Колишній "недруг", що підставив плече: що стоїть за сваркою України з ключовим сусідом

Довгі роки Україна та Румунія були на ножах через територіальні суперечки, масову роздачу Бухарестом паспортів жителям Буковини та й просто історичні образи. Як наслідок - протягом десятиліть Румунія вважалася мало не головною загрозою цілісності України.

Відео дня

Перші позитивні зрушення намітилися в 2011-му, але по місцях все розставив 2014 рік: країна, яка сприймалася Києвом як потенційний агресор, підтримала Україну і в боротьбі з північним сусідом, і в сфері євроінтеграції. На тлі нападу Росії, неоднозначної позиції Білорусі, перманентних історичних конфліктів з Польщею й агресивних випадів націоналістичної Угорщини Румунія виявилася єдиним сусідом, з яким в України намітилася позитивна динаміка відносин. Однак конфлікт через мовний пункт реформи освіти багато хто сприйняв як закінчення відлиги.

"Обозреватель" розібрався, куди рухаються відносини Києва та Бухареста. Це третій матеріал циклу, присвяченого проблемам і перспективам взаємодії України з сусідами. У попередніх йшлося про Польщу та Угорщину.

Мовний конфлікт

Закон "Про освіту" негативно сприйняли майже всі сусіди України, але найбільш болісно відреагували Угорщина та Румунія. Офіційний Бухарест жорстко розкритикував мовну норму, заявивши про порушення прав нацменшин. Президент Клаус Йоханніс наприкінці вересня скасував візит до Києва, а деякі депутати румунського парламенту навіть закликали бойкотувати євроінтеграцію України вторячи Будапешту. Також румунські та угорські делегати проштовхнули в Парламентській асамблеї ради Європи резолюцію, що закликає переглянути закон "Про освіту".

Читайте: Закон про освіту: Порошенко провів важливі переговори з президентом Румунії

І все ж в бесіді з "Обозревателем" представники Адміністрації президента України заспокоюють: незважаючи на гучні заяви, Румунія готова до конструктивного діалогу. В АП відзначають, що найбільшу проблему представляє Угорщина зважаючи на прийдешні вибори, але навіть на цьому напрямку намітився прогрес.

"З Румунією в України багато точок дотику, особливо в питаннях безпеки. Скасування візиту - вимушений політичний жест з боку Йоханніса. Якби він цього не зробив, нарвався б на внутрішньополітичну критику. Що до перспективи відносин, думаю, у випадку з Румунією ситуація може покращитися через кілька місяців, якщо не виникнуть інші гострі кути", - підкреслив аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко.

Розбіжності з глибоким корінням

За кадром українсько-румунських відносин завжди були і будуть старі конфлікти та взаємні образи - їх накопичилося занадто багато. Чого тільки варта багаторічна суперечка за острів Зміїний, яка завершилася вердиктом Міжнародного суду ООН про делімітацію морських кордонів у 2009 році. Рішення, до речі, було не на користь України, оскільки Румунії відійшла потенційно багата нафтою та газом ділянка.

Читайте: "Два кроки": Україні запропонували "розбити" союз Угорщини та Румунії

Трохи пізніше розгорівся ще один конфлікт, викликаний рішенням Києва побудувати глибоководний судновий хід Дунай-Чорне море. Бухарест наполягав тому, що канал завдасть екологічної шкоди дельті річки. Хоча Сулинський і Георгіївський канали, які облаштовує Румунія, також призводять до серйозних екологічних змін в дельті Дунаю, зменшуючи довжину його рукавів.

Найболючіші для Києва розбіжності з Бухарестом пов'язані з нацменшинами. У різні періоди Україна побоювалася, що сусід може спробувати розхитати ситуацію на територіях, де компактно проживають етнічні румуни. Бухарест тільки посилював підозри, масово роздаючи паспорти мешканцям півдня Одеської та Чернівецької областей.

У Румунії ще не забули втрату територій, що входили до її складу в 1918-1940 роках - до підписання пакту Молотова-Ріббентропа. Через це між Києвом і Бухарестом в 90-і роки спалахувало ряд гучних конфліктів. Правда, потім Румунія вступила до НАТО й Європейського Союзу, що закрило їй шлях до будь-якого роду серйозних територіальних претензій. Однак хто б не був при владі в Бухаресті, одним з головних наративів завжди залишався захист нацменшин в інших країнах, який часом межував з втручанням у внутрішні справи сусідів.

Зміни на краще

Незважаючи на багаж недовіри та претензій, у 2014 році Румунія підставила Україні плече. Офіційний Бухарест підтримав Революцію гідності та негайно засудив російську агресію. По сьогодні Румунія бере на лікування поранених воїнів АТО та займається оздоровленням дітей українських військових.

Читайте: Антикорупційні стратегії Румунії та України: час і результати

У 2014-му, коли візова лібералізація здавалася утопічною метою, Бухарест підписав з Києвом угоду про малий прикордонний рух, переговори про який велися кілька років. Також Румунія стала першою країною, яка ратифікувала Угоду про асоціацію Україна-ЄС. І на відміну від Угорщини, навіть на тлі мовного скандалу, міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкан заявив про підтримку подальшої євроінтеграції Києва.

Безумовно, Румунія керується своїми інтересами. Мілітаризація анексованого Криму - виклик не тільки для Києва, а й для Бухареста. На відміну від країн Західної Європи, Румунія поряд з Польщею усвідомлюють, що Україна - фортпост, що стоїть на шляху російської агресії. У Бухареста є підстави для побоювань. Наприклад, в 2016 році, після установки натовської системи ПРО на півдні країни, президент РФ Володимир Путін прозоро натякнув, що відтепер Румунія під прицілом.