"Кремлю не врятуватися": міжнародні юристи винесли вердикт анексії Криму

Експерти в галузі міжнародного права пророкують створення трибуналу з розслідування анексії Криму та дій Росії. Вони вважають, що кримська проблема буде вирішена на користь України, нехай і не скоро.

Висновки юристів-міжнародників із декількох країн узагальнені в книзі-збірнику матеріалів "Випадок анексії Криму в контексті міжнародного права", випущеної в Польщі англійською мовою. Презентація видання та міжнародна дискусія, організована Польсько-російським центром примирення і згоди, відбулася у Варшаві, передає "Радіо Свобода".

Учасники діалогу зійшлися на думці, що одностороннє рішення про входження Криму до складу Росії суперечило міжнародному праву, стало помилкою і привело Москву до ізоляції. Інструментами вирішення конфлікту експерти називають створення міжнародних інститутів, які призвели б до покарання учасників анексії Криму та бойових дій на сході України, застосування до них як законів України, так і міжнародних законів про злочини проти людяності, а також послідовну ізоляцію Росії.

Читайте: Воювати за Крим? Рідні бійців АТО оцінили дії України в 2014 році

В обговоренні брали участь директор Польсько-російського центру примирення і згоди професор Славомир Дембський, професор Микола Гнатовський із Університету імені Тараса Шевченка в Києві, професор Кароліна Верчіньська з варшавського Інституту правових наук, а також Діно Крітсіотіс, професор права і творець Центру з прав людини в Нотінгемському університеті.

Славомир Дембський зазначив, що анексія Криму стала тією помилкою, яка створила безліч нових труднощів як для Росії, так і для міжнародної спільноти.

У міжнародному праві існує трохи інструментів, використання яких здатне призвести до визнання відповідальності Росії за "кримську операцію". За словами Кароліни Верчіньської, Україна має можливість подати позов щодо Росії в Міжнародний суд ООН, але це не призведе до швидких юридичних наслідків, оскільки питання відповідальності за злочини такого роду може розглядатися кілька десятиліть ("випадок Югославії" розбирали 15 років).

Читайте: У анексований Крим зібралася нова делегація з Німеччини

Діно Крітсіотіс звернув увагу на те, що в міжнародному праві найчастіше важливе значення має стратегічне терпіння, хоча іноді проблема існує так довго, що будь-яке терпіння може вичерпатися. У зв'язку з цим британський професор згадав доктрину історичної консолідації: анексована територія через багато років може "надто грунтовно" перейти під контроль окупанта. Дуже важливим засобом боротьби з агресором, за словами вченого, є "зброя ізоляції": необхідно послідовно і всіма доступними методами проводити лінію на ізоляцію, нехай навіть якщо мова йде про державу-гіганта, причому не тільки за допомогою економічних санкцій. "Якщо проявити твердість і послідовність, то навколо Росії виникнуть герметичні бар'єри повної і послідовної ізоляції", - вважає професор. Захід підтримує зв'язок із Росією за різними напрямками і за різними каналами, нагадав він, але практично всі ці лінії комунікації проходять "повз Крим".

Кожен, хто вивчав міжнародне право, знає: стаття 2 Женевської конвенції визначає як акт агресії вторгнення однієї держави на територію іншої навіть у тому випадку, якщо цій агресії не виявлялося опору. Випадок із Кримом, однак, зовсім не був мирним, зауважив український правознавець Микола Гнатовський.

"Мені не подобається, коли деякі позасистемні опозиційні політики в Росії говорять, що в Криму слід провести новий референдум. Про який новий референдум може йти мова, якщо попередній був незаконним? - поставив він запитання. - Референдум у Криму може вважатися законним тільки в тому випадку, якщо він проводиться за законами України, якій півострів належить згідно з нормами міжнародного права".

Гнатовський вважає, що повинен бути створений спеціальний трибунал для розгляду російських дій щодо України. "Ніщо не може перешкодити державам світу створити такий юридичний орган", - заявив він. Юрист зазначив: вето, яке Росія накладе в ООН на можливе рішення про створення такого суду, - реальність, але з часом ситуація може змінитися.

Діно Крітсіотіс заявив, що військове вторгнення в Ірак або в Косово не можна порівнювати з ситуацією навколо Криму. За оцінкою професора, з військового погляду в цих випадках мова не йшла про анексію або захоплення території. "Так, була використана сила - відповідно до міжнародного права, хоча багато і стверджували, що це застосування сили незаконно. В цьому сенсі є схожість із російським випадком. Але ні в Косові, ні в Іраку за застосуванням сили не було територіального захоплення в будь-якій формі", - зазначив Крітсіотіс.

Читайте: Загострення в Криму почалося до втечі Януковича - екс-командувач ЗСУ

"У багатьох випадках держава, яка здійснює захоплення території іншої держави, відмовляється визнавати себе окупантом, тому що вважає свої домагання історично виправданими", - сказав британський правознавець. За його зауваженням, "держава не може бути сувереном і окупантом одночасно - ці терміни суперечать один одному".

Як повідомляв "Обозреватель", раніше американський дипломат Майкл Макфол дохідливо пояснив, чому Заходу не можна визнавати анексію Криму.