Інвестиційний бум почнеться після забезпечення європейської якості бізнес-клімату — Тимошенко

Зростання економіки України і залучення привабливих інвестиційних проектів почнеться тільки після того, як в державі будуть створені відповідні міжнародним нормам умови для ведення бізнесу.

Відео дня

Про це йдеться в представленому Юлією Тимошенко стратегічному документі "Новий економічний курс". Лідер "Батьківщини" переконана, що цього можна досягти за допомогою комплексного підходу і реформування ключових сфер держави.

"Сприятливий бізнес-клімат є необхідною умовою для підприємництва, є основою інноваційного розвитку, економічного зростання, високого рівня зайнятості та доходів населення. Створення бізнес-клімату європейського типу повинно стати однією з основних цілей реформаторських зусиль держави. У широкому контексті економічне середовище, сприятливе для бізнесу, включає такі складові: ефективна і вільна від корупції система державного управління; ефективна, незалежна судова система (яка гарантує виконання контрактних зобов'язань і захист прав власності); проста, прозора і доступна регуляторна система; сучасна і розгалужена матеріально-технічна інфраструктура для економічної діяльності", - йдеться в "Новому економічному курсі".

Як запустити економіку?

На думку авторів документу, макрофінансова стабільність України поряд з іншими позитивними економічними показниками повинна стати каталізатором для активізації підприємницької діяльності.

"Важливим аспектом є те, що активізація підприємницької діяльності та стійке зростання економіки в будь-якій країні неможливі без утримання макрофінансової стабільності. В умовах України досягнення цієї мети вимагає, перш за все, помірних темпів інфляції, стабільного обмінного курсу, стабільності банківської системи та забезпечення боргової стійкості. Крім того, поліпшення бізнес-клімату в Україні неможливо без вирішення таких специфічних завдань, як: спрощення системи оподаткування, захист економічної конкуренції, захист прав інтелектуальної власності, вдосконалення законодавства у сферах державного контролю, землеустрою та видачі дозволів на будівництво, ліцензування підприємницької діяльності", - пишуть у стратегії.

У "Новому економічному курсі" зазначають, що створення привабливого бізнес-клімату повинно починатися з формування зрозумілих правил у законодавчій сфері держави.

"Система чинного законодавства побудована таким чином, що потенційному підприємцю досить складно розібратися не тільки з умовами здійснення того чи іншого виду підприємницької діяльності, а й взагалі зрозуміти, які для цього необхідні документи, дозволи або ліцензії. Крім того, зараз існує величезна кількість тих же ліцензій і дозволів, інших дозвільних документів, видача яких прямо передбачена як законами, так і підзаконними актами, і є необхідною для здійснення того чи іншого виду підприємницької діяльності. Така ж ситуація і з питаннями припинення ведення підприємницької діяльності та ліквідації підприємств. Все це призводить до значного ускладнення ведення підприємницької діяльності", - констатують у документі.

Бюрократія як баласт

У стратегії також пропонують прибрати бюрократичні перепони, які зараз істотно ускладнюють підприємницьку діяльність.

"Необхідно значно скоротити кількість ліцензій і дозволів, що зменшить необгрунтованість обмеження підприємницької діяльності. При розгляді критеріїв ліцензування підприємницької діяльності необхідно виходити з визначення тих видів діяльності, які зачіпають питання національної безпеки і охорони життя і здоров'я людини. Необхідно створити "довідник підприємця" - єдину інформаційну базу з адміністративних питань бізнес-активності. Зокрема, це можливо на базі КВЕД, де пропонується узагальнити інформацію про умови ведення кожного конкретного виду підприємницької діяльності, необхідні документи, ліцензії і дозволи, загальні умови оподаткування, державний орган регулювання цього виду діяльності, умови припинення здійснення діяльності й так далі, з обов'язковими посиланнями на відповідні акти законодавства", - переконані автори "Нового економічного курсу".

Крім того, в документі наголошується, що всі процеси контролю і звітності повинні бути максимально прозорими та ефективними. А для цього необхідно задіяти розгалужену систему інтернет-ресурсів.

"Необхідно раціоналізувати процес звітності, ліцензування, сертифікації, збору інформації шляхом здійснення всіх необхідних операцій через один сайт, на якому знаходяться всі необхідні форми в електронному вигляді. Всі послуги з реєстрації, звітності, фінансово-податкових операцій повинні здійснюватися дистанційно завдяки розгалуженій системі інтернет-ресурсів. Дерегуляція підприємницької діяльності та підвищення якості регуляторної системи. Держава повинна забезпечити створення такого регуляторного поля для роботи бізнесу, яке, з одного боку, не обтяжувало б його діяльність, а з іншого - дозволяло гарантувати необхідний рівень безпеки громадян, охорони навколишнього середовища і не спотворювало умови конкуренції", - наголошується в стратегії.

Верховенство закону

У той же час в "Новому економічному курсі" зазначають, що без наведення ладу в судових органах вся ця робота ризикує стати безрезультатною.

"Необхідно встановити особисту відповідальність суддів за ухвалення незаконних рішень. При цьому система підтвердження порушення суддею норм законодавства, в першу чергу, повинна базуватися на рішеннях апеляційних і касаційних інстанцій. Це означає, що підтвердження іншими ланками судової системи правомірності рішення суду першої інстанції є підставою для проведення внутрішнього розслідування причин, що призвели до такої ситуації. У свою чергу, відповідальність судді, вина якого в ухваленні завідомо незаконного рішення повністю доведена, повинна бути диференційованою в залежності від негативних наслідків його рішення і полягати починаючи зі звільнення із забороною займатися таким видом діяльності в майбутньому і закінчуючи повною майновою відповідальністю такого судді всім його майном", - вважають експерти.

У документі акцентують увагу на тому, що для успішного реформування юридичної сфери процес судочинства в Україні повинен зазнати суттєвих змін.

"Удосконалити систему призначення суддів у напрямку першочергового значення професійних знань і накопиченого досвіду, здійснювати призначення суддів за результатами атестаційного оцінювання незалежними комісіями, які будуть розглядати і оцінювати документи без отримання інформації про особу кандидата. Тобто професійне тестування, оцінка знань і досвіду кандидата повинна проводитися із забезпеченням анонімності і без безпосередньої присутності кандидата. Ні сам кандидат, ні члени відповідної атестаційної комісії не повинні знати, де і ким будуть розглядатися документи конкретного кандидата", - пишуть у стратегії.

Боротьба з хабарництвом

Анонімність суддів також буде сприяти неупередженому і прозорому розгляду справ, зазначають у "Новому економічному курсі".

"Введення анонімності судді під час проведення процесу шляхом здійснення електронного судочинства - сторони подають позови, інші процесуальні документи, беруть участь у процесі без необхідності особистої присутності на судовому засіданні. Судовий процес повинен проходити без участі сторін, шляхом заочного розгляду судом тих доказів, на які спираються сторони, й ухвалення відповідного рішення на підставі чинного законодавства", - зазначають у документі.

На думку авторів "Нового економічного курсу", проблема хабарництва в Україні стоїть настільки гостро, що її рішення вимагає максимальних зусиль з боку влади.

"За окремими категоріями справ необхідно встановити обов'язковість використання інституту присяжних, в першу чергу, це стосується гострих резонансних справ щодо хабарництвуа незаконного збагачення, перевищення влади або зловживання нею і тому подібного. Наявність присяжних і їх безпосередня участь у процесі повинні нівелювати можливість ухвалення судом "потрібного" рішення. Справжня, а не імітаційна боротьба з корупцією. Однією ыз найгостріших проблем, без вирішення якої неможливо сподіватися на створення європейської моделі бізнес-клімату, є значний рівень корупції. Практично неможливо знайти підприємця, який планує займатися бізнесом або який вже займається певним видом економічної діяльності та який би не стикався із проявами корупції з боку державних службовців чи посадових осіб, які наділені тими чи іншими владними повноваженнями" , - задзначають у стратегічному документі.

Автори "Нового економічного курсу" також зазначають, що посилення кримінальної відповідальності за корупцію є обов'язковим кроком для її викорінення.

"Існує багато рецептів подолання корупції, безліч шляхів щодо запобігання і протидії цьому явищу. Однак, головним вбачається необхідність встановлення жорсткого незалежного контролю над незаконним збагаченням і суворої відповідальності корупціонера. Встановлення контролю неможливо без існування відповідних органів, які вже створені в державі або будуть створені найближчим часом", - діляться думкою автори "Нового економічного курсу".

Інновації та розвиток

У стратегії також констатують, що використання новітніх технологій "блокчейн" має стати дієвим інструментом для боротьби з корупцією в Україні.

"Зрозуміло, що існування різних державних органів і структур, які адмініструють різні державні реєстри, є недоцільним і фінансово обтяжливим для держави, а значить необхідно всі ці структури ліквідувати, а на їх базі створити одного адміністратора консолідованої бази. При цьому, новостворений адміністратор консолідованого реєстру об'єктів і права власності повинен мати достатній ступінь автономності. У свою чергу, достовірність і гарантованість консолідованого реєстру нерухомого майна та прав на нього повинен забезпечити використання технології "блокчейн" - технології, з якою інформація щодо об'єктів нерухомого майна буде постійно накопичуватися і яку неможливо видалити або здійснити її заміну або підміну, оскільки така інформація, крім зберігання на центральному сервері реєстру, одночасно буде зберігатися у всіх користувачів цієї системи", - переконані експерти.

За словами авторів документу, для поліпшення ведення бізнес-клімату в Україні особливу увагу необхідно приділити захисту інтелектуальної власності підприємців.

"У процесі поліпшення бізнес-клімату в Україні слід приділити особливу увагу захисту прав інтелектуальної власності: необхідно захищати зареєстровані торгові марки, видані патенти, здійснювати захист від підробки продукції, ввести переслідування за самовільне використання торгових марок (як передбачено законодавством), підвищити ступінь відповідальності й ефективності діяльності правоохоронних органів у цій сфері. Забезпеченню виконання контрактних зобов'язань повинні сприяти такі організаційно-правові нововведення: введення обов'язкової електронної пошти для кожного із суб'єктів у процесі їх реєстрації для взаємодії з державними органами, судами та суб'єктами владних повноважень; введення спрощеного механізму розгляду справ, пов'язаних зі списанням грошової заборгованості", - переконані автори стратегії.

У "Новому економічному курсі" також акцентують увагу на необхідності створення ефективної інфраструктури, що дасть можливість для розвитку бізнесу по всій Україні.

"Створення адекватної інфраструктури для розвитку бізнесу на місцевому рівні. Для активізації малого бізнесу в секторі послуг необхідно суттєво спростити дозвільну процедуру на місцевому рівні, а також робити акценти на розвитку інфраструктурних об'єктів, які об'єднують підприємців у регіональні групи. Мається на увазі, створення у великих містах бізнес-інкубаторів, бізнесакселераторів і коворкінгу, тобто того позитивного середовища, де приватна ініціатива змогла б визрівати і кристалізуватися в реальні бізнес-проекти. З огляду на соціальну значимість подібних інституційних об'єктів (коворкінг, бізнес-інкубатори), в їх створенні повинні брати активну участь місцеві органи влади", - резюмують у документі.