукашенко намагається підняти свою значущість для Кремля, оскільки він виконує функцію прямого протистояння із Євросоюзом. Це відповідає інтересам Путіна, бо на тлі Лукашенка, який воює із Заходом, Путін може мати зовсім інший вигляд. У нього є шанси підвищити свій вплив на Лукашенка і, можливо, виступити в ролі посередника у переговорному процесі між Заходом та Лукашенком.

Ставки дуже високі – і для Лукашенка, і для Кремля, і для Європейського Союзу, і для громадян Білорусі.

Якщо на початку Лукашенко володів ініціативою, і Литва, Польща та Латвія були не готові до цієї гібридної атаки, то згодом вони вчинили низку контрзаходів. І це вже стає проблемою для Лукашенка, а не для цих країн.

Фактично Європейському Союзу зараз доводиться складати іспит, наскільки він може бути консолідованим. Вирішується питання, чи будуть санкції, чи ні, якщо так, то в якому обсязі.

Що буде далі: три сценарії

Перший сценарій: ситуація може бути відкручена до 9 листопада, коли відбулася ескалація. Це означає не організовувати нових колон мігрантів.

Другий сценарій: ситуація може бути відкручена до кінця травня, коли все, власне, і почалося. Тобто ліквідувати ці табори біженців – організовано через авіакомпанії Іраку та Сирії відправляти цих людей назад.

Можливий ще й третій сценарій – перетворення на збройне зіткнення. А це вже запах відвертої війни. Може статися що завгодно. Наприклад, загинути білоруський прикордонник чи прикордонник Польщі. І це спроможне спровокувати розвиток воєнного конфлікту.

У цьому є певний інтерес і Росії – ускладнити відносини, щоб до Білорусі можна було спрямувати не якихось "зелених чоловічків", а просто збройні сили РФ, оскільки є домовленості з Лукашенком.

Ми вже бачимо, що російські стратегічні бомбардувальники Ту-160, носії ядерної зброї, вже літають у районі Білорусі.

Путін може готувати нове вторгнення до України?

Це може бути маневром, що відволікає від якоїсь великої спецоперації на російсько-українському фронті. Це може бути контрольованим сценарієм.

Наразі увага світової спільноти, Євросоюзу, значною мірою прикута до того, що відбувається на білорусько-польському та білорусько-литовському кордоні. А це дозволяє росіянам у більшій тиші готувати масштабне вторгнення в Україну.

Я не заперечував би ймовірність, що потоки мігрантів керовані. Адже ці табори на кордоні закриті. Туди неможливо прийти ані незалежній пресі, ані простим людям. Є вже кілька історій, коли білоруси намагалися туди пройти, щоб запропонувати якусь допомогу, підтримку та забрати хоч би дітей. Але їх туди ніхто не пускає. Ці табори під повним контролем військових.

Це означає, що цей табір, умовно кажучи, можуть організовано доставити з кордону з Польщею на кордон з Україною.

Путін хоче посунути Лукашенка?

Росія зацікавлена в тому, щоб Лукашенко провів конституційну реформу в Білорусі (статус уряду трохи посилиться. – Ред.) і якийсь ірано-казахстанський варіант був реалізований у країні, щоб Лукашенко трохи відійшов убік. Занадто багато в нього токсичності.

Наразі багато білорусів як ніколи погано ставляться до РФ, відносини з Росією вони переводять на підтримку Путіним Олександра Лукашенка. Путін забирає токсичність Лукашенка на себе.

Опитування, проведене російським ВЦИОМ, показало абсолютно несподівані результати: у Білорусі серед зарубіжних політиків Ангела Меркель популярніша за Путіна. У стратегічному плані це погано для Росії.

Завдання Лукашенка – зберегтися при владі та зберегти за собою повний контроль на якомога більший термін, а значить, відпустити кремлівський повідець.

А інтерес Путіна – зменшити цей повідець, щоб зберегти свій контроль над Білоруссю, але, можливо, вже через свою більшу присутність у парламенті, який матиме більше повноважень, або через президента. Нехай із меншими повноваженнями, але під контролем Росії і не такого токсичного.