Кремль погрожує війною

4 хвилини
60,0 т.
Кремль погрожує війною

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков в інтерв’ю французькому телебаченню підкреслив, що прийняття України до НАТО є справжньою загрозою національним інтересам Росії, "червоною лінією" - і в цьому разі Москва вдасться до заходів, які будуть пов’язані з захистом її національної безпеки.

По суті це відкрита загроза війни. І те, що Пєсков робить цю заяву саме у розмові з французькими журналістами, говорить про те, що він погрожує не тільки Україні. Він погрожує і Заходу. Він попереджає: якщо країни-члени НАТО ухвалять рішення про прийняття України до Альянсу – це може закінчитися гарячим конфліктом. Можливо, гарячим конфліктом не із країнами-членами НАТО. Але гарячим конфліктом із самою Україною, в який країни-члени НАТО можуть бути втягнуті в ситуації, коли вони візьмуть курс на євроатлантичну інтеграцію нашої держави.

Відео дня

Це відверте залякування.

До такого залякування Кремль вдається не вперше. Вже тоді коли почалося розширення НАТО за рахунок країн Центральної Європи – у Москві були дуже незадоволені. І також говорили, що таке розширення загрожує інтересам Російської Федерації. І вигадали міф, що колишнього президенту Радянського Союзу Михайлу Горбачову буцімто обіцяли, що НАТО не буде розширюватися в разі, якщо буде розпущено Варшавський договір. Хоча Варшавський договір не мав жодних шансів на існування, бо це був союз Радянського Союзу з окупованими країнами. І після того як окупація закінчилася, жодна з європейських країн не хотіла бути в такому військовому блоці з державою, яка фактично окупувала її територію і загрожувала, а не захищала.

Хочеться нагадати, що всі ці протести з приводу розширення НАТО тоді лунали за часів президента Бориса Єльцина, а не за президента Путіна, якого вважають "яструбом" у зовнішній політиці. І саме так активно Москва протестувала проти прийняття до НАТО країн Балтії. Також називала це "червоною лінією".

Чи варто побоюватися російських погроз зараз? Очевидно, що це не порожні слова. Адже за останні роки Москва, можна сказати, перейшла від слів до дій. Відбулася війна проти Грузії, однією з важливих цілей цієї війни було також відтермінувати можливу євроатлантичну інтеграцію цієї колишньої радянської республіки. Відбулося захоплення українського Криму. Почалася диверсія на Донбасі, яка переросла в війну Росії проти України. Поза сумнівом сьогодні в російській столиці готуються до нових агресивних актів проти Української держави, до окупації нових українських територій. Так що дивуватися тут нема чого.

Москва дійсно може діяти за допомогою зброї в разі, якщо євроатлантична інтеграція України стане реальністю.

Однак є інше питання, набагато більш важливе. А якщо євроатлантична інтеграція України не буде реальністю – чи буде Москва дотримуватися миру? Чи не розв’яже вона гарячий конфлікт на українській території.

І на це питання відповідь дає сама історія.

Москва напала на Україну тоді, коли офіційно Україна була позаблоковою державою. І коли більшість населення нашої держави була проти вступу до НАТО. Мова йшла виключно про підписання угоди про асоціацію з ЄС. Угоду, яку тоді обговорювали чимало колишніх радянських республік, серед яких були і Республіка Молдова, і Грузія, і навіть Вірменія, яка залишалася з РФ в союзницьких взаєминах. Втім, Путін залякав тодішнього президента Вірменії Сержа Саргсяна і примусив його відмовитися від такої угоди з ЄС.

Однак знову таки – ні про яку реальну небезпеку національним інтересам Росії, про ніяке реальне розширення НАТО тоді й мови не йшло. При владі в Україні перебували сили, які якраз і виступили з ідеєю української позаблоковості. Більшість населення не було налаштовано євроатлантично.

І все ж таки в цій ситуації Москва напала на Україну, анексувала Крим, розпочала війну на Донбасі.

Якими є гарантії того, що в разі, якщо євроатлантична інтеграція України припиниться – припиниться і війна? Я вам відразу скажу: не те що немає ніяких гарантій - є чітка гарантія зворотнього. Якщо євроатлантична інтеграція України припиниться – війна проти України буде продовжуватися аж до повної окупації української території. Тому що в цьому разі Росії не буде кого боятися.

Зараз Москва, коли мова йде про такі країни як Естонія чи Латвія, чи Литва, чи Польща – просто не хоче вступати у відкритий конфлікт з усією системою солідарності Євроатлантичного союзу. Україна і Грузія – поза цією системою, і тому вони залишаються країнами, які є цікавими з точки зору російських агресивних намірів. Якщо Україна чи Грузія будуть оголошувати про свій позаблоковий статус, про те, що вони не хочуть вступати до НАТО – вони не врятують себе від майбутніх конфліктів із Росією. І вони не відновлять свою територіальну цілісність.

Чому Москва не хоче, щоб Україна стала членом НАТО? Тому що Москва хоче, щоб українська територія стала російською. А якщо Україна вступить до НАТО – ці можливості будуть виключені. Тоді РФ доведеться раз і назавжди розпрощатися зі своїм експансіонізмом. І пробувати розвиватися за рахунок власної території. А цього в цій країні не вміють історично. І жодна з російських влад, можливо, за винятком адміністрації Бориса Єльцина, навіть не пробувала розвивати територію Росії без агресивних захоплень інших держав.

Тож той, хто скаже, що до погроз Пєскова треба прислухатися, що треба подумати про нейтральний статус України, що, можливо, Росії варто сісти за стіл перемовин із західними країнами і домовитися про такий нейтральний статус в обмін на відновлення територіальної цілістності нашої держави і на її мирне нормальне існування – вкотре помилиться. В Росії не бачать Україну як незалежну державу. Не думають, що ця держава може довго проіснувати. Вся мета російської державної політики – це ліквідація суверенітету колишніх радянських республік. Насамперед - України і Республіки Білорусь.

І якщо ми з вами будемо вважати, що ці країни здатні проіснувати поза системою євроатлантичної безпеки – ми підпишемо їм смертний вирок. Так, євроатлантична інтеграція – це велика проблема і для нас, і для Заходу. Так, вона може пройти через конфлікти і випробування. Так, ці конфлікти можуть бути військовими. Але ми і без того маємо військові конфлікти в Криму і на Донбасі. Але іншого шляху для того, щоб Україна взагалі збереглася на політичній карті світу – немає.

Альтернатива – перетворення України на російську провінцію.

disclaimer_icon

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...