КСУ відмовився приводити до присяги призначених Зеленським суддів: названо причину

2 хвилини
38,8 т.
КСУ фактично поставив під сумнів правомірність указів Зеленського

У вівторок, 30 листопада, Конституційний суд України визнав неможливим приведення до присяги Олександра Петришина та Оксани Грищук, яких 26 листопада президент Володимир Зеленський призначив суддями КСУ. Таке рішення ухвалено через відсутність вакансій суддів КСУ за квотою президента.

Про це йдеться на сайті Конституційного суду. Відповідно до ст.148 Конституції, до складу КСУ входять 18 суддів, які призначаються президентом, парламентом та з'їздом суддів (по 6 суддів).

На цих посадах перебувають призначені у різний час різними президентами судді Сергій Головатий, Віктор Колесник, Василь Лемак, Володимир Мойсик, Олександр Касмінін та Олександр Тупицький, конституційний термін повноважень яких ще не закінчився.

Відео дня

За такої ситуації складання присяги судді КСУ Петришиним та Грищук призвело б до неправомірного збільшення конституційного складу КСУ – з 18 до 20 суддів, а потім до нелегітимності діяльності КСУ взагалі.

"Для того, щоб процедура призначення суддів Конституційного суду України та набуття ними повноважень відповідала вимогам європейських стандартів, установлених Страсбурзьким судом, неодмінно має бути дотримано приписів Конституції України", – йдеться в повідомленні.

Аргументом на користь такого висновку було рішення Європейського суду з прав людини від 7 травня у справі "Ксеро Флор проти Республіки Польща". ЄСПЛ визнав порушення прав людини на справедливий суд через те, що в ухваленні рішення Конституційного трибуналу Польщі брала участь особа, призначена Сеймом членом Конституційного трибуналу на вакансію, яка не існувала.

КСУ виходив із того, що на момент видання Зеленським указу про призначення Петришина та Грищук усі шість посад суддів КСУ за квотою президента були зайняті і вакансії, на які глава держави міг би призначити нових суддів, відсутні.

Своїм рішенням КСУ фактично поставив під сумнів правомірність указів Зеленського про призначення Петришина та Грищук через те, що президент не мав правових підстав для такого призначення. Крім того, рішення означає, що КСУ не вважає звільненими у передбаченому Конституцією порядку суддів Касмініна та Тупицького, укази про призначення яких суддями КСУ Зеленський скасував ще 27 березня.

Нагадаємо, 14 липня Верховний суд визнав незаконним указ Зеленського про скасування ним указу про призначення Тупицького суддею КСУ. Офіс президента оскаржив це рішення. Тепер справа перебуває на апеляційному розгляді у Великій палаті Верховного суду.

Як повідомляв OBOZREVATEL, 26 листопада було опубліковано укази Зеленського про призначення Олександра Петришина та Оксани Грищук суддями КСУ.

Раніше Державне бюро розслідувань завершило розслідування справи, у якій фігурує Тупицький. Його підозрюють у свідомо хибних свідченнях та штучному створенні доказів захисту. Зокрема, розслідування встановило, що у жовтні 2018 року він здійснив підкуп свідка.

Також стало відомо, що Тупицький має отримати від КСУ майже 904 тисяч гривень суддівської винагороди – ті гроші, які він недоотримав раніше через карантин.

Сам ексглава КСУ стверджував, що "чистий перед судом" і не заслужив жорсткого запобіжного заходу.

16 листопада Подільський районний суд Києва обрав запобіжний захід Тупицькому у вигляді 45 тисяч гривень застави.

В Офісі генпрокурора заявили, що Тупицького, а також головного бухгалтера КСУ судитимуть за "махінації" із ключем підпису платіжних документів. Факти їхнього несанкціонованого втручання у роботу автоматизованої системи були зафіксовані ще 2020 року. Зазначається, що такі втручання відбувалися навіть тоді, коли Тупицький перебував за кордоном.

Журналістам стало відомо, що Тупицький відвідував Крим уже після того, як його тимчасово окупувала Росія. Він приїжджав на півострів у 2016-2017 роках.