Відео дня
Гонгадзе, Пінчук та "Кольчуги": сім незручних запитань у день народження Кучми
9 серпня другий президент України Леонід Кучма святкує 83-й день народження. В такий день ювіляра заведено вітати, бажаючи благополуччя і всього того, що передбачає соціальний етикет. Але, здається, Кучма вже досяг такого віку, коли варто озирнутися на прожите життя і поставити собі кілька незручних запитань, які допоможуть зрозуміти: а що ти взагалі за людина.
OBOZREVATEL вирішив допомогти Леоніду Даниловичу та поставити запитання, які цікавлять, ми в цьому переконані, не лише нас.
Хто наказав убити Гонгадзе?
Гонгадзе зник пізно ввечері 16 вересня 2000 року. Про його місцезнаходження нічого не було відомо аж до 2 листопада того самого року, коли обезголовлені останки журналіста були віднайдені в неглибокій могилі в Таращанському лісі.
Касетний скандал, який спалахнув згодом, довів, що Кучма ставився до одного з головних своїх критиків вельми неприязно і справді міг видати санкцію на вбивство журналіста. Так, у справі про вбивство Гонгадзе було засуджено Валерія Костенка, Миколу Протасова та Олександра Поповича, а також притягнуто до відповідальності й генерала МВС Олексія Пукача, якого вважають головним виконавцем вбивства, але…
Найближче до ймовірного правосуддя Кучма опинився 2011 року, коли проти другого президента було порушено справу про можливу причетність до вбивства Гонгадзе.
Обвинувачення базувалося на свідченнях Пукача та плівках, які оприлюднив Микола Мельниченко. Однак того ж 2011 року Конституційний Суд визнав незаконним той факт, що обвинувачення базувалося на записах Мельниченка, які були отримані незаконним шляхом, і справу проти Кучми закрили.
Пінчук олігарх?
Питати про особисте – не надто ввічлива річ, але … за час президентства Кучми його зять Віктор Пінчук став одним із найбагатших в Україні.
Посприяло цьому, зокрема й те, що консорціум "Інвестиційно-металургійний союз", співзасновником якого був Пінчук, придбав 93% акцій заводу "Криворіжсталь", сплативши 4,3 млрд грн, тоді як експерти оцінювали вартість заводу в 3-5 млрд доларів.
Ба більше, Пінчук створив цілу мережу телеканалів, які транслювали те, що треба і коли треба. Зрозуміло, на чиє саме замовлення.
Не варто забувати й про політичну вагу Пінчука, який і сам свого часу був народним депутатом.
Маємо 100% збіг із запропонованим поняттям олігарха із законопроєкту президента Володимира Зеленського.
Тож, Леоніде Даниловичу, Пінчук таки олігарх чи ні?
За Януковича не соромно?
Можна довго сперечатися, хто й коли вивів Віктора Януковича у велику політику. Але 2002 року саме Кучма дозволив людині з дуже (м'яко кажучи) сумнівним минулим очолити Кабінет міністрів і відчути смак до влади. Чим це все закінчилося у 2013 році, вся країна та й світ пам'ятатимуть довго.
Загибель 78 осіб – це не трагедія?
У жовтні 2001 року військова ракета збила літак Ту-154 російської авіакомпанії "Сибір", який слідував рейсом із Тель-Авіва в Новосибірськ. Загинули 78 осіб, що перебували на борту. В більшості своїй – громадяни Ізраїлю.
Літак збила ракета, яка нібито була запущена під час російсько-українських навчань із протиповітряної оборони. За однією з версії, військовий сплутав ціль, яка була розташована за 60 км із пасажирським літаком. Варто зауважити, що літак у момент навчань перебував у контрольованому Росією повітряному просторі, тоді як Україна закрила своє небо на час проведення навчань.
Однак фактичну відповідальність за катастрофу взяла на себе саме Україна, яка виплатила компенсації родичам загиблих, попри те, що не було встановлено юридичну відповідальність саме українських військових.
Кучма у цій історії запам'ятався проханням не робити із катастрофи трагедію.
"Подивіться, що коїться навколо у світі, в Європі? Ми не перші й не останні, не треба з цього робити трагедію. Помилки бувають всюди, і не тільки такого масштабу, а набагато більшого, планетарного масштабу. Якщо ми самі себе не опустимо нижче від цивілізованого рівня, все буде добре. А якщо ми самі на себе відро бруду виллємо, так милості прошу", – заявив він журналістам.
Якщо Україна – не Росія, то чому ми не пішли в ЄС?
Декларативно за часів Кучми Україна йшла в ЄС та НАТО, але насправді все це залишалося на рівні розмов, а головним "другом" була Росія.
Цікаво, що, якщо вірити Кучмі та його книзі "Україна – не Росія", Київ та Москва нібито планували разом увійти до складу ЄС.
У реаліях 2021 року це звучить як дуже дурний жарт.
Медведчук – голова АП, серйозно?
Не те, щоб ми вірили у якусь щиру проукраїнську позицію Кучми, але призначення Медведчука головою Адміністрації президента – це ще гірше, ніж Янукович на чолі Кабміну. Інакше перемогою Москви це назвати дуже складно.
Це той самий Медведчук-адвокат, за бездіяльності якого радянська судова машина зжерла Василя Стуса, Юрія Литвина, Миколу Кунцевича...
Той самий Медведчук, який із середини 1970-х років був співробітником КДБ СРСР на прізвисько "Соколовський".
Той самий Медведчук, який так братався із президентом Росії Володимиром Путіним, що взяв його за кума.
Навіщо Україна хотіла продати "Кольчугу" в Іран?
2002 року з тих самих плівок Мельниченка стало відомо, що Україна нібито планувала продати Ірану радари "Кольчуга" власного виробництва, які неможливо виявити засобами радіоелектронної розвідки. Українські радари також здатні виявляти навіть американський винищувач-неведимку "Стелс".
І це все відбувалося на тлі санкцій, які були введені світом проти Ірану. Продумане та зважене рішення…
Згодом на одному зі світових заходів за участі Кучми організатори навіть змінили написання України, аби президенти Ukraine та USA не перебували поряд.